Симон Зехтер
| Симон Зехтер | |
|---|---|
| нім. Simon Sechter | |
 | |
| Літографія Йозефа Крихубера, 1840 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 жовтня 1788[1][2][…]  |
| Місце народження | Фрімбурк, Богемське королівство,  Чехія |
| Дата смерті | 10 вересня 1867[1][2][…] (78 років) |
| Місце смерті | Відень, Австро-Угорщина[1][4] |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Громадянство |  Австрія |
| Професія | Органіст, композитор, музикознавство, педагог |
| Вчителі | Антоніо Сальєрі |
| Відомі учні | Anton Doord[5], Адольф фон Гензельт, Антон Брукнер, Friederike Proch Beneschd, Wolf Spitzbergd, Франц Лахнер, Теодор Лешетицький, Josef Dachsd, Теодор Куллак і Theodor Döhlerd |
| Праця в операх | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Інструменти | Фортепіано, орган |
| Жанр | Опера |
| Заклад | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
 Файли у Вікісховищі | |
Симон Зехтер (нім. Simon Sechter; 11 жовтня 1788, Фрідберг, Чехія — 10 вересня 1867, Відень) — австрійський органіст, композитор і музичний теоретик.
Біографія
Симон Зехтер народився 11 жовтня 1788 року в Фрідберзі. З 1804 року навчався у Відні у Антоніо Сальєрі. У 1810 році почав викладати фортепіано і спів у школі для сліпих. З 1824 року — придворний органіст, з 1851 року — професор Віденської консерваторії.
Теоретичні погляди Зехтера викладені ним у тритомній праці «основи музичної композиції» (нім. Die Grundsätze der musikalischen Komposition; Лейпциг, 1853-1854), що розвиває ідеї Жана-Філіпа Рамо і справив значний вплив на сучасних і наступних дослідників.
Як композитор Зехтер знаменитий тим, що залишив близько 5000 фуг, маючи звичку складати щонайменше по одній фузі в день; ймовірно, Зехтер був найпродуктивнішим композитором в історії музики. крім фуг зехтеру належить також ряд ораторій, мес і т. ін.
Перш за все, однак, Зехтер відомий як педагог, що вплинув на творче формування багатьох видатних музикантів. У Зехтера вчилися Сигізмунд Тальберг, Франц Лахнер, Ганс Балатка, Анрі В'єтан, Густав Ноттебом, Миска Хаузер, Корнелій Станкович, Бела Келер і Антон Брукнер, з яким зехнер займався в 1855-1861 роках по листуванню; Зехнер вважав Брукнера своїм найобдарованішим учнем, і Брукнер пізніше змінив його у Віденській консерваторії.
Симон зехтер помер 10 вересня 1867 року в місті Відні.
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118612514 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Sechter, Simon // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 33. — S. 250.
- ↑ Г. Риман Дооръ // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 481.
Посилання
- Музыкальный словарь[недоступне посилання з Сентябрь 2018][недоступне посилання]
- И. М. Марков. Гондольера — Корсов : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1974. — 960 стб. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 2). (рос.)
- Соловьёв Н. Ф. Зехтер, Симон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).