YaChudo

Франсія Маркес

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Франсія Маркес
ісп. Francia Elena Márquez Mina[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася1 грудня 1982[2][3][4] (43 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Morales, Caucad, Каука, Колумбія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Колумбія Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьAfro-Colombiansd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактивістка громадянських прав, політична діячка, захисниця довкілля, адвокатка, віцепрезидентка, громадська активістка, правниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materAcademia Técnica Militar Bolivarianad Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоPresidency of Gustavo Petrod Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокенвайронменталізм і фемінізм[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаVice President of Colombiad і Minister of Equality and Equityd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяHistoric Pactd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Екологічна премія Goldman (2018)

Premio Nacional a la Defensa de los Derechos Humanos en Colombiad (2015)

100 жінок (BBC) (2019)

IMDbID 12667117 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтfranciamarquezmina.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Франсія Елена Маркес Міна (нар. 1 грудня 1982 Редагувати інформацію у Вікіданих, Morales, Caucad, Каука, Колумбія Редагувати інформацію у Вікіданих) — афроколумбійська активістка з прав людини та екології в Колумбії. Вона народилася в Йоломбо,[a] селі в департаменті Каука.[8] Вперше вона стала активісткою у 13 років, коли її громаді загрожувало будівництво дамби.[9]

У серпні 2020 року Маркес оголосила про свою кандидатуру на президентських виборах в Колумбії 2022 року. Коаліція Маркес — Pacto Histórico. Пізніше вона стала кандидатом у віце-президенти в президентській кампанії Густаво Петро.

У 2018 році вона була нагороджена екологічною премією Голдмана за роботу, спрямовану на припинення незаконного видобутку золота в її громаді Ла-Тома, а також за організацію громади. Маркес очолила марш протесту з 80 жінок, які пройшли 350 миль до столиці Боготи, і вимагали вилучити всіх нелегальних шахтарів з їхньої громади.[9][10]

У 2019 році BBC включило Франсію Маркес до списку 100 жінок цього року.[11]

Особисте життя

Маркес народилася 1 грудня 1981 року в селі Йоломбо, розташованому в муніципалітеті Суарес департаменту Каука.[12] Її батьки — шахтарі, хоча мати також фермерка і акушерка. Маркес описала своє дитинство як «…відзначене тим, що я проводила час у домі моїх бабусі й дідуся по материнській лінії, інший час з мамою, а решта з бабусею й дідусем по батьковій лінії».[13][14] Маркес — агротехнікиня, яка закінчила Національну службу навчання Колумбії. У 2020 році отримала диплом юристки в Університеті Сантьяго-де-Калі.[15]

Президентські вибори 2022 року

У квітні 2021 року під час Національного феміністичного конвенту Франсія Маркес оголосила про свою участь у президентських виборах 2022 року. Рух «Estamos Listas»[16] і її колега-кандидат на первинних виборах Анхела Марія Робледо запропонували свою підтримку кампанії Маркеса.

У своїй кампанії вона виступала за права жінок, афроколумбійців та корінних громад; які були значною мірою виключені з колумбійської політики.[17]

У грудні 2021 року, після того як її кампанія не змогла зібрати необхідні підписи, щоб стати незалежною кандидатом, партія Polo Democrático Alternativo підтримала кампанію Маркес.[18]

На первинних виборах у березні 2022 року за кандидатуру Історичного пакту Маркес досяг історичного результату в 783 160 голосів. Цей результат поставив її на друге місце після Густаво Петро — з третім за кількістю голосів серед усіх первинних кандидатів.[19]

Віце-президентська кампанія

23 березня 2022 року вона прийняла номінацію на посаду віце-президента за угодою на Історичний пакт, приєднавшись до Густаво Петро, на президентських виборах 29 травня 2022 року[20]. Згодом Маркес пообіцяла, що в разі її обрання вона перенесе офіс віце-президента з Боготи до Медельїна. Петро оголосив, що в разі перемоги роль Маркес як віце-президента включатиме посилення рівності для етнічних груп і регіонів, які зазнають відчуження.[21]

Подальше читання

Примітки

  1. ↑ не плутати з муніципалітетом Йоломбо в департаменті Антіокія

Посилання

  1. ↑ https://petro.presidencia.gov.co/gobierno/vicepresidente
  2. ↑ https://www.letemps.ch/sciences/dor-sang-combat-francia-marquez-terres-afrocolombiens
  3. ↑ https://www.laopinion.com.co/elecciones-2022/esta-es-la-nueva-vicepresidente-de-la-republica-francia-marquez-mina
  4. ↑ https://colombiareports.com/francia-marquez/
  5. ↑ https://www.france24.com/en/americas/20220529-francia-marquez-the-afro-colombian-rights-activist-campaigning-for-vice-president-of-colombia
  6. ↑ https://ladiaria.com.uy/feminismos/articulo/2022/6/francia-marquez-la-primera-vicepresidenta-afro-y-feminista-de-colombia-vamos-las-mujeres-a-erradicar-el-patriarcado-en-nuestro-pais/
  7. ↑ https://www.lasillavacia.com/detector-de-mentiras/detector-francia-marquez-no-se-ha-retirado-del-pacto-historico/
  8. ↑ Proenza, Anne (5 червня 2018). D'or et de sang, le combat de Francia Marquez pour les terres des Afro-Colombiens. Le Temps.
  9. ↑ а б Francia Márquez - Goldman Environmental Foundation. Goldman Environmental Foundation (амер.). Процитовано 21 травня 2018.
  10. ↑ Moloney, Anastasia (27 квітня 2018). Death threats won't stop Colombian anti-mining activist. reuters.com (амер.). Процитовано 21 травня 2018.
  11. ↑ BBC 100 Women 2019: Who is on the list this year?. BBC News (брит.). 16 жовтня 2019. Процитовано 11 березня 2022.
  12. ↑ Soy porque somos (ісп.). Francia Márquez Mina. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 27 березня 2022. [Архівовано 2022-11-08 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Hasta los espantos se fueron. Semana Rural (ісп.). 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022. [Архівовано 2022-03-16 у Wayback Machine.]
  14. ↑ ¿Quién es Francia Márquez de 'Soy porque somos'? (ісп.). Revista Diners. 15 січня 2022. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  15. ↑ Francia Márquez, la mujer que puso en jaque a la minería ilegal y a las represas en Colombia y acaba de ganar el premio Goldman. BBC Mundo (ісп.). 25 квітня 2018. Процитовано 27 березня 2022.
  16. ↑ Gutiérrez, Juliana Gil (22 січня 2022). Estamos Listas se suma a la candidatura de Francia Márquez. www.elcolombiano.com (es-ES) . Процитовано 16 березня 2022.
  17. ↑ Martínez, Cruz Bonlarron (15 лютого 2022). Francia Márquez Is the Afro-Colombian Activist Who Wants To Change Colombia by Running for President. we are Mitú. 100% American & Latino. Процитовано 12 березня 2022.
  18. ↑ Contreras, Alejandra Cetina (16 грудня 2021). Polo Democrático anuncia apoyo a la candidatura presidencial de Francia Márquez. Caracol Radio (ісп.). Процитовано 16 березня 2022.
  19. ↑ Oquendo, Catalina (15 березня 2022). Francia Márquez, the Colombian electoral phenomenon. EL PAÍS English Edition (амер.). Процитовано 16 березня 2022.
  20. ↑ Es oficial: Francia Márquez será la fórmula vicepresidencial de Gustavo Petro. 2023.
  21. ↑ Medina, Oscar (24 березня 2022). Petro Names Afro-Colombian Environmentalist as Running Mate. Yahoo Finance. Процитовано 26 березня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).