Фотопастка

Фотопастка — це камера, яка автоматично спрацьовує при появі руху поблизу, наприклад, присутності тварини чи людини. Зазвичай вона оснащена датчиком руху — зазвичай пасивним інфрачервоним (PIR) датчиком або активним інфрачервоним (AIR) датчиком, що використовує інфрачервоний світловий промінь.

Фотопастки — це тип дистанційних камер, що використовуються для зйомки зображень дикої природи з мінімальним втручанням людини. Фотопастки — це метод запису диких тварин за відсутності дослідників, який використовується в екологічних дослідженнях упродовж десятиліть. Окрім застосування в полюванні та спостереженні за дикими тваринами, дослідницькі програми включають вивчення екології гнізд, виявлення рідкісних видів, оцінку розміру популяції та видового багатства, а також дослідження використання середовища існування та заселення споруд, побудованих людиною.

З моменту появи комерційних камер з інфрачервоним спрацьовуванням на початку 1990-х років їхнє використання зросло. Зі зростанням якості обладнання для камер цей метод польового спостереження став більш популярним серед дослідників. Полювання відіграло важливу роль у розробці фотопасток, оскільки мисливці використовують їх для розвідки дичини. Ці мисливці відкрили комерційний ринок для цих пристроїв, що з часом призвело до багатьох удосконалень.

Велика перевага фотопасток у тому, що вони можуть дуже точно записувати дані, не турбуючи фотографовану тварину. Ці дані кращі за людські спостереження, оскільки їх можуть переглядати інші дослідники. Вони мінімально порушують дику природу і можуть замінити використання більш інвазивних методів обстеження та моніторингу, таких як живі пастки та випуск. Вони працюють безперервно і безшумно, надають докази наявності видів у певній місцевості, можуть виявляти, які сліди та сліди належать до якого виду, надають докази для управління та політичних рішень, а також є економічно ефективним інструментом моніторингу. Інфрачервоні спалахові камери мають низькі порушення та видимість. Окрім нюхових та акустичних сигналів, спалах камери може лякати тварин, щоб вони уникали або знищували фотопастки. Основним альтернативним джерелом світла є інфрачервоне випромінювання, яке зазвичай не виявляється ссавцями^[1][2] або птахами.

Фотопастки також корисні для кількісної оцінки кількості різних видів у певній місцевості; це ефективніший метод, ніж спроби порахувати вручну кожен окремий організм у полі. Вони також можуть бути корисними для виявлення нових або рідкісних видів, які ще не були добре задокументовані. В останні роки вони стали ключовим фактором для повторного відкриття таких видів, як чорношиїй фазан-голуб, який вважався вимерлим упродовж140 років, але був зафіксований дослідниками на камеру.^[3] Використовуючи фотопастки, можна спостерігати за самопочуттям та виживанням тварин із плином часу.

Фотопастки корисні для визначення поведінки та активності тварин,^[4] наприклад, у який час доби вони відвідують мінеральні лижучі місця. Фотопастки також корисні для фіксації міграцій тварин.^[5]

У найперших моделях використовувалася традиційна плівка та функція одноразової зйомки. Ці камери містили плівку, яку потрібно було збирати та проявляти, як і будь-яку іншу стандартну камеру. Сьогодні більш досконалі камери використовують цифрову фотографію, надсилаючи фотографії безпосередньо на комп'ютер. Хоча цей метод є рідкісним, він дуже корисний і може стати майбутнім цього методу дослідження. Деякі камери навіть запрограмовані на зйомку кількох знімків після події, що відбулася.

Існують камери без подразників, які працюють безперервно або роблять знімки у певні проміжки часу. Найпоширенішими є сучасні камери, які активуються лише після виявлення руху та/або теплового підпису, щоб підвищити шанси отримати корисне зображення. Інфрачервоні промені також можуть використовуватися для активації камери. Відео також є новітнім варіантом у фотопастках, що дозволяє дослідникам записувати потоки відео та документувати поведінку тварин.

Час роботи батареї деяких із цих камер — ще один важливий фактор їхнього використання. Великі батареї забезпечують триваліший час роботи камери, але можуть бути громіздкими при встановленні або при транспортуванні обладнання на польовий майданчик.

Захист від погодних умов та водонепроникність корпусів для фотопасток захищає обладнання від пошкоджень та маскує його від тварин.

Житло з шумозаглушенням обмежує можливість турбування та відлякування тварин. Звукозапис — ще одна функція, яку можна додати до камери для запису криків тварин і моментів, коли певні тварини найгучніші.

Бездротова передача дозволяє надсилати зображення та відео через мобільні мережі, тож користувачі можуть миттєво переглядати активність, не заважаючи цілям.

Використання невидимого спалаху «No-Glow» ІЧ-випромінювання 940 нм інфрачервоні хвилі для освітлення нічного зображення, залишаючись непоміченими людьми чи дикою природою. Ці хвилі перебувають поза спектром видимого світла, тому об'єкт спостереження не знає, що за ним спостерігають.

Вологість має дуже негативний вплив на фотопастки та може призвести до несправності камери. Це може бути проблематично, оскільки несправність часто не виявляється одразу, тому може бути втрачена значна частина дослідницького часу. Часто дослідник, який очікує на завершення експерименту, повертається на місце, але виявляє набагато менше даних, ніж очікувалося, або навіть узагалі нічого.

Найкраща погода для роботи — будь-яке місце з низькою вологістю та стабільними помірними температурами. Існує також імовірність, якщо це камера з рухом, будь-який рух у діапазоні чутливості сенсора камери спровокує зображення, тому камера може отримати численні знімки всього, що рухає вітер, наприклад, рослини.

Що стосується проблем із фотопастками, не можна ігнорувати той факт, що іноді самі суб'єкти дослідження негативно впливають на дослідження. Одним із найпоширеніших випадків є те, що тварини несвідомо перекидають камеру або забризкують її брудом чи водою, що пошкоджує плівку чи об'єктив. Інший метод маніпуляцій з тваринами полягає в тому, що самі тварини забирають камери для власного використання. Є приклади того, як деякі тварини фактично брали камери та фотографували себе.

Місцеві жителі іноді використовують ті ж мисливські стежки, що й дикі тварини, і тому їх також фотографують фотопастки, розміщені вздовж цих стежок. Це може зробити фотопастки корисним інструментом для боротьби з браконьєрством або інших правоохоронних зусиль.

Одним із найважливіших моментів, які слід враховувати під час встановлення фотопасток, є вибір місця для отримання найкращих результатів. Зазвичай фотопастки розміщуються поблизу мінеральних лизунів або вздовж мисливських стежок, де тварини, ймовірніше, будуть їх часто відвідувати. Тварини збираються навколо мінерального лизуна, щоб споживати воду та ґрунт, що може бути корисним для зниження рівня токсинів або доповнення споживання мінералів у їхньому раціоні. Такі місця для фотопасток також дозволяють спостерігати за різноманітністю тварин, які з'являються в різний час і використовують лизуни по-різному, що дозволяє вивчати їхню поведінку.

Щоб вивчити більш специфічні поведінкові особливості певного виду, корисно визначити маршрути цільових видів, барлоги, лігва, туалети, сховища їжі, улюблені мисливські та пошукові місця тощо. Знання про загальні звички цільового виду, сезонні варіації поведінки та використання середовища існування, а також про його сліди, посліди, знаки годування та інші сліди надзвичайно корисні для пошуку та ідентифікації цих місць, і ця стратегія була детально описана для багатьох видів.

Для приваблення бажаних видів можна використовувати приманку. Однак її вид, частота та спосіб подачі потребують ретельного розгляду.

Ще одним важливим фактором, що впливає на те, чи є ця техніка найкращою для конкретного дослідження, є тип виду, який намагаються спостерігати за допомогою камери. Види, такі як дрібнотілі птахи та комахи, можуть бути занадто малими для активації камери. Рептилії та амфібії не зможуть активувати інфрачервоні або теплові датчики, проте розроблено методи виявлення цих видів за допомогою сенсорної системи на основі відбивачів. Однак для більшості середніх і великотілих наземних видів фотопастки виявилися успішним інструментом для дослідження.

• БітлКем
• Прилов людини
• Віддалена камера
• Розумна камера

• Rovero, Francesco; Zimmermann, Fridolin (2016). Camera Trapping for Wildlife Research. Exeter: Pelagic Publishing. ISBN 978-1-78427-048-3.
• Pesaturo, Janet (2018). Camera Trapping Guide: Tracks, Sign, and Behavior of Eastern Wildlife. Guilford: Stackpole Books. ISBN 978-0811719063ISBN 978-0811719063.
• Kays, Roland (2016). Candid Creatures: How Camera Traps Reveal the Mysteries of Nature. Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 978-1421418889.
• Where birdwatching and artificial intelligence collide
• Using AI to Monitor Wildlife Cameras at Springwatch

• Софтпедія: Фотопастка фотографує невідому тварину
• Застосування фотопасток в орнітологічних дослідженнях