Форматив
Формати́в або формант[1] (від лат. formantis — створюючий) — частина слова, що виділяється в ньому як залишок при членуванні на морфеми і не наділена власним значенням[2].
Види формантів великою мірою дублюють види афіксів[1].
Функції
Форматив може існувати[2]:
- для з'єднання морфем у слові (наприклад, сполучний голосний у складних словах: вод-о-воз);
- для утворення основ із правильною морфонологічною структурою (чилі-й-ський, де до запозичених основ, що закінчуються на голосний переднього ряду, приєднується формант -й);
- для отримання допустимої в певній мові фонологічної структури слова (так, в австралійській мові пітьянтьяра до основ, що закінчуються на приголосний, додають формант -ра, оскільки в даній мові неможливі слова з закінченням на приголосний).
Інші значення
Термін «форматив» іноді вживають у значенні афікс або послідовність декількох афіксів[2].
Також під формативом можуть мати на увазі граматичний афікс (зокрема, флексію) або службове слово, що має виключно граматичні функції[3].
У штучній мові іфкуїль форматив є однією з двох граматичних категорій, що реалізує собе і як ім'я, і як дієслово, протиставляючись у граматиці визначникам[4].
Примітки
- ↑ а б Формант // Український словотвір у термінах: словник-довідник / Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо. — Тернопіль: Джура, 2007. — С. 228.
- ↑ а б в Живов В. М. Форматив // Лингвистический энциклопедический словарь / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)
- ↑ Ахманова О. С. Морфема // Словарь лингвистических терминов. — Изд. 4-е, стереотипное. — М.: КомКнига, 2007. — 576 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-484-00932-9.
- ↑ Джон Кихада. Грамматика языка ифкуиль. Раздел 2.6 — Части речи. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 15 вересня 2015.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).