YaChudo

Флуоротил

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Флуоротил
Систематична назва (IUPAC)
2,2-Oxybis(1,1,1-trifluoroethane)
Ідентифікатори
Номер CAS 333-36-8
Код ATC ?
PubChem 9528
DrugBank DB08969
Хімічні дані
Формула C4H4F6O 
Мол. маса 182,065 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Шляхи введення ?

Флуротил (англ. Flurothyl, назви IUPAC: 1,1,1-трифтор-2-(2,2,2-трифторетокси)етан або біс(2,2,2-трифторетил)етер) — леткий рідкий лікарський засіб із сімейства галогенованих етерів, споріднених інгаляційним анестетикам, таким як діетиловий етер, але має протилежну дію, забезпечуючи стимулюючу дію і виникнення судом.[1] Флуоротил — прозора та стабільна рідина, яка має м'який ефірний запах, пари якої є негорючими. Виводиться з організму флуоротил легенями в незміненому стані.[2][3][4]

Кілька сполук, пов'язаних із анестетиками типу галогенованих етерів, мають подібні ефекти спричинення судом, та не спричинюють седативний ефект, і це було корисним у вивченні механізму дії цих препаратів.[5][6][7]

Станом на 2025 рік основними способами використання фторотилу є:

Дослідження щодо використання в психіатрії

У минулому флуротил вивчався щодо використання в психіатрії для шокової терапії, подібно до інших препаратів, які спричинюють судоми, зокрема пентетразол, як альтернативу електроконвульсивній терапії.[10][11] Це використання було припинено.

У 1953 році фармаколог з штату Меріленд Дж. К. Кранц експериментував з фторотилом, щоб викликати судоми у психіатричних пацієнтів як альтернативу електроконвульсивній терапії. Флуротил вводили в пластиковий контейнер у щільно прилягаючій масці. Пацієнт вдихав суміш випарів і повітря, а видихнуте повітря потрапив у вугільний адсорбент через односторонній клапан. Одночасно вводили кисень. Інгаляції фторотилу спочатку проводили без седації або паралічу м'язів.[12][13] Премедикація пентоталом і сукцинілхоліну хлоридом, як це прийнято при проведенні електроконвульсивної терапії, була перевірена та визнана безпечною.[14]

Чотири випадкових дослідження лікування показали, що клінічні результати фторотилу були такими ж ефективними, як і результати електроконвульсивної терапії.[15][16][11][17] Лікування фторотилом проводили за тими самими схемами, що й електроконвульсивну терапію. У деяких пацієнтів, які не відповіли на електроконвульсивну терапію, лікування фторотилом спричинило покращення.[18]

Пацієнти, які отримували флуротил, демонстрували меншу амнезію та сплутаність свідомості під час курсу лікування з кращим сприйняттям його пацієнтами. У детальному дослідженні порівняння фторотилу та електроконвульсивної терапії в пацієнтів із важкою ендогенною депресією виявилося, що ступінь антероградної амнезії був подібним, але ступінь ретроградної амнезії був набагато нижчим після застосування фторотилу.[17] Психологічні тести показали порушення пам'яті на четвертому тижні лікування та покращення пам'яті через два тижні після останнього лікування, без вимірних відмінностей між видами лікування.

При флуоротилових і електричних судомах були зареєстровані рівні ступені підвищення повільної хвилі ЕЕГ.[19] Дослідження оксиметрії та ЕКГ показали подібне збільшення частоти серцевих скорочень з періодичними порушеннями ритму.[16]

Судоми, спричинені флуротилом, клінічно вважалися рівноцінними електричним нападам із меншим впливом на пізнання та пам'ять. Редакційна стаття в журналі Американської медичної асоціації в 1966 році заохочувала його використання.[10]

Було створено ін'єкційну форму флуоротилу.[20] Клінічні результати її застосування були такими ж, як і при вдиханні флуоротилу.[21]

Механізм дії

Властивості флуоротилу спричиняти судоми створюють проблему для об'єднання теорій загальних анестетиків, таких як гіпотеза Меєра-Овертона.[22][23] Низка галогенованих етерів (зокрема, ізофлуран і севофлуран) і сам діетиловий етер є загальними анестетиками, а флуоротил є заміщеним діетиловим етером. Ще більш дивним є те, що структурний ізомер флуоротилу, відомий як ізофлуротил (1,1,1,3,3,3-гексафтор-2-метоксипропан), спричинює загальну анестезію, а не судоми у мишей і собак.[24] Ізофлуротил відрізняється від широко використовуваного інгаляційного анестетика севофлурану лише одним атомом фтору (севофлуран має додатковий фтор у метильній групі).

Молекулярне пояснення різниці між флуротилом та ізофлуротилом було надано електрофізіологічними дослідженнями, які показали, що флуротил є антагоністом (блокатором) нейрональних рецепторів ГАМКА, і не впливає на нейрональні гліцинові рецептори.[25] Ця селективність рецепторів нагадує селективність добре охарактеризованого антагоніста ГАМК-рецепторів пікротоксину. Дослідження з використанням рекомбінантних ГАМКА та гліцинових рецепторів підтвердили цей профіль активності, та додатково показали, що ізофлуротил поводився подібно до інших етерових анестетиків, діючи як позитивний алостеричний модулятор ГАМКА та гліцинових рецепторів.[26] Існують деякі докази того, що флуоротил може справді володіти загальними анестетичними властивостями у високих концентраціях, які маскуються більш сильною судомною дією.[24]

Примітки

  1. ↑ Rose L, Watson A (липень 1967). Flurothyl (Indoklon). Experience with an inhalational convulsant agent. Anaesthesia. 22 (3): 425—34. doi:10.1111/j.1365-2044.1967.tb02765.x. PMID 4951597. (англ.)
  2. ↑ Karliner W, Padula LJ (1962). Further clinical studies of hexafluorodiethyl ether convulsive treatments. Journal of Neuropsychiatry. 3: 159—62. PMID 14453985. (англ.)
  3. ↑ Speers L, Neeley AH (лютий 1963). The synthesis, chemical and physical properties of Indoklon. Journal of Neuropsychiatry. 4: 153—6. PMID 13989984. (англ.)
  4. ↑ Krantz JC, Loecher CK (1967). Anesthesia LXX: effect of inert fluorinated agents on fluroxene and flurothyl. Anesthesia and Analgesia. 46 (3): 271—4. doi:10.1213/00000539-196705000-00001. PMID 4381591. (англ.)
  5. ↑ Koblin DD, Chortkoff BS, Laster MJ, Eger EI, Halsey MJ, Ionescu P (грудень 1994). Polyhalogenated and perfluorinated compounds that disobey the Meyer-Overton hypothesis. Anesthesia and Analgesia. 79 (6): 1043—8. doi:10.1213/00000539-199412000-00004. PMID 7978424. (англ.)
  6. ↑ Koblin DD, Laster MJ, Ionescu P, Gong D, Eger EI, Halsey MJ, Hudlicky T (травень 1999). Polyhalogenated methyl ethyl ethers: solubilities and anesthetic properties. Anesthesia and Analgesia. 88 (5): 1161—7. doi:10.1213/00000539-199905000-00036. PMID 10320188. (англ.)
  7. ↑ Eger EI, Halsey MJ, Harris RA, Koblin DD, Pohorille A, Sewell JC, Sonner JM, Trudell JR (червень 1999). Hypothesis: volatile anesthetics produce immobility by acting on two sites approximately five carbon atoms apart. Anesthesia and Analgesia. 88 (6): 1395—400. doi:10.1213/00000539-199906000-00036. PMID 10357351. (англ.)
  8. ↑ Hashimoto Y, Araki H, Suemaru K, Gomita Y (травень 2006). Effects of drugs acting on the GABA-benzodiazepine receptor complex on flurothyl-induced seizures in Mongolian gerbils. European Journal of Pharmacology. 536 (3): 241—7. doi:10.1016/j.ejphar.2006.02.036. PMID 16581068. (англ.)
  9. ↑ (76) Jiang, L. L.; Yan, C.; Yao, Y. X.; Cai, W.; Huang, J. Q.; Zhang, Q. Inhibiting Solvent Cointercalation in a Graphite Anode by a Localized High-Concentration Electrolyte in Fast-Charging Batteries. Angew. Chem., Int. Ed. 2021, 60, 3402−3406. (англ.)
  10. ↑ а б A convulsant agent for psychiatric use. Flurothyl (Indoklon). JAMA. 196 (1): 29—30. квітень 1966. doi:10.1001/jama.196.1.29. PMID 4379572. (англ.)
  11. ↑ а б Small JG, Small IF, Sharpley P, Moore DF (липень 1968). A double-blind comparative evaluation of flurothyl and ECT. Archives of General Psychiatry. 19 (1): 79—86. doi:10.1001/archpsyc.1968.01740070081012. PMID 5658383. (англ.)
  12. ↑ Esquibel AJ, Krantz JC, Truitt EB, Ling AS, Kurland AA (червень 1958). Hexafluorodiethyl ether (indoklon): its use as a convulsant in psychiatric treatment. The Journal of Nervous and Mental Disease. 126 (6): 530—4. doi:10.1097/00005053-195806000-00004. PMID 13564231. (англ.)
  13. ↑ Krantz JC, Esquibel A, Truitt EB, Ling AS, Kurland AA (березень 1958). Hexafluorodiethyl ether (indoklon); an inhalant convulsant; its use in psychiatric treatment. Journal of the American Medical Association. 166 (13): 1555—62. doi:10.1001/jama.1958.02990130015004. PMID 13513394. (англ.)
  14. ↑ Karliner WJ, Padina LJ (1959). Indoklon combined with Pentothal and Anectine. Am. J. Psychiatry. 115 (11): 1041—1042. doi:10.1176/ajp.115.11.1041. (англ.)
  15. ↑ Fink M, Kahn RL, Karp E, Pollack M, Green MA, Alan B, Efkowits HJ (березень 1961). Inhalant-induced convulsions. Significance for the theory of the convulsive therapy process. Archives of General Psychiatry. 4 (3): 259—66. doi:10.1001/archpsyc.1961.01710090045006. PMID 13699611. (англ.)
  16. ↑ а б Kurland AA, Hanlon TE, Esquibel AJ, Krantz JC, Sheets CS (липень 1959). A comparative study of hexafluorodiethyl ether (indoklon) and electroconvulsive therapy. The Journal of Nervous and Mental Disease. 129: 95—8. doi:10.1097/00005053-195907000-00016. PMID 14412877. (англ.)
  17. ↑ а б Laurell B (1970). Flurothyl convulsive therapy. Acta Psychiatrica Scandinavica. Supplementum. 213: 1—79. PMID 4394881. (англ.)
  18. ↑ Karliner W, Padula LJ (1960). The use of hexafluorodiethyl ether in psychiatric treatment. Journal of Neuropsychiatry. 2: 67—70. PMID 13751512. (англ.)
  19. ↑ Fink M (1979). Convulsive Therapy: Theory and Practice. New York: Raven Press. (англ.)
  20. ↑ Krantz JC, Manchey LL, Truitt EB, Ling AS, Kurland AA (липень 1959). The availability of hexafluorodiethyl ether by intravenous injection as a convulsant in psychiatric treatment. The Journal of Nervous and Mental Disease. 129: 92—4. doi:10.1097/00005053-195907000-00015. PMID 14411701. (англ.)
  21. ↑ Karliner W (лютий 1963). Clinical experiences with intravenous Indoklon: a new convulsant drug. Journal of Neuropsychiatry. 4: 184—9. PMID 13962526. (англ.)
  22. ↑ Koblin DD, Chortkoff BS, Laster MJ, Eger EI, Halsey MJ, Ionescu P (грудень 1994). Polyhalogenated and perfluorinated compounds that disobey the Meyer-Overton hypothesis. Anesthesia and Analgesia. 79 (6): 1043—8. doi:10.1213/00000539-199412000-00004. PMID 7978424. (англ.)
  23. ↑ Krasowski MD (липень 2003). Contradicting a unitary theory of general anesthetic action: a history of three compounds from 1901 to 2001. Bulletin of Anesthesia History. 21 (3): 1, 4—8, 21 passim. doi:10.1016/s1522-8649(03)50031-2. PMC 2701367. PMID 17494361. (англ.)
  24. ↑ а б Koblin DD, Eger EI, Johnson BH, Collins P, Terrell RC, Speers L (липень 1981). Are convulsant gases also anesthetics?. Anesthesia and Analgesia. 60 (7): 464—70. doi:10.1213/00000539-198107000-00002. PMID 7195661. (англ.)
  25. ↑ Wakamori M, Ikemoto Y, Akaike N (грудень 1991). Effects of two volatile anesthetics and a volatile convulsant on the excitatory and inhibitory amino acid responses in dissociated CNS neurons of the rat. Journal of Neurophysiology. 66 (6): 2014—21. doi:10.1152/jn.1991.66.6.2014. PMID 1667416. (англ.)
  26. ↑ Krasowski MD (квітень 2000). Differential modulatory actions of the volatile convulsant flurothyl and its anesthetic isomer at inhibitory ligand-gated ion channels. Neuropharmacology. 39 (7): 1168—83. doi:10.1016/s0028-3908(99)00221-x. PMC 2846390. PMID 10760360. (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).