Фанар
| Фанар грец. Φανάρι тур. Fener | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 41°01′44″ пн. ш. 28°57′07″ сх. д. / 41.028888888889° пн. ш. 28.951944444444° сх. д. | ||||
| Країна |
 ТуреччинаМармуровоморський регіон | |||
| Район | Фатіх | |||
| Адмінодиниця |
Фатіх  | |||
| Карта | ||||
 Фанар у Вікісховищі | ||||
Фана́р[1][2][3] (грец. Φανάρι, трансліт. Phanári, тур. Fener), також Фене́р[4] — історичний район на півдорозі вгору від Золотого Рогу в районі Фатіх у Стамбулі, Туреччина. Вулиці цього району переповнені історичними дерев’яними особняками, церквами та синагогами візантійської та османської епох. Дерев’яні садиби між головною віссю і берегом часто використовували для завезення деревини з Понту або Чорного моря. Їхні мальовничі фасади були значною мірою знищені через потреби розширення вулиць у 1930-х і пізніше. Назва місцевості є турецькою транслітерацією оригінального слова «фанаріон» (середньогрецька: Φανάριον) (ліхтар для освітлення, вуличний ліхтар, ліхтар зі світловим ліхтарем)[5]. Так його називали для колони, увінчаної ліхтарем, який стояв там у візантійський період – використовувався як громадське світло або морський та/або інший цільовий локатор/маяк.
Назва
Топонім турецькою називається «Фенер» і є варіантом назви візантійського району «Фанар» (грец. Φανάρι, досл. «світильник»).[6] Українське фонар (те саме, що «ліхтар») і болгарське фенер («ліхтар») — старі запозичення цього ж слова[7][8][9].
У часи Візантії район отримав назву «Фанар», оскільки тут на колоні висів ліхтар, який виконував роль маяка.
Історія
Після падіння Константинополя 1453 року в цьому районі проживала більшість грецького населення міста, яке не чинило опору, тому Фанар не був розграбований, населення його уникнуло різанини, церкви були збережені. Згодом більшість церков відібрали турки, перетворивши їх у мечеті.
У районі розташована резиденція Вселенського патріарха Константинополя.
За назвою району в Новий час греків Константинополя називали фанаріотами; Вселенський патріархат Константинополя іноді називають просто «Фанаріон» або «Фанар» (подібно до того, як керівництво Католицької церкви — «Ватикан»).
У 1711 - 1821 представників заможних фанаріотських сімей призначали воєводами Молдавії та Валахії.
В результаті гонінь на греків у період між 1925 та 1955 роками грецьке населення Стамбула скоротилося з 270 тис. (39,6 %) до 100 тис. (7,8 %), а після Стамбульського погрому 6-7 вересня 1955 року грецьке населення району «Фанар» майже повністю виїхало, а на його місце заселились турки. Станом на 2000 рік у Стамбулі мешкає загалом лише 2 000 греків.
Світлини
-
Вхід у Собор святого Георгія -
-
Грецька православна школа «Велика школа нації» -
-
Резиденція Вселенського патріаха у Фанарі.
Див. також
Примітки
- ↑ ВУЕ
- ↑ Укрінформ
- ↑ Релігійно-інформаційна служба України
- ↑ Радіо Свобода
- ↑ Τριανταφυλλίδης On line Dictionary. Φανάρι(-ον) (3α). Процитовано 7 жовтня 2006.
- ↑ Παράλληλη αναζήτηση. www.greek-language.gr. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ фенер - Тълковен речник - значение на думата фенер - какво е фенер. Речник на думите в българския език (bg-BG) . Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ фенер — Речник на българския език. rechnik.chitanka.info. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).