Федір II Борисович
| Федір II Борисович | |
|---|---|
 Портрет Федора Годунова невідомий художник, XVIII століття | |
 | |
| Попередник: | Борис Федорович |
| Наступник: | Лжедмитрій I |
| Народження: | 1589 Москва |
| Смерть: | 20 липня 1605 Москва |
| Причина смерті: | задуха  |
| Поховання: | Троїце-Сергієва Лавра і Q4104005? |
| Країна: |  Московське царство |
| Рід: | Годунови |
| Батько: | Борис Годунов |
| Мати: | Марія Григоріївна Скуратова-Бельська |
 Федір II Борисович у Вікісховищі | |
Фе́дір II Бори́сович (рос. Фёдор II Борисович; 1589 — 20 липня 1605) — цар Московщини із 13/23 квітня по 1/11 червня 1605 року з династії Годунових, картограф (під його керівництвом було складено одну з перших карт Московщини). Син царя Бориса Федоровича. Правління Федора Борисовича було одним із найкоротших за всю історію Московського царства, менше за Федора II лише формально правила його тітка Ірина[1].
Життєпис
Дитинство
Федір Годунов народився 1589 року у Москві в родині боярина Бориса Годунова і середньої доньки одного з керівників опричнини Малюти Скуратова Марії Скуратової-Бельської. Саме того ж року батько Федора Борис Годунов став фактичним правителем держави замість номінального правителя Федора Івановича. Царські почесті надавалися і малолітньому Федору. Його батько потурбувався про належну освіту сина. Неосвічений Борис запросив найкращих іноземних вчителів, привчав Федора до керування державою. Сучасники характеризували нащадка царя як розумного, приємного та освіченого юнака.
Короткочасне правління
13 квітня 1605 року помер Борис Годунов. Наступного дня московські бояри присягнули Федору Годунову. Його було визнано царем.
Федір II був єдиним московським царем (не рахуючи польського короля Владислава IV, який фактично не правив), над яким не було здійснено обряд вінчання на царство.
Незадовго до вступу Лжедмитрія I в Москву цар був скинутий та разом з матір'ю задушений.
Примітки
- ↑ Федор II Борисович Годунов (рос.)
Джерела
- В. Корсакова Феодор Борисович Годунов // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.(рос.)
- С. Ф. Платонов Борис Годунов (1921) // С. Ф. Платонов. Москва и Запад. Борис Годунов. — М.: Богородский печатник, 1999. (рос.)
- Р. Г. Скрынников. Борис Годунов. — М.: Наука, 1978. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).