YaChudo

Федик Богдан Миколайович

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Богдан Федик
 Поручник
Загальна інформація
Народження12 лютого 1919
с. Мечищів, Бережанський район, Тернопільська область
Смерть7 травня 1945 (26 років)
с. Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область
Псевдо«Крук»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС УПА
Командування
ТВ-18 «Стрипа»
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 2 класу — 25.04.1945

Богдан Миколайович Федик (псевдо: «Крук»; 12 лютого 1919, с. Мечищів, Бережанський район, Тернопільщина — 7 травня 1945, біля с. Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область) — хорунжий УПА (15.04.1945), курінний Бережанського куреня, а згодом відділу «Лісовики» (01.1945-05.1945), командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа» (01.05.1945 — 7.05.1945) ВО-3 «Лисоня».

Лицар Срібного Хреста бойової заслуги 2-го класу (25.04.1945).

Життєпис

Федик Богдан народився 12 лютого 1919 в с. Мечищів Бережанського повіту Західноукраїнської Народної Республіки. Закінчив 7 класів народної школи.

Член ОУН, районний провідник ОУН у Мечищеві.

Протягом першої радянської окупації Галичини у вересні 1939 — червні 1941 перебував на Закерзонні.

Служив у батальйоні «Нахтігаль» (1941), потім у 201-му шуцманшафт-батальйоні (12.1941-12.1942), а після закінчення контракту перейшов в УПА.

Бойовий шлях в УПА

Бережанська округа ОУН.1944 Зліва направо: Федик Богдан-«Крук» — командир сотні «Холодноярці», Якубовський Володимир-«Бондаренко» — шеф штабу ВО-3 «Лисоня», Хома Михайло-(«Обух», «Довбуш»)— окружний провідник Бережанської округи, «Гонта» — військовий референт Бережанської округи, М. Бартків-«Рух» — референт пропаганди Бережанської округи. Весна 1944 р.

З вересня 1943 командир сотні «Холодноярці», важко поранений 27 вересня 1944 у Зборівському районі, присвоєно ранг старшого булавного.

З 3 по 8 листопада 1944 відбувся рейд частини куреня «Крука» на територію Кам'янець-Подільської області через Смотрицький, Дунаєвецький, Ярмолинецький, Сатанівський райони; бої — 4 листопада між селами Нігин і Балинівка (Дунаєвецький район), 7 листопада в Турчинецькому лісі (Сатанівський район). Мета рейду: роздача пропагандистської літератури, нищення інфраструктури радянської влади.

З 7 по 29 листопада 1944 рейд спецвідділу з куреня «Крука» (сотні «Орли» і «Сірі Вовки») на Буковину; бої — в с. Онут 28 листопада, 29 листопада в с. Вільхівці.

Із січня 1945 — командир сотні «Лісовики» і командир Бережанського куреня; у квітні 1945 нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги за хоробрість і вміле керування відділами в боях; 15 квітня 1945 присвоєно ранг хорунжого; загинув у віці 26 років 7 травня 1945 в бою під Сосулівкою.

Бій сотні «Лісовики» з НКВС

15 квітня 1945 сотня «Лісовики» квартирувала на хуторах Морги біля с. Сільце Божиківське (район Підгайці). Ранком біля 7-ї години почулися постріли і розвідка донесла, що до с. Слов'ятин вночі приїхало НКВС. Командир сотні старший булавний «Крук» оголосив тривогу і наказав відходити до лісу. Інші розвідники доповіли, що до ближніх сіл Божиків, Тростянець теж прибули радянські війська для оточення лісового масиву. «Крук» наказав зайняти позиції між Сільцем і присілком Діброва і приготуватися до бою.

Близько 11-ї години з боку Діброви почулися постріли і невдовзі почався жорстокий бій, який тривав більше години. Ворог наступав з усіх боків з великою настирливістю. Повстанці мужньо відбивали численні атаки. Після оточення сотні «Крук» наказав пробиватися. Чекісти не витримали удару, сотня забрала поранених і вирвалася з оточення. Ворожі втрати: 17 вбитих і стільки ж поранених. Повстанські втрати: 18 вбитих і кілька поранених.

Бій під Сосулівкою

7 травня 1945 року курінь під командою «Бистрого» (сотні «Сірі Вовки» і «Чорноморці») квартирував у лісі біля с. Сосулівка (Чортківський район). О 17-й годині розвідка донесла, що на північній стороні лісу висадилися радянські солдати з 4 машин, а на східній — з 8, а на південній і на західній НКВС поставило застави.

У таборі було оголошено тривогу. Обидві сотні почали рухатися на південь. Над лісом з'явилися два розвідувальні літаки, які почали скидати легкі бомби і обстрілювати з кулеметів. Повстанці збили один з літаків, після чого другий утік.

Підійшовши на близьку відстань, ворог почав штурм позицій сотні «Сірі Вовки» та її підстаршинської школи. Сотня відкинула ворога, школа піддалася і впустила ворога в середину табору. «Бистрий» перекинув на цю ділянку запасну чоту, яка разом з «Сірими Вовками» викинула радянців з табору і почала витискати з лісу. Ворожі лави збилися і почали відступ. Під прикриттям ночі курінь вийшов з лісу і подався на південь.

Сили радянців: 281-й полк НКВС і чортківський «істрєбітєльний батальйон» кількістю 150 осіб при двох танках і двох літаках. Ворожі втрати: 100 осіб вбитими і пораненими, збитий літак з екіпажем. Повстанські втрати: загинув командир ТВ «Крук» (Федик Богдан), 2 старшини УПА і 2 повстанці, було кілька поранених.

Останній бій куреня біля с. Стінка

На початку травня 1945 великі сили НКВС, які робили облаву обабіч річки Серет, перейшли в Чортківський район для знищення куреня «Крука». Під Сосулівкою (7 травня) відбувся перший бій, в якому загинув сам «Крук», але курінь вийшов з оточення і почав відступати в Бучацький район, щоб через річку Дністер перейти в Товмацький район. Але зробити цього не зміг через великі сили ворога. Неподалік свого недавнього тріумфу біля с. Стінка, де у цілоденному оборонному бою було вбито 30 ворогів без жодних повстанських втрат, круківці дали 13 травня останній бій. 140 повстанців билися до смерті. Полонених не було: останніх 20 пострілялися останніми набоями. З німим подивом ходили «переможці» з НКВС по цьому полі бою. Підполковник НКВС сказав селянам с. Сновидова: «Поховайте їх з честю. Вони на це заслуговують. Це герої».

Нагороди

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. командир тактичного відтинку УПА-Південь Богдан Федик – «Крук» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу.

Вшанування пам'яті

  • 19.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Бережани Тернопільської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 007) переданий Володимиру Гуменюку, племіннику Богдана Федика – «Крука».

Див. також

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).