Фатса
Фатса | |
|---|---|
 | |
| Координати 41°01′20″ пн. ш. 37°29′31″ сх. д. / 41.022222222222° пн. ш. 37.491944444444° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Орду[1]  |
| Географічна зона | Чорноморський регіон |
| Водойма | Чорне море |
| Офіційна мова | турецька мова (Орду) |
| Населення | 116 154 осіб (2018) |
| Телефонний код | 452 (Орду) |
| Поштовий індекс | 52 |
| Автомобільний код | 52 (Орду) |
| GeoNames | 747155, 8631639 |
| OSM | r1839059 ·R |
| Офіційний сайт | fatsa |
  Фатса Фатса (Туреччина) | |
 | |
 Фатса у Вікісховищі | |
Фатса (тур. Fatsa) — місто і район у Туреччині, на узбережжі Чорного моря, у провінції Орду. Населення 116 154 осіб (2018).
Історія
Місто Полемоній (д.-грец. Πολεμώνιον, лат. Polemonium) було засноване царем Понту Полемоном I (38-8 до н. е.) на місці колишнього міста Сіди (Сіда, Σίδη, Side). По імені Сіди родюча рівнина в долині річки Боламан називалася Сідена. Полемон отримав царство за заслуги перед правителем Римської республіки Марком Антонієм. Від Полемона вся середня частина Понту називалася Понт Полемонійський (Понт Полемоніацький, Πόντος Πολεμωνιακός)[2][3][4]. Царство простягалося від Ірису (Єшиль-Ирмака) до Фарнакії (Гіресуна), Трапезунта (Трабзона) і Колхиди, включало землі тібаренів і халдів[5]. Місто також називалося Фабда[6] (Φάβδα, Φαδισάνη, Φάδισα) і Фаца (Φάτσα)[7].
В 1912 році у місті та районі проживали: мусульмани — 29 119 осіб, греки — 2670 осіб[8].
Примітки
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Polemonium // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Pontus // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Polemon // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Страбон. География. XII, 3, 29
- ↑ Страбон. Географія. XII, 3, 16
- ↑ Friedrich Heinrich Theodor Bischoff. Vergleichendes Wörterbuch der alten, mittleren und neuen Geographie. — 1829.
- ↑ Sotiriadis, George. An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor. — London, 1918.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).