YaChudo

Фанеска

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Фанеска
ісп. Fanesca
ПоходженняЕквадор
Необхідні компонентикукурудза, квасоля, горох, люпин, сочевиця, арахіс, гарбуз, сушена тріска

Фанеска (ісп. Fanesca) — традиційний еквадорський великодній суп. Ця страва є еквадорською традицією, яку готують, щоб подякувати Богу за надану їжу та благословення. Дванадцять інгредієнтів, зерен та бобів, символізують дванадцять апостолів Ісуса (у деяких тлумаченнях, кожен інгредієнт — конкретного святого), а сушена тріска бакальяу символізує самого Ісуса. Страва також зустрічається в Колумбії та Болівії.

Історія

Корінні жителі Еквадору в доколумбову епоху святкували Мучук Ніна (День нового вогню)[1] у сезон, що відповідає березню, і смажили на грилі ніжні молоді зерна з андськими гарбузами, використовуючи дари нового врожаю. Мушук Ніна відзначався в ознаменування рівнодення (сонцестояння), коли сонце займає перпендикулярне положення на лінії рівнодення, стираючи всі тіні.[2] Корінні жителі готувалися до цього фестивалю, дотримуючись посту і утримуючись від сексуальної активності. Кулінарна страва корінних жителів із ніжними зернами й андськими гарбузами в День Нового вогню стала відома мовою кечуа як Учукута, що означає зерна, приготовані з перцем чилі й травами, імовірно, у супроводі м'яса дикої морської свинки.[3] У період колонізації та хрещення[4], іспанці змішали католицькі символи з місцевими віруваннями. У випадку Страсного тижня іспанці об'єднали святкування смерті, пристрастей і воскресіння Ісуса Христа з місцевим ритуалом Мучук Ніна, і створили страву на основі молодих зерен, яка під впливом завойовників почала містити інші зернові, молочні продукти, а також солону і сушену рибу. Іспанці додали до рецепта квасолю, сочевицю і горох, що посилило торгівлю між горами та берегом, поширивши також такі продукти, як банани, арахіс і рибу в гірських районах.

До XIX століття Кіто вже святкував Страсний тиждень зі стравою, відомою як фанеска, яка стала важливим компонентом заходу. Найстаріша згадка рецепта фанески, можливо, відноситься до 1882 року і міститься в книзі «Керівництво кухаря» Хуана Пабло Санца.[5] Зараз фанеска найбільш популярна в північних високогір'ях Еквадору. Його популярність знижується на південь та Прибережний регіон. Провінція Манабі — це місце, де фанеска має найменше поширення.[6][7]

Інгредієнти та приготування

Компоненти фанески та спосіб його приготування різняться залежно від регіону або навіть однієї родини до іншої. Зазвичай його готують і подають лише за тиждень до Великодня (Страсний тиждень). Приготування супу трудомістке.[8]

Це густий суп, основними інгредієнтами якого є гарбуз фіголистний (самбо), гарбуз звичайний (сапалло) і дванадцять різних видів квасолі та злаків, включно з чочочо (люпин), квасолею (хабас), сочевицею, горохом, кукурудзою, арахісом тощо, разом із солоною тріскою (бакалао), приготованою в молоці, через католицьку релігійну заборону на червоне м'ясо під час Страсного тижня. Зазвичай до цієї страви додають круто зварені яйця, смажені банани, зелень, петрушку, а іноді й емпанадас де в'єнто (еквадорські смажені сирні емпанадас). Фанеску зазвичай їдять опівдні, що є основним прийомом їжі в еквадорській культурі. Приготування та вживання фанески вважається соціальною або сімейною с традицією.

Примітки

  1. ↑ Muchuc Nina. Архів оригіналу за 15 квітня 2024. Процитовано 29 квітня 2024.
  2. ↑ Loiza, Yalilé (16 квітня 2022). La historia de la fanes la sopa ecuatoriana que recuerda a Jesus y sus apóstoles. Infobae. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 29 квітня 2024.
  3. ↑ Sempértegui, Brenda (4 липня 2022). Conexion PUCE. Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 29 квітня 2024.
  4. ↑ Lucero, Jose Antonio (10 травня 2005). Representing "Real Indians": The Challenges of Indigenous Authenticity and Strategic Constructivism in Ecuador and Bolivia. Latin American Research Review. 41 (2): 31—56. doi:10.1353/lar.2006.0026. JSTOR 3874668.
  5. ↑ Sanz, Juan Pablo (18 червня 2010). Memorias del VI Congreso de Cocinas Regionales Andinas. Tesoros de la Hospitalidad Andina (Spanish) (вид. 1st). Quito-Ecuador: Instituto Metropolitano de Patrimonio. с. 539. ISBN 978-9978-366-39-4.
  6. ↑ Duarte-Casar, Rodrigo; Rojas-Le-Fort, Marlene (18 квітня 2024). Fanesca: patrones y tendencias de veinte años de búsquedas en Internet. Revista de Gastronomía y Cocina (ісп.). 3 (EE1): 2—2. doi:10.70221/rgc.ratge.256. ISSN 2953-6480.
  7. ↑ Rojas-Le-Fort, Marlene; Valdivieso-López, Isabel Patricia; Duarte-Casar, Rodrigo (13 листопада 2023). Representations of Ecuadorian cuisine in the coast and the highlands regions through the free listing technique. Discover Food (англ.). 3 (1): 20. doi:10.1007/s44187-023-00061-9. ISSN 2731-4286.
  8. ↑ Morales, Christina (21 березня 2024). A Lenten Soup So Good the Memory of It Lasts a Whole Year. The New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2024. Процитовано 29 квітня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).