Утіка

Утіка
37°03′24″ пн. ш. 10°03′44″ сх. д. / 37.056527777778° пн. ш. 10.062258333333° сх. д.
Країна	Туніс
Розташування	Бізерта
Тип	археологічна пам'ятка[1]
Дата заснування	XII століття до н. е.[2]
Дата зникнення	698
Утіка Утіка (Туніс)
Медіафайли у Вікісховищі

Уті́ка (фінік. 𐤀𐤕𐤒, лат. Utica) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного поселення Хеншир Бу-Шатер у Тунісі), у давнину — самостійне місто-держава.

Засноване біля 1100 р. до н. е. фінікійцями. Перша назва міста невідома, ім'я Утіка (фінікійською — «старе (місто)») воно швидше за все отримало лише після заснування Карфагена (назва якого фінікійською відповідно означає «нове місто»). Суперництво з сусідом завершилося на початку V ст. до н. е. входженням Утіки до складу карфагенської держави — із збереженням певної політичної автономії, але водночас із цілковитим підпорядкуванням господарським інтересам Карфагена.

Під час Третьої Пунічної війни підтримала римлян, і після руйнування Карфагена (146 р. до н. е.) була перетворена ними на столицю римської провінції Африка. Після будівництва Юлії Карфагенської поступилася цим статусом на її користь.

Остаточно занепала у II—III ст. внаслідок занесення міської гавані мулом від сусідньої річки Меджерда. У 439 р. Утіку захопив Гейзеріх, що включив її до складу свого Африканського королівства, у 534 р. — візантійці. У 698 р. місто було здобуте і остаточно зруйноване арабами.

Утіка на The Princeton Encyclopedia of Classical Sites(англ.)