Усть-Омчуг
| смт Усть-Омчуг | |
|---|---|
| рос. Усть-Омчуг | |
Одна з вулиць селища у вересні 2004 року | |
| Країна | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Магаданська область |
| Муніципальний район | Тенькинський район |
| Код ЗКАТУ | 44 216 551 |
| Код ЗКТМО | 44 716 000 051 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1939 |
| Населення | 3515 осіб (2014)[1] |
| Поштовий індекс | 686050 |
| Телефонний код | +7 41344 |
| Географічні координати: | 61°09′00″ пн. ш. 149°38′00″ сх. д. / 61.15° пн. ш. 149.63333333333° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+10 |
| Мапа | |
Усть-Омчуг Усть-Омчуг | |
![]() | |
Усть-Омчуг (рос. Усть-Омчуг) — селище міського типу, адміністративний центр Тенькинському районі Магаданської області.
Населення — 3515 осіб (2014)[1].
Географія
Відстань до обласного центру, міста Магадан, становить 264 км[2]. Через селище протікають річки Омчуг і Детрін.
Історія
Назва селища походить від евенського слова Омчик — «болото, що заросло мохом»[3].
Поселення засноване в 1939 році. Спочатку мало назву «184-й кілометр». У вересні 1939 року створюється нове гірничопромислове управління — Тенькинське з центром у гирлі річки Омчуг, поблизу якого і починається розбудова Усть-Омчуга[2].
У 1949–1956 роках тут розміщувалося управління табірного підрозділу Теньлаг[4].
Тут, орієнтовно з 1956 до 1975 року, проживав Іван Гончарук — останній розстріляний вояк УПА[5].
Статус селища міського типу — з 1953 року.
Населення
Чисельність населення за роками:
За даними перепису населення 2010 року на території селища проживало 3914 осіб. Частка чоловіків у населенні складала 50,2% або 1966 осіб, жінок — 49,8% або 1948 осіб[11].
Соціальна сфера
У селиші продовжують діяти поштове відділення, загальноосвітня школа, центральна районна лікарня, філіал банку та редакція газети «Тенька»[2].
Примітки
- ↑ а б в Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б в Паспорт муниципального образования «Тенькинский муниципальный район» за 2010–2014 гг (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 17 лютого 2015. [Архівовано 2012-08-08 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ Тенькийнський ВТЛ Дальстроя [Архівовано 2016-11-05 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Бондарук Л. Останній розстріляний бандерівець. Історична правда. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 12 липня 2026.
- ↑ Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 17 лютого 2015. [Архівовано 2012-10-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 17 лютого 2015. [Архівовано 2012-03-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 17 лютого 2015. [Архівовано 2012-03-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
- ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 17 лютого 2015.
- ↑ а б Численность и размещение населения Магаданской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

