YaChudo

Об'єднання Республіки Молдова та Румунії

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Об'єднання Республіки Молдова та Румунії
Країна Молдова і  Румунія Редагувати інформацію у Вікіданих
Почався1980-ті[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Об'єднання Республіки Молдова та Румунії у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Карта нинішнього адміністративно-територіального поділу Молдови та Румунії
Графіті з фігурами Великої Румунії поблизу Брічені, Молдова
Поштова марка Молдови, випущена в 1998 році до 80-річчя входження Бессарабії до складу Румунського королівства
Не плутати з Унією Бессарабії і Румунії.

Об'єднання Молдови та Румунії (рум. Unirea Republicii Moldova cu România) — суспільно-політичний рух у Молдові й Румунії за об'єднання цих двох румунськомовних країн у єдину державу, завдяки чому Молдова стане частиною Європейського Союзу та НАТО.

Рух активізувався після розпаду СРСР та падіння комуністичного режиму в Румунії. Часто використовують іншу назву уніонізм. Прибічників цього руху називають уніоністами (unioniști), одні підтримують це як мирний процес, заснований на згоді двох країн, інші в ім'я «румунського історичного права над Бессарабією». Супротивників називають — молдовеністами (moldoveniști) або державниками (stataliști).[2]

Історія

Мітинг прихильників об'єднання Молдови та Румунії в Кишиневі. Текст на плакаті говорить: «Румунський народ — румунська мова». (2002)
Зустріч для об'єднання в Сібіу (8 квітня 2009)

Молдовське князівство було васальною державою Османської імперії, а його східні території між Прутом і Дністром (приблизно половина князівства) були анексовані Російською імперією в 1812 році відповідно Бухарестського мирного договору. Росія назвала цей новий регіон Бессарабією, взявши назву, яке раніше належало тільки до південної частини регіону (відома також як «Буджак»), і розширили його, щоб охопити всю недавно приєднану територію. Назва походить від волоської династії Басараб, яка правила південною частиною в середні століття. Під час російської революції 1917 року знову сформований регіональний парламент (Sfatul ării) проголосив автономію Бессарабії в складі Росії. У 1918 році, після того як румунська армія увійшла в Східну Молдову, імпровізований парламент ухвалив рішення про незалежність тільки для того, щоб переглянути свою позицію і в кінцевому підсумку ухвалити рішення про входження до складу Румунії. Умови, включаючи положення про автономію, в кінцевому підсумку були зняті.[3]

Вона перебувала у складі Румунії до 1940 року, доки на її територію не увійшли радянські війська. Радянська влада після анексії утворила Молдовську РСР. З 1940 по 1941 регіон перебував під контролем СРСР, аж доки не розпочалася Німецько-радянська війна та румунські війська знову не взяли Східну Молдову під свій контроль. У 1944 радянські війська увійшли на територію регіону. До кінця Другої світової війни Радянський Союз відвоював всі втрачені території, поширивши повністю там радянську владу. Радянська влада рішуче просували молдовську етнічну ідентичність, всупереч інших думок, які розглядали всіх носіїв румунської мови як частину єдиної етнічної групи, користуючись неповною інтеграцією Східної Молдови в міжвоєнну Румунію.[4]

Офіційна радянська політика також свідчила, що румунська і молдавська нібито є двома різними мовами, і, щоб підкреслити цю відмінність, у Молдові використовувалася кирилична абетка, заснована на російській кирилиці, а не на застарілій румунській кирилиці, яка перестала використовуватися у 19 столітті в Румунії і у 1917 році в Бессарабії.[5]

Події після 1989 року

У вересні 1989 року, коли в Радянському Союзі відбулася лібералізація, парламент Молдавської РСР оголосив молдавську офіційною мовою і підтвердив існування «молдавсько-румунського мовної ідентичності».[6]

6 травня 1990 року, після декількох десятиліть суворого поділу, Румунія і Молдавська РСР тимчасово зняли обмеження на перетин кордону, і тисячі людей перетнули річку Прут, яка знаменувала їх спільний кордон.[7]

Фактори, що перешкоджають об'єднанню, були складними, починаючи від обережності політичних лідерів в Молдові і Румунії, війни в Придністров'ї і, що, можливо, більш важливо, менталітету значної частини населення в Молдові (і деякою мірою в Румунії), які були байдужі або опиралися такому проєкту.[8] У своєму зверненні до румунського парламенту в лютому 1991 року перший президент Молдови Мірча Снєгур говорив про спільної ідентичності молдован і румунів, маючи на увазі «румунів по обидва боки річки Прут».[9] У червні 1991 року Снєгур говорив про просування Молдови до возз'єднання з Румунією, додавши, що Радянський Союз не докладає великих зусиль, щоб зупинити це.[10]

У той час багато молдовських інтелектуалів підтримували профспілку і хотіли «возз'єднання з румунською батьківщиною»,[11] народ не підтримав його, згідно з опитуванням 1992 року, проти якого виступали понад 70 % молдован. У той же час Придністров'я, східна частина Молдови, населена слов'янською (в основному російською, подекуди українською) більшістю, вважало небезпечним об'єднання з Румунією.[12]

Політичні зв'язки та уніонізм

Після проголошення незалежності 27 серпня 1991 року Молдова взяла румунський прапор і румунський гімн «Deșteaptă-te, române!», які стали символами нової незалежної Молдови.[13] Після зростаючої напруженості між проуніоністичними правлячим Народним фронтом Молдови та президентом Снєгур, зокрема через об'єднання,[14] президент наблизився до молдовської групи аграріїв і призначив їх кандидата Андрія Сангелі прем'єр-міністром. У результаті, особливо після перемоги аграріїв на виборах 1994 р Молдова почала дистанціюватися від Румунії. Державний прапор був трохи змінений, а гімн змінений на «Limba noastră». На думку багатьох громадських діячів, молдовський референдум 1994 року про незалежну Молдову був спрямований на виключення об'єднання з Румунією. Крім того, в конституції, прийнятої в 1994 році новим парламентом, у якому переважають молдавські аграрії і соціалісти, офіційна мова була названа «молдовською», на відміну від більш ранньої Декларації незалежності, у якій її називали «румунською». Спроба президента Молдови Мірчі Снєгура в 1996 році змінити назву офіційної мови на «румунську» була відхилена молдовським парламентом як «просування румунського експансіонізму».

«Концепція національної політики» була прийнята в 2003 р. Парламентом, в якому переважали комуністи, в якій говорилося, що молдовани та румуни — різні народи, а останні — етнічна меншина в Молдові.[15]

До 2005 року об'єднання активно підтримувала тільки Християнсько-демократична народна партія, одна з політичних спадкоємців Молдовського народного фронту. Однак позиція християн-демократів істотно змінилася після того, як вони почали тісно співпрацювати з правлячими молдовськими комуністами. Під час виборів в квітні 2009 року альянс Націонал-ліберальної партії (Partidul Național Liberal) і Руху Європейського дії (Mișcarea Acțiunea Europeană) виступав на спільній платформі вільного союзу з Румунією, але набрав лише близько 1 % голосів.[16]

Політична думка

2000-ті роки

Проєвропейська і проуніонійська демонстрація в Кишиневі (квітень 2014)
Молоді учасники протесту вимагають об'єднання в румунського президента Клауса Іоанніс в Кишиневі (лютий 2015)
«Румунія та Молдова возз'єдналися у 2018 році!» графіті, побачені на стіні, прилеглій до Бухарестського кільця (грудень 2017)

У 2004 році і пізніше румунська газета Ziua опублікувала серію статей та інтерв'ю зі Станіславом Бєлковським, впливовим російським політичним оглядачем, який запропонував план об'єднання Румунії та Молдови за винятком Придністров'я. Ходили чутки, чи підтримує його план вищі кола Кремля, але вони так і не підтвердилися. Тим не менше, кілька журналістів і вчених відхилили цей план як відволікання, також вказавши на кілька неясностей, таких як статус міста Бендери, розташованого на правому березі Дністра, але знаходиться під контролем Придністров'я, і, що більш важливо, малоймовірно, що Молдова погодиться з таким планом.

У січні 2006 року президент Румунії Траян Бесеску заявив, що він рішуче підтримує заявку Молдови на вступ до Європейського Союзу і що «мінімальна політика Румунії полягає в тому, щоб об'єднання румунської нації відбулося в рамках ЄС». Фраза «мінімальна політика» викликала питання, чи існує ще і максимальна політика. У липні того ж року Бесеску заявив, що зробив пропозицію президентові Молдови Володимиру Вороніну про те, щоб «Молдова приєдналася до ЄС разом з Румунією в 2007 році», але пропозиція була відхилена. Бесеску також додав, що Румунія буде поважати це рішення і сама допоможе Молдові вступити в ЄС.[17]

У жовтні 2006 року румунська газета Cotidianul оцінила вартість союзу з Молдовою в 30-35 мільярдів євро[18] і викликала критику з боку румунської газети Ziua,[19] а також Timpul[20] за завищення вартості та ігнорування інших аспектів можливого союзу.

Після парламентських виборів в Молдові в квітні 2009 р, громадянських заворушень в Молдові в 2009 р, парламентських виборів в Молдові в липні 2009 року і створення правлячого Альянсу за європейську інтеграцію пішла нова хвиля спекуляцій з приводу союзу. Партія комуністів, яка перебуває в опозиції, заявила, що «до влади прийшли уніоністи».[21] В інтерв'ю в листопаді 2009 року політичний оглядач Станіслав Бєлковський заявив, що квітень 2009 року поклав початок процесу повернення Молдови до Румунії.[22]

Траян Бесеску здійснив державний візит до Молдови разом з деякими міністрами, щоб оголосити про кілька проєктів, які зміцнять зв'язки між двома країнами, і про пропозицію гранту в розмірі 100 мільйонів євро для інфраструктурних проєктів.[23] Бесеску назвав Молдову своїм «проєктом душі». Очікувалось, що приватні румунські інвестиції також значно збільшаться з відкриттям молдовсько-румунського бізнесу та інвестиційного офісу[24] і поглинанням новинного онлайн-порталу Unimedia румунської групою Realitatea-Caţavencu group, що належить бізнесменові Соріну Овідіу Ванту.[25]

2010-ті роки

15 лютого 2010 року було відкрито прикордонний перехід Липкань-Радівці між Румунією і Молдовою, а залишки радянського забору з колючого дроту на молдавській стороні кордону з Румунією були демонтовані.[26]

У січні 2010 року Мірча Друк, колишній прем'єр-міністр Молдови з 1990 по 1991 рік, заявив, що об'єднання Румунії та Республіки Молдова неминуче.[27] Однак в.о. президента Міхай Гімпу в інтерв'ю російськомовній газеті «Комсомольская правда в Молдові» спростував факт такого кроку, заявивши, що уніоніство не входить в програму правлячої коаліції. Іншим разом він заявив, що, якщо люди хочуть об'єднання, ні він, ні хто-небудь інший не зможе їх зупинити.[28] Він кілька разів визнавався, що особисто поділяв погляди уніоністів. Однак у серпні 2010 року він заявив, що пропозиція про «міждержавного союзі» між Румунією і Молдовою — «дуже дурна» ідея.[29]

У 2010 році було зроблено заяву про те, що Молдова може об'єднатися з Румунією в найближчі 25 років. За словами Траян Бесеску, кордон Румунії (і Євросоюзу) пройшов би по Дністру, а Україна отримала б сильний стимул для подальшої демократизації та інтеграції в ЄС. Також Бесеску наголосив, що Бухарест ніколи не підпише договір про кордон з Молдовою, оскільки це «узаконило б пакт Молотова — Ріббентропа».[30]

27 листопада 2013 року, за день до участі в саміті Східного партнерства у Вільнюсі, президент Румунії Траян Бесеску був запрошений на інтерв'ю національному телеканалу TVR. Там він сказав, що третім пріоритетом для Румунії після вступу в НАТО і ЄС повинен стати союз з Молдовою. «Я переконаний, що якщо в Молдові будуть прагнення об'єднання, Румунія без вагань скаже „так“», — заявив глава держави. У даний час Румунія підтримує повну інтеграцію Молдови в ЄС. Примар Кишинева Дорін Кіртоаке привітав заяви Бесеску. З іншого боку, молдовський прем'єр-міністр Юріє Лянке охарактеризував заяву Бесеску як таку, що «створює серйозні проблеми» для Молдови і підтвердив, що його уряд підтримує суверенну Молдову. Аналогічні позиції Лянке зайняли інші лідери проєвропейської правлячої коаліції Влад Філат і Маріан Лупу,[31][32] а також лідер основної опозиційної партії Володимир Воронін.[33]

У квітні 2016 року колишній міністр оборони та генерал армії Віктор Гайчук (якого вважають близьким до колишнього президента Ігоря Додона) назвав уніоністську ідею загрозою для суверенітету Молдови, а сам він – державником. Він також додав, що, однак, якщо молдавани вирішать на референдумі об'єднатися з Румунією, він не буде проти цього.[34]

У серпні 2016 року посол США в Молдові Джеймс Петтіт заявив, що Молдова — це не Румунія, і що молдавський народ має власну історію та ідентичність.[35] Він також додав, що Молдова повинна вступити до Європейського Союзу як незалежна держава.[36] Пізніше, у вересні 2016 року, після зустрічі з молдавським політиком-уніоністом Міхаєм Гімпу, він заявив, що поважає ідеали уніоністів та природне бажання молдаван об'єднатися з Румунією.[35] У 2018 році румунський історик Мірча Догару написав публічного листа Петтіту, критикуючи його антиуніоністську позицію.[37]

Історик Віктор Степанюк, відомий своєю молдовеністською позицією, заявив у 2016 році, що якщо Молдова не зможе досягти успіху як незалежна держава, то єдиним рішенням є об'єднання з Румунією.[38]

У 2017 році Думітру Дьяков (засновник і почесний президент Демократичної партії Молдови) заявив, що проєкт об'єднання наразі є нереалістичним, і що об'єднання, ймовірно, буде можливим через 100 років.[39]

У жовтні 2019 року румунський політик Хунор Келемен заявив, що, хоча він розуміє бажання румунів об'єднатися з Молдовою, остання не відмовиться від своєї незалежності, щоб стати деякими повітами на сході Румунії, і що, на його думку, для Молдови найкраще приєднатися до Європейського Союзу, але залишитися незалежною.[40]

2020-ті роки

Петрішор Пею (професор Бухарестського політехнічного університету, відомий як прихильник уніоністського руху[41][42]) розкритикував відсутність уніоністських елементів у промовах румунських лідерів (таких як Клаус Йоганніс), зосереджуючись виключно на «європейській інтеграції», а не на возз'єднанні. Він також стверджував, що запитав румунських політиків, чому вони не підтримують об'єднання, і вони відповіли: «Німеччина цього не хоче».[43][44] Водночас, Оана Урсаке (USR PLUS), державний секретар Департаменту у справах румунів усього світу, припинила фінансування «Mesager bucovinean», однієї з найважливіших газет для румунської громади в Україні.[45] Крім того, під час виборів у Молдові 2021 року міністр оборони Румунії Ніколае Чуке (PNL) заявив, що, попри об'єднання з Румунією та європейську інтеграцію, Румунія підтримує європейську інтеграцію Молдови як суверенної держави.[46] У листопаді 2021 року міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску заявив, що більшість громадян Молдови не підтримують об'єднання з Румунією, і що він також підтримує незалежну молдавську державу.[47][48]

Після російського вторгнення в Україну у 2022 році ідея об'єднання Молдови з Румунією знову стала темою обговорення в медіа. Прихильники цієї ідеї (такі як румунський історик Маріус Опря)[49] стверджують, що об'єднання зміцнило б східний фланг НАТО та захистило б Молдову у разі ескалації Придністровського конфлікту. Колишній прем'єр-міністр Молдови Юріє Лянке заявив, що єдиний спосіб захистити Молдову від Росії – це об'єднатися з Румунією.[50] З іншого боку, президент Молдови Майя Санду заявила, що об'єднання з Румунією може бути досягнуто лише за умови, що цього бажатиме населення Молдови.[51] На запитання про його думку щодо об'єднання в нових умовах, міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску заявив, що лише молдавський народ може вирішувати своє майбутнє.[52] Крім того, прем'єр-міністр Молдови Наталія Гаврилиця заявила, що об'єднання з Румунією не враховується.[53] Вона також сказала, що Молдова хоче вступити до Європейського Союзу, але не до НАТО.[54]

У січні 2023 року російські депутати Леонід Калашников та Світлана Журова попередили, що наміри Молдови об'єднатися з Румунією, а отже, вступити до НАТО, можуть призвести до її знищення.[55][56] 2 лютого 2023 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Молдову може спіткати доля України (тобто напад з боку Росії), якщо президент Молдови Майя Санду, яка має румунське громадянство, захоче об'єднання Молдови з Румунією та вступу до НАТО.[57][58][59][60][61][62][63] Бєлковський заявив, що ці заяви російських політичних діячів можуть прискорити об'єднання Молдови та Румунії.[64]

23 травня 2023 року, через два дні після великої проєвропейської демонстрації, організованої урядом Молдови в Кишиневі, в інтерв'ю Euronews România президентка Молдови Мая Санду заявила, що серед населення Молдови недостатньо підтримки уніоністського руху, тому Молдова йде шляхом вступу до Європейського Союзу як незалежна держава.[65]

18 липня 2025 року Нікушор Дан під час свого офіційного візиту до Німеччини висловив особисту підтримку об'єднання з Молдовою, але під час інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung наголосив, що поважатиме волю її громадян.[66][67]

9 вересня 2025 року депутат Європарламенту від Німеччини Лукас Зіпер заявив, що «Молдова — це не Румунія. Молдова — це Європа, як і Румунія».[68][69][70]

У січні 2026 року президентка Молдови Мая Санду та прем'єр-міністр Молдови Александру Мунтяну заявили, що у разі референдуму щодо об'єднання з Румунією вони проголосують «ЗА». Однак, обидва зазначили, що хоча європейська інтеграція користується підтримкою більшості в Молдові, об'єднання не має. Вони додали, що об'єднання залишається сценарієм, який не можна виключати, враховуючи регіональну нестабільність. 22 січня 2026 року, після цих заяв, на запитання, чи підтримує він об'єднання Молдови з Румунією, президент Румунії Нікушор Дан заявив, що «ми ще не там», посилаючись на той факт, що ця ідея не має підтримки більшості населення Молдови.[71] У лютому 2026 року лідер UDMR Хунор Келемен заявив, що не голосуватиме на референдумі щодо возз'єднання, заявивши, що він виступає проти політичного ревізіонізму та що Румунія повинна підтримувати лише вступ Молдови до ЄС.[72] 25 червня 2026 року Палата депутатів Румунії автоматично внесла на розгляд ультраправий законопроєкт SOS Румунія, що закликає до об'єднання з Молдовою, після того, як його не було обговорено до встановленого терміну, що призвело до мовчазного прийняття нижньою палатою. Законопроєкт не був прийнятий і був направлений до Сенату, тоді як румунський уряд видав негативну думку щодо ініціативи, заявивши, що пріоритетом Румунії залишатиметься підтримка шляху Молдови до членства в Європейському Союзі, а не проведення односторонніх переговорів про об'єднання.[73]

Сучасні тенденції

Територіальне розширення союзу

Згідно з різними пропозиціями уніоністських рухів, існує п'ять варіантів можливого союзу:

  • політичний союз Республіки Молдова та Румунії шляхом об'єднання в єдину державу, в рамках нинішніх «де-юре» (правових) меж (що має на увазі захоплення новою державою придністровської проблеми та її зв'язків з Російською Федерацією) незважаючи від політико-адміністративного становища нинішніх територіальних одиниць, які можуть бути збережені або реформовані в рамках нової держави;

У серпні 2016 року понад 100 громадських об'єднань і ініціативних груп підписали «Альянс за сторіччя», що зблизить два румунських береги. У Кишиневі уніоністський рух представлено коаліцією громадських об'єднань «Блок національної єдности», президентом Іоном Леашенко, коаліцією, яка охоплює більше 20 громадських об'єднань, найбільш активними є громадянський рух «Молода Молдова», очолюване молодими людьми Віталієм Присакарь, Анатолієм Урсу, Артеміс Бєланом і Ігорем Будяну і об'єднанням «Уніреа» — БДІ. Цивільні асоціації співпрацюють з депутатом-уніоністів Костянтином Кодреану, головою Комітету румун біля кордонів країни в румунському парламенті.

  • політичний союз Республіки Молдова та Румунії шляхом злиття в єдину державу, в нинішніх «фактичних» (фактично) кордонах (що має на увазі відмову від нової держави на територію, контрольовану самопроголошеною державою Придністров'я, але вони можуть зробити вибір на приєднанням до України: цей варіант був названий пресою «планом Бєлковського».
  • політичний союз Республіки Молдова та Румунії шляхом об'єднання в єдину державу, кордони, встановлені міжнародним договором після територіального обміну з Україною, основанне на підтримці нинішньої території України (тобто еквівалентність між зміненими suprefaces), в якому території на лівому березі Дніпра будуть передані йому в обмін на район Рені, розташованої на південь ілівостоку від Рені-Тигина залізниці і Дунайських островів і на руці Чилія:
  • політичний союз Республіки Молдова та Румунії через федерацію двох держав (кожен з яких збереже свій суверенітет) в економічне, грошово-кредитне, митне і військове співтовариство (цей варіант натхненний ідеєю «одного народу, двох держав» Мірча Снєгур);
  • винятковий культурний союз (ні політичний, ні територіальний), відповідно до якого дві держави будуть підтримуватися в межах своїх нинішніх кордонів і спілок, але за якими романське населення Республіки Молдова буде конституційно визнано румунським, так що молдавани, росіяни, українці або болгари, будуть мати право вважати себе членами народу, носіями мови і векторами культури, долаючи кордони республіки, не будучи змушеним, для того, щоб мати це право, щоб вважатися «меншістю» в своїй власній країні, як це має місце для тих, хто оголошує себе «румунами» в нинішній системі.

Подвійне громадянство для громадян Молдови

Опитування, проведене IPP Кишинів у листопаді 2007 року, показує, що 33,6 % населення Молдови зацікавлене у володінні румунським громадянством, тоді як 58,8 % незацікавлені. Основною причиною зацікавлених є: спільна румунська мови (31,9 %), можливість поїздки до Румунії (48,9 %) та можливість подорожей та / або роботи в ЄС (17,2 %).[74]

У період з 1991 по 2009 рік близько 140 000 громадян Молдови отримали громадянство Румунії.[75][76] За деякими підрахунками, до 2009 р. за румунським громадянством звернулось 1 мільйон молдовських громадян. У 2010 р. уряд Румунії створив Національний орган з питань громадянства для обробки великої кількості заяв на отримання громадянства Румунії, що надходять особливо від громадян Молдови. Дослідження «Повторне отримання румунського громадянства: історичні, порівняльні та прикладні перспективи», опубліковане в 2012 році, підрахувало, що 226 507 громадян Молдови придбали румунське громадянство до 15 серпня 2011 року.[77][78] За даними Національного органу з питань громадянства, між 15 серпня 2011 року та 15 жовтня 2012 року додатково 90 000 отримали громадянство Румунії, загальна кількість яких склала 320 000.

Дослідження Фонду Сороса, Румунія, проведене у 2013 р., Показало, що з моменту прийняття закону про громадянство в 1991 р. До кінця 2012 р. Кількість успішних заявок від Молдови становила 323 049. Це збільшення на 96 542 успішних заявок з 15 серпня 2011 року. За той самий період кількість заявок становила 449 783, що означає, що ще потрібно доопрацювати близько 125 000 заявок. У 2011 та 2012 роках було подано 100 845 та 87 015 заяв відповідно. Фактична кількість осіб, яким надано громадянство за цими заявами, залишається незрозумілою, оскільки кожна заява може включати неповнолітніх, які залежать від подання повнолітнього. Кількість осіб, за оцінками, становить близько 400 000, а потенціал може бути ще 150 000, якщо всі нерозглянуті заявки будуть успішними.

Рік Кількість оброблених файлів (дорослі)[79][80]
1991–2001 108,000
2002–2008 7,500
2009 22,000
2010 41,800
2011 69,800
2012 73,800
2013 64,900
2014 61,800[81]
2015 47,300
2016 63,000
2017 85,400
2018 47,200
2019 43,600
Разом 726,100

Дія 2012

У квітні 2011 року коаліція НУО з Румунії та Молдови створила громадянську платформу «Acțiunea 2012», метою якої є «підвищення обізнаности про необхідність об'єднання Румунії та Республіки Молдова». 2012 рік було обрано як посилання на двохсотлітню річницю розділу історичної Молдови в 1812 році, коли Російська імперія анексувала те, що пізніше назвуть Бессарабією. Прихильники об'єднання розглядають об'єднання як повернення назад цього історичного поділу, назад, натхнена досить недовговічним союзом Бессарабії з Румунією (1918—1940 рр.), Зруйнованого радянською окупацією.[82][83][84][85]

Унійна рада

У лютому 2012 року була створена Унійна рада, щоб «зібрати всіх уніоністів», щоб «просувати ідею румунської національної єдности». Серед підписантів: колишній прем'єр-міністр Молдови Мірча Друк, колишній спікер молдавського парламенту Олександру Мосану, президент Націонал-ліберальної партії Молдови Віталія Павліченко, письменник Володимир Бешляга, директор молдовської газети Timpul de dimineaţă Костянтин Тенасе, президент Вал Бутнару Jurnal Trust Media, журналіст і активіст Олег Брега, Ніку Церна, соліст молдавського рок-гурту Gândul Mâ presidentei, і Тудор Іонеску, президент румунської неофашистської асоціації Noua Dreaptă, Валентин Долганюк, колишній депутат парламенту Молдови, Євгенія Дука, молдавська підприємиця, Антон Морару, молдовський професор історії, Євген Міхалахе, віцепрезидент Народної партії, Дан Діаконеску і інші.[86][87][88]

Блок національної єдности (BUN)

Створений 16 травня 2015 року як коаліція з 30 громадських організацій, що підтримують об'єднання Республіки Молдова з Румунією: Іон Леащенко (поточний лідер), Анатоль Урсу, Константин Кодряну (колишній лідер), Олег Чіку, Люсія Вієру, Віталій Присакару, Артеміс Балан, Клавдія Йовіта.

Уніоністські марші

Новостворені ініціативні групи «Action 2012» та «Унійна Рада» організували кілька маніфестацій на підтримку об'єднання протягом 2012 року. Першою з них був мітинг від 2 000 до 3 000 чоловік в Кишиневі 25 березня 2012 р присвячений річниці Союзу Бессарабії з Румунією. 27 березня 1918 року. Великі мітинги пройшли 13 травня (в ознаменування 200-річчя Бухарестського мирного договору 1812 року і першої російської анексії Бессарабії) та 16 вересня. У жовтні 2012 року в Бухаресті також пройшов уніоністський марш, на якому були присутні кілька тисяч чоловік. Менш масштабні маніфестації пройшли в молдовських містах Кагул і Бєльці 22 липня і 5 серпня відповідно. Різна інтелігенція і артисти з обох країн підтримали марші, у той час як спікер Молдови Маріан Лупу і прем'єр-міністр Влад Філат виступили проти них. Пізніше мітинги в Бухаресті були повторені в жовтні 2013 року і жовтні 2014 року. Також у вересні 2014 року пройшов ще один мітинг в Кишиневі, під час якого по центральній вулиці міста несли 300-метровий румунський прапор. 16 травня 2015 роки від 5000 (за оцінкою поліції) до 25000 чоловік (за оцінкою організаторів) продемонстрували об'єднання в Кишиневі, що було заявлено як найбільші прорумунські протести з 1990-х років. Чергова акція протесту, яка зібрала від 5 до 30 тисяч чоловік (за заявою організаторів), пройшла 5 липня 2015 року в Кишиневі. Близько тисячі молодих людей з числа учасників попрямували в Бухарест під час Маршу Стефана Великого, закликаючи до об'єднання Молдови з Румунією. Марш тривав тиждень, з 5 по 11 липня. У Республіці Молдова марш проходив за маршрутом Страшени — Лозова — Келераць — Корнешти — Унгень. Учасники переправилися через річку Прут 11 липня в 10 годині ранку під час масштабної реконструкції Мостів квітів в 1990 році. Їх марш закінчився в Бухаресті, де їх зустріли кілька сотень румунських громадян на Університетській площі, перш ніж вони попрямували до Палац Котрочень, щоб закликати президента Румунії Клауса Іоанніс підтримати проєкт об'єднання. Колишній президент Молдови Володимир Воронін різко засудив марш в Румунію. У листі президенту Європейського парламенту Мартіну Шульцу, опублікованому 7 липня, Воронін звинуватив Бухарест у підбурюванні до «руйнування і анексії Молдови».

22 вересня 2015 року уряди Румунії і Республіки Молдова провели двосторонню зустріч у Нептуні, повіт Констанца, на якій вийшли понад 300 уніоністських активістів. Їх представники отримали доступ до зустрічі, обговорюючи з Міністром закордонних справ спільні проєкти. Уніоністи оголосили «Порядок денний возз'єднання на 2018 рік», деякі з їхніх вимог були прийняті і вирішені на міжурядовому нараді. У 2018 році, коли відзначали столітню річницю Дня Великого союзу, кілька румунських та молдавських активістів з метою об'єднання організували демонстрацію під назвою «Марш століття». Він стартував у Алба-Юлії 1 липня 2018 року і завершився в Кишиневі 1 вересня 2018 року. Однією з його основних цілей було об'єднання Молдови з Румунією. Учасники спробували зібрати 1 мільйон підписів за організацію референдуму. Хоча спочатку влади Молдови заборонили учасникам перетинати кордон, їм дозволили увійти пізніше. Пізніше проросійський президент Молдови Ігор Додон заявив, що можливе об'єднання Молдови і Румунії нібито «може призвести до громадянської війни».[89]

16 липня 2019 року під час візиту в Берлін, прем'єр-міністр Мая Санду заявила, що значна частина жителів Молдови — за опитуваннями, близько 25 % і навіть більше — виступають за возз'єднання з Румунією і навіть вимагають цього. Є й партії, що діють в цьому напрямку, запевняючи, що тільки об'єднання з Румунією в єдину державу може кардинальним чином поліпшити ситуацію в Молдові. «Але ми розуміємо, що ухвалювати рішення щодо цього мають не політичні партії, а все населення країни шляхом референдуму», — сказала вона.[90]

Політичний рух «Об'єднання»

15 січня 2020 в Кишиневі лідери партії «Демократія дому» (PPDA), Ліберальної партії (ЛП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), партії «Об'єднання порятунку Бессарабії» (USB) і Народної румунської партії (PPR) створили політичний рух Unirea («Об'єднання»). Як зазначили на сторінці USB у Facebook, підписанти пообіцяли зберігати свій союз до об'єднання Молдови і Румунії та закликати інші формування приєднуватися до них. Угода заснована на таких міркуваннях: консолідація проуніостичного руху в Молдові з метою зближення наших національних ідеалів, реалізації звільнення від російської окупації і возз'єднання румунської нації через союз з Румунією; участь в єдиному форматі (виборчий блок) на місцевих, парламентських, президентських виборах в Республіці Молдова; протидія небезпеці розширення впливу Російської Федерації в Республіці Молдова, а також незаконного розміщення окупаційної армії, захоплення стратегічних об'єктів, спроб федералізації тощо.

Також блок прагне "забезпечення і реалізації шансу для всіх, незалежно від їхнього етнічного походження, вести безпечне і процвітаюче життя в рамках НАТО і ЄС, повернувшись до складу Румунії.[91]

Гіпотетичні результати об'єднання

Очікувані результати об'єднання на основі статистичних даних за 2021 рік:

Країна Населення 2020, оцінка Площа Щільність населення ВВП на душу населення
Молдова[92][93] 2,640,438 33 851 км² 90,3 $13,574
Румунія[94] 19,317,984 238 391 км² 81,4 $29,555
Об'єднана держава 21,958,422 272 242 км² 82.4 $25,535

Громадська думка

Опитування громадської думки в Республіці Молдова

Міжнародний республіканський інститут у партнерстві з Gallup проводить регулярні опитування громадської думки в Республіці Молдова у зв'язку з різними суспільно-політичними питаннями. Результати, наведені нижче, відображають суспільне сприйняття:

Місяць і рік Запитання Повна згода Часткова згода Часткова незгода Повна незгода НЗ/СВ
Жовтень 2014[95] Яка ваша позиція щодо союзу Республіки Молдова з Румунією? 12 % 39 % 18 % 31 % 0 %
Листопад 2015[96] Якби наступної неділі був референдум про союз Молдови з Румунією, ви б проголосували за або проти союзу? 21 % ← 53 % ← 17 %
Лютий 2014[97] Яка у вас позиція щодо возз'єднання Румунії з Республікою Молдова? 27 % 25 % 20 % 12 % 15 %
Лютий 2014[97] Чи вважаєте ви, що возз'єднання Республіки Молдова з Румунією може бути досягнуто чи ні? 20 % 34 % 25 % 7 % 15 %
Вересень-жовтень 2011[98] Чи згодні ви чи не згодні з возз'єднанням Республіки Молдова з Румунією? 11 % 20 % 16 % 43 % 10 %
Січень-лютий 2011[99] Виключаючи вплив потенційного вступу Молдови в ЄС, чи згодні ви з союзом Молдови з Румунією? 10 % 18 % 16 % 47 % 9 %
1-19 квітня 2018

(лише муніципалітет Кишинів)[100]

Ви хочете союзу Республіки Молдова з Румунією? 55 % ← ← 45 % 0 %
Грудень 2019[101] Ви б проголосували за або проти союзу Республіки Молдова з Румунією? 34 % 0 % 0 % 54 % 12 %
Січень 2020[102] Ви б проголосували за або проти союзу Республіки Молдова з Румунією? 37 % 0 % 0 % 52 % 11 %

У вересні 2021 року iData провела нове опитування, в якому 70% молдаван висловили бажання вступити до Європейського Союзу, а 40% молдаван заявили, що підтримують об'єднання Молдови та Румунії.[103] У жовтні 2021 року 43,8% учасників опитування тієї ж компанії проголосували за об'єднання з Румунією,[104] тоді як у листопаді 2021 року цей показник становив 41,2%.[105]

Опитування, проведене iData у січні 2022 року, показало, що 38,4% молдаван підтримали б об'єднання з Румунією.[106] Пізніше, опитування, проведене CBS Research у січні-лютому 2022 року, показало, що 34,4% молдаван хотіли б об'єднання з Румунією, а 49,9% виступали б проти цього.[107] Згідно з подальшим опитуванням, проведеним між 27 квітня та 6 травня 2022 року, 35,2% молдаван висловилися за об'єднання, тоді як 50,6% виступили проти нього.[108] Інше опитування, проведене між 5 та 14 травня, показало, що 34,7% молдаван підтримують об'єднання, а 49,7% виступають проти нього.[109]

У травні 2022 року опитування в Молдові показало, що 30,7% підтримали возз'єднання, тоді як 27,1% висловилися за визнання незалежності Придністров'я.[110] У червні 2022 року інше опитування в Молдові показало, що 35,2% підтримують об'єднання.[111] У вересні 2022 року це зробили 34,6% молдован.[112] Цей показник зріс до 39,7% за результатами опитування, проведеного 29 вересня – 11 жовтня, що, як вважається, сталося через зміни в румунському законодавстві, які дозволили продаж електроенергії Молдові за пільговими цінами для боротьби з енергетичною кризою в країні на той час.[113][114] Згідно з опитуванням, проведеним між 16 та 23 листопада, 42,5% молдаван проголосували б «за», а 57,5% — «проти».[115]

Опитування, проведене у березні 2026 року дослідницькою групою ATES та спеціально присвячене темі возз'єднання та національної ідентичності в Молдові, показало, що 44% проголосували б «за» та 39,2% «проти» серед громадян Молдови, які проживають у Молдові, тоді як серед громадян Молдови, які проживають за кордоном, співвідношення становило 60,8% «за» та 24,3% «проти».[116]

Опитування громадської думки в Румунії

Опитування, проведене в листопаді-грудні 2010 р докладно проаналізовано в дослідженні «Республіка Молдова в суспільній свідомості Румунії», також торкнулося проблеми об'єднання двох держав.[117]

Запитання Повна згода Часткова згода Часткова незгода Повна незгода НЗ/СВ
Чи повинен союз бути національною метою для Румунії? 42 % 29 % 10 % 4 % 15 %
Рано чи пізно повинні Республіка Молдова і Румунія об'єднатися за зразком Німеччини? 16 % 29 % 16 % 11 % 28 %

Опитування, проведене CURS у січні 2026 року серед 1067 респондентів у Румунії, показало, що 56% підтримують об'єднання з Молдовою, а 37% виступають проти нього.[118]

Відмінності і конвергенції з німецькою моделлю і іншими уніонізмами

Уніоністський рух в двох країнах підтримує ідею возз'єднання Республіки Молдова з Румунією на основі культурно-лінгвістичної ідентичності між уродженцями двох держав, а також спільної історії молдован по обидві сторони Прута, до 1812 року, між 1918 і 1940 роками і між 1941 і 1944 роками. Що стосується умов союзу, то мова йде про моделі возз'єднання Німеччини в 1990 році.[119]

Є, однак, відмінності від німецької моделі. Незважаючи на те, що до 1871 року Німеччині не існувало, на її місці існували різні царства, князівства і герцогства (з різними німецькими мовами), в колективній свідомості населення Сходу відчуття німецьких ніколи не воювали радянські тоді комуністична влада НДР, офіційна назва якої було Німецької демократичною Республікою, і питання про возз'єднання ніколи не відкидався, в залежності від її умов. Західна Німеччина вважалася політичною елітою НДР «національною територією під капіталістичної окупацією»: у Східній Німеччині національна ідентичність, відрізняється від національної ідентичності інших німців. Іншою відмінністю від положення Німеччини є існування трьох інших німецькомовних або переважно німецькомовних держав: Австрії, Швейцарія і Ліхтенштейн відокремлені від Німеччини, існування якої люди звикли протягом століть, що не викликає суперечок, заснованих на тій же соціальної і політичної моделі, як Німеччина, в з якою мова носить те ж ім'я, і в якому будь-який оратор німецький може безперешкодно посилатися на Німеччину, на історію і культуру німецького народу, не будучи зарахованим владою як партизан німецького імперіалізму.[119]

Уніонізм румуномовних румунів і Республіки Молдова є одним з багатьох уніонізмів, які існують в Європі та світі: німецький, яка досягла успіху, а також ті з Ємену і В'єтнаму, а й ті, значно більша кількість, які зазнали невдачі: Австрія з Німеччиною в 1918 році, Корея, арабські країни між собою, полінезійські держави один з одним, Кіпр з Грецією, Македонія з Болгарією, сербські країни після розпаду югославії, Косово з Албанією, Білорусь з Росією після розпаду СРСР, Північна Осетія з південної, Сенегал з Гамбією, потім з Малі, Малайзія з Індонезією, і так далі. У більшості цих випадків відцентрові сили були сильнішими уніоністичних сил.[119]

Сценарії

Існує кілька можливих сценаріїв можливого об'єднання Молдови з Румунією:

  • Об'єднання в єдину суверенну державу в нинішніх «де-юре» (юридичних) кордонах (що означає, що нова держава візьме під контроль Придністров'я як територіальну одиницю без урахування російської військової присутності в цьому регіоні) та незалежно від політичної та адміністративної ситуації нинішніх територіальних одиниць, які можуть бути збережені або реформовані в рамках нової держави;
  • Об'єднання в єдину державу на нинішніх «де-факто» кордонах (що означає, що нова держава відмовляється від території, контрольованої сепаратистською державою Придністров'я, яка тоді матиме вибір між незалежністю або приєднанням до України. Преса назвала це «планом Бєлковського»).[120][121][122][123] Румунія також могла б передати Придністров'я Україні, отримавши рівну частку території Чернівецької області або Білгород-Дністровського району, Ізмаїльського району та Болградського району Одеської області, де існують важливі громади румунів, відновивши кордон вздовж річки Дністер.[124][125]
  • Федералізація двох держав (яка б зберегла політичний суверенітет кожної з них) в економічній, валютній, митній та військовій спільноті (цей варіант натхненний ідеєю Мірчі Снєгура «один народ, дві держави»).[126]

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://www.rfi.ro/social-143799-sondaj-patriotism-romani-context-razboi
  2. ↑ «Unionistii trebuie pedepsiti din toate punctele de vedere!». Архів оригіналу за 2 червня 2009. Процитовано 5 липня 2009.
  3. ↑ Charles King, «The Moldovans: Romania, Russia, and the Politics of Culture», Hoover Press, 2000, pg. 35
  4. ↑ King, The Moldovans…; Mackinlay, pg. 135
  5. ↑ Mackinlay, pg. 140
  6. ↑ (рум.) Legea cu privire la funcționarea limbilor vorbite pe teritoriul RSS Moldovenești Nr. 3465-XI din 01.09.89 [Архівовано 19 лютого 2006 у Wayback Machine.] (Law regarding the usage of languages spoken on the territory of the Republic of Moldova), published in Veștile nr.9/217, 1989
  7. ↑ (рум.) «Podul de flori peste Prut. Punți de simțire românească», in România Liberă, 8 May 1990.
  8. ↑ «Romania's relations with Moldova are more ambiguous. The instability of Ion Iliescu's pro-Moscow government in Bucharest has made both sides cautious in seeking ties with one another. In August 1990 Romania announced plans to help Moldova develop a national police force, and a month later the two signed a treaty of cooperation. Although each side has disavowed Romanian-Moldovan reunification, groups are lobbying for it in both republics.» Martha Brill Olcott, «The Soviet (Dis)Union», in Foreign Policy, No. 82. (Spring 1991), pp. 130
  9. ↑ Problems, Progress and Prospects in a Post-Soviet Borderland: The Republic of Moldova. Trevor Waters. «In an address to the Romanian parliament in February 1991 (on the first official visit to Romania by any leader from Soviet Moldova since its annexation), the then President Snegur strongly affirmed the common Moldovan-Romanian identity, noting, 'We have the same history and speak the same language,' and referred to 'Romanians on both sides of the River Prut'. In June 1991 the Romanian parliament vehemently denounced the Soviet annexation of Bessarabia and Northern Bucovina, describing the territories as 'sacred Romanian lands'.»
  10. ↑ «Moldavians seek to unite with Romania», in The Independent, 4 June 1991, page 12
  11. ↑ King, p.345
  12. ↑ According to recent polls, 70 percent of Moldovans reject unification with Romania as «undesirable», while only 7–10 percent support it as necessary (Daily Report, 30 December 1992, p. 3) John B. Dunlop, «Will a Large-Scale Migration of Russians to the Russian Republic Take Place over the Current Decade?», in International Migration Review, Vol. 27, No. 3. (Autumn 1993), pp. 605—629.
  13. ↑ Mackinlay, pg. 139
  14. ↑ George Berkin, «Secession blues», in National Review, 9 September 1991
  15. ↑ (рум.) «Concepția politicii naționale a Republicii Moldova» [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] at the Moldovan Parliament website
  16. ↑ Rezultatele alegerilor parlamentare din 5 aprilie 2009 / Alegeri 2009. E-democracy.md. Процитовано 14 квітня 2016.
  17. ↑ (рум.) «Băsescu și-a dezvăluit planul unionist secret» [Архівовано 5 липня 2006 у Wayback Machine.], in Evenimentul Zilei, 3 July 2006
  18. ↑ (рум.)«Basarabia costă bani grei» [Архівовано 12 серпня 2009 у Wayback Machine.] (Bessarabia costs a lot), in Cotidianul
  19. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 3 листопада 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ (рум.) De ce Germania a numărat nemții, și nu banii din buzunarele lor? [Архівовано 10 серпня 2007 у Wayback Machine.] («Why Did Germany Count The Germans, And Not Their Money?») — Timpul.md
  21. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 28 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Natalia Morari (28 листопада 2009). Aprilie 2009 - începutul procesului de revenire a Moldovei în componenţa României. Europalibera.org. Процитовано 14 квітня 2016.
  23. ↑ Doina Anghel (28 січня 2010). Relatiile spinoase dintre Romania si Moldova, pansate cu 100 mil. euro | Ziarul Financiar. Zf.ro. Процитовано 14 квітня 2016.
  24. ↑ Moldovan-Romanian business and investment office to open in Chisinau | FINANCIARUL - informatii utile din Business, Eco-Agricultura, Stiinta, Educatie si Viata sanatoasa. Financiarul.ro. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
  25. ↑ (рум.) UNIMEDIA și PUBLIKA TV își unesc eforturile pentru dezvoltarea mass-media din Republica Moldova), Realitatea TV, 9 December 2009
  26. ↑ (рум.) «Republica Moldova a inceput dărâmarea gardului de sârmă ghimpată de la graniță cu România», hotnews.ro, 10 February 2010
  27. ↑ (рум.) Mircea Druc este optimist și anunță unirea «inevitabilă» a României cu Basarabia [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.], Știri din Basarabia, 15 January 2010
  28. ↑ «Interview with Mihai Ghimpu — Radio Free Europe», Radio Free Europe, 1 March 2010
  29. ↑ (рум.) Ghimpu: Uniunea interstatală R. Moldova — România ar fi cea mai mare prostie!. Unimedia, 23 August 2010
  30. ↑ Румыния присоединит к себе Молдову и приблизит Украину к ЕС. [Архівовано 2017-09-02 у Wayback Machine.] // ТСН, 30 ноября 2010
  31. ↑ Vlad Mixich (29 листопада 2013). Vlad Filat, fostul premier moldovean: Declarația lui Băsescu îi ajută pe ruși. Hotnews.ro (рум.). Процитовано 10 січня 2014.
  32. ↑ Lupu, despre intenția lui Băsescu de a uni Republica Moldova cu România: NICIODATĂ. Publika TV (рум.). 29 листопада 2013. Процитовано 10 січня 2014.
  33. ↑ Vladimir Voronin critică declarația lui Băsescu despre unire. Noi.md (рум.). 29 листопада 2013. Процитовано 10 січня 2014.
  34. ↑ Ursu, Valentina (26 квітня 2016). Victor Gaiciuc: "De ce în aceşti 25 de ani nu am ajuns la un standard european, la un nivel de trai decent?". Radio Europa Liberă.
  35. ↑ а б James Pettit: Moldova nu este România, Moldova își are propria sa istorie și propriile sale provocări. Update - Juridice. 6 вересня 2016.
  36. ↑ James Pettit: Unirea Republicii Moldova cu România nu este o alegere practică. 28 серпня 2016.
  37. ↑ Scrisoarea istoricului Mircea Dogaru către James Pettit, ambasadorul S.U.A. în Republica Moldova.
  38. ↑ Ce crede Victor Stepaniuc despre unire şi limba română. point.md (рос.). Процитовано 27 березня 2022.
  39. ↑ Dumitru Diacov: "Poate, peste 100 de ani, Unirea va fi un proiect real". Timpul - Ştiri din Moldova. 10 жовтня 2017. Процитовано 27 березня 2022.
  40. ↑ Ce spune prezidențiabilul UDMR despre Republica Moldova și ideea de Unire: "Sentimental, înțeleg. Dar de ce ar renunța Rep. Moldova la statalitate ca să devină patru-cinci județe în estul României?". 22 жовтня 2019.
  41. ↑ Petrişor Peiu: Unirea cu Republica Moldova ar consolida economic ţara reîntregită. Timpul - Ştiri din Moldova. 15 серпня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
  42. ↑ Petrișor Peiu: Calea românească a reunificării României cu Basarabia. Timpul - Ştiri din Moldova. Процитовано 27 березня 2022.
  43. ↑ Germania nu vrea unirea Basarabiei cu România: Semnalul clar pe care l-a dat Președintele Iohannis. R3Media. 8 жовтня 2020.
  44. ↑ 80 de ani fără Basarabia. Între interesul național și ascultarea față de Berlin. 28 червня 2020.
  45. ↑ După ce a lăsat elevii români din Ucraina fără burse, Oana Ursache, secretar de stat degeaba la DRP distruge un ziar românesc important al românilor din Nordul Bucovinei!. 8 липня 2021.
  46. ↑ Bulugean, Marga (9 липня 2021). Mesajul ministrului Apărării Naționale, Nicolae Ciucă : Îi încurajez pe tinerii din Basarabia să voteze pentru integrarea în UE. Cuvântul Libertăţii (ro-RO) . Процитовано 27 березня 2022.
  47. ↑ Ministrul de Externe de la Chişinău: "Majoritatea cetăţenilor R. Moldova nu-şi doresc unirea cu România". adevarul.ro. 22 листопада 2021. Процитовано 29 квітня 2022.
  48. ↑ Nicu Popescu se laudă la Moscova că "moldovenii nu vor unirea" și că el este pentru "independență" – Stiri de ultima ora din Moldova – Ultimele stiri. Timpul.md. 19 листопада 2021. Процитовано 29 квітня 2022.
  49. ↑ Marius Oprea (1 січня 1970). COMENTARIU Marius Oprea / Posibilă strategie a viitorului: România + Moldova = întărirea flancului estic al NATO. M.mediafax.ro. Процитовано 29 квітня 2022.
  50. ↑ Iurie Leancă, fost premier al Republicii Moldova, despre ce ar trebui să facă România: "Unicul scenariu este unirea".
  51. ↑ Maia Sandu, despre posibila unire a României cu Republica Moldova. În ce condiții s-ar putea întâmpla.
  52. ↑ INTERVIU Ministrul Nicu Popescu: Republica Moldova - cel mai fragil vecin al Ucrainei; e nevoie urgentă de ajutor (Audio/Video). Agerpres.ro. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  53. ↑ (Video) Natalia Gavrilița, despre Unirea cu România: "În prezent, nu discutam despre această optiune" - Liber TV. Liber Tv - Fii Liber Cu Noi!. 10 березня 2022.
  54. ↑ Gavrilița: Republica Moldova vrea să adere la UE dar nu urmărește integrarea în NATO | Revista 22. Revista22.ro. 9 березня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  55. ↑ Chișinăul, amenințat din nou de regimul de la Moscova cu "repetarea scenariului ucrainean"/ "România, cea mai înapoiată țară din NATO". 23 січня 2023.
  56. ↑ Russian lawmakers warn Moldova's Nato aspirations may lead to its destruction. 25 січня 2023.
  57. ↑ Lavrov, propagandistul-șef al Rusiei, lansează noi amenințări la adresa Moldovei: Occidentul vrea să transforme Republica Moldova în următoare Ucraină / Despre Maia Sandu: Are cetăţenie română şi este pregătită să se unească cu România. 2 лютого 2023.
  58. ↑ Lavrov: Occidentul vrea să transforme Moldova în "viitoarea Ucraină", iar Maia Sandu este "nerăbdătoare să intre în NATO".
  59. ↑ Lavrov: "Maia Sandu are cetăţenie română şi este pregătită să se unească cu România"/"Occidentul a pus ochii acum pe Republica Moldova pentru a fi următoarea Ucraină". 2 лютого 2023.
  60. ↑ Lavrov threatens again the Republic of Moldova: It could become the next Ukraine. 2 лютого 2023.
  61. ↑ Lavrov: Moldova could be the next Ukraine - Novinite.com - Sofia News Agency. www.novinite.com.
  62. ↑ Vavra, Shannon (2 лютого 2023). Top Russian Official Teases 'the Next Ukraine' in New Threat. The Daily Beast.
  63. ↑ Rusia amenință Moldova: Va deveni următoarea Ucraină. Maia Sandu este dispusă la orice! Update Replică de la Chișinău. 2 лютого 2023.
  64. ↑ Declarațiile lui Lavrov împinge Moldova spre Unirea cu România, susține un politolog rus | Agenția de presă Rador. 7 лютого 2023.
  65. ↑ Maia Sandu, despre unirea R. Moldova cu România: "Nu există suficient sprijin".
  66. ↑ Romanian President expresses support for unification with Moldova. www.oreanda-news.com (англ.). 18 липня 2025. Процитовано 28 липня 2025.
  67. ↑ Romanian president: Unification with Moldova must reflect will of people | Caliber.Az. caliber.az (англ.). 28 липня 2025. Процитовано 28 липня 2025.
  68. ↑ Instagram.
  69. ↑ Meine Arbeit im Parlament.
  70. ↑ Sitting of 10-09-2025 | Plenary | European Parliament. 10 вересня 2025.
  71. ↑ Maia Sandu spune că unirea cu România ar putea garanta pacea și apartenența Republicii Moldova la lumea liberă, Libertatea, 22 січня 2026, процитовано 26 січня 2026
  72. ↑ Kelemen Hunor a spus cum ar vota la un referendum pentru unirea României cu Republica Moldova: Ar fi o politică revizionistă. www.antena3.ro. 21 лютого 2026.
  73. ↑ Beszłej, Franciszek Józef (25 червня 2026). Romania advances bill calling for unification with Moldova. TVP World.
  74. ↑ Barometer of Public Opinion / Institute for Public Policy. Ipp.md. 30 листопада 2007. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 14 квітня 2016.
  75. ↑ Cetăţenia română pentru basarabeni: Redobândire sau recunoaştere?. Interlic.md. 27 серпня 2009. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 14 квітня 2016.
  76. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 8 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  77. ↑ Aproape un sfert de milion de persoane din R.Moldova au redobândit cetățenia română, în 20 de ani. Gandul.info. Процитовано 25 лютого 2015.
  78. ↑ Redobândirea cetățeniei române. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2015.
  79. ↑ ARTICOLUL 11. Cetatenie.just.ro. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 квітня 2018.
  80. ↑ REDOBÂNDIREA CETĂȚENIEI ROMÂNE: O POLITICĂ CE CAPĂTĂ VIZIUNE?. Fundatia.ro. Процитовано 11 квітня 2018.
  81. ↑ ANC: Peste 61.000 de persoane au obţinut cetăţenia română în 2014.
  82. ↑ Actiunea Homepage. Actiunea2012.ro. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 14 квітня 2016.
  83. ↑ webRelease: S-a lansat platforma civică ACȚIUNEA 2012 ce susține unirea Republicii Moldova cu România. HotNewsRo. Процитовано 25 лютого 2015.
  84. ↑ Unirea României cu Moldova, susținută de "Platforma Civică Acțiunea 2012". PUBLIKA.MD. 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 23 квітня 2011. Процитовано 25 лютого 2015.
  85. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 9 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  86. ↑ Consiliul Unirii a fost constituit la Chișinău. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 25 лютого 2015.
  87. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 4 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  88. ↑ Conferința de presă și Declarația Consiliului Unirii. Archive.is. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 11 квітня 2018.
  89. ↑ Додон: Об'єднання Румунії та Молдови означає громадянську війну. Гордон. 2 лютого 2018. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 25 січня 2022.
  90. ↑ Наскільки реальне об'єднання Молдови з Румунією
  91. ↑ У Молдові п'ять партій об'єдналися в рух за об'єднання з Румунією. Європейська правда. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  92. ↑ Без учёта Приднестровья
  93. ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/md.html [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] Данные Всемирной книги фактов ЦРУ, 2017 год
  94. ↑ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ro.html [Архівовано 2020-05-15 у Wayback Machine.] Данные Всемирной книги фактов ЦРУ, 2017 год
  95. ↑ http://unimedia.info/stiri/sondaj-crestere-semnificativa-in-republica-moldova-a-numarului-celor-care-sustin-unirea-cu-romania-95904.html
  96. ↑ http://today.md/ro/news/politic/3515
  97. ↑ а б SONDAJ în Republica Moldova privind unirea cu România: Un cetățean din cinci este sigur că se va face unirea Mediafax, Accesat la 27.03.2014
  98. ↑ http://www.iri.org/sites/default/files/flip_docs/Moldova%20national%20voters%20survey%202010-09/HTML/index.html#/34/zoomed
  99. ↑ http://www.iri.org/sites/default/files/2011%20June%206%20Survey%20of%20Moldova%20Public%20Opinion,%20January%2024-February%207,%202011.pdf
  100. ↑ SONDAJ Cei mai mulți dintre locuitorii Chișinăului vor unirea cu România. Процитовано 26 квітня 2018.
  101. ↑ https://deschide.md/ro/stiri/politic/58490/Sondaj--Cre%C8%99te-num%C4%83rul-unioni%C8%99tilor-34-vor-Unirea-cu-Rom%E2nia.htm
  102. ↑ https://deschide.md/ro/stiri/politic/68730/Sondaj-IMAS--Num%C4%83rul-cet%C4%83%C8%9Benilor-RMoldova-care-vor-Unirea-cu-România-în-cre%C8%99tere.htm
  103. ↑ Sondaj: 70 la sută dintre basarabeni vor ca Republica Moldova să adere la Uniunea Europeană (рум.). TVR Moldova. 30 вересня 2021.
  104. ↑ Sondaj iData // Aproape 44% din cetățenii moldoveni susțin Unirea R. Moldova cu România. Deschide.MD (рум.). 29 жовтня 2021.
  105. ↑ Bolotnicov, Cristian (1 грудня 2021). Sondaj: 41,7% din cetățenii Republicii Moldova ar susține unirea cu România (FOTO). Agora (рум.).
  106. ↑ Sondaj iData | Care sunt partidele care ar accede în Parlament în cazul unor anticipate. Maia Sandu conduce topul politicienilor în care cetățenii au cea mai mare încredere (рум.). Radio Chișinău. 26 січня 2022.
  107. ↑ Dinu, Maria (8 лютого 2022). SONDAJ Cum văd locuitorii din Republica Moldova unirea cu România. Adevărul (рум.).
  108. ↑ Pop, Radu (10 травня 2022). Sondaj: Fiecare al treilea cetățean al Moldovei vrea unirea cu România. Știri pe surse (рум.).
  109. ↑ SONDAJ // Cetățenii R. Moldova își PIERD încrederea în liderul rus, Vladimir Putin: Ce politicieni străini sunt în topul încrederii moldovenilor și pe ce loc a ajuns Zelenski. Ziarul Național (рум.). 24 травня 2022.
  110. ↑ Sondaj: Câți cetățeni susțin aderarea Republicii Moldova la NATO. Știri. 31 травня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
  111. ↑ Numărul susținătorilor unirii Republicii Moldova cu România este în creștere. Timpul.md (рум.). 1 липня 2022.
  112. ↑ Stan, Filip (17 вересня 2022). Sondaj. Moldovenii nu vor unirea cu România, însă vor în UE (рум.). România TV.
  113. ↑ Majorarea prețurilor – principala preocupare a cetățenilor, sondaj CBS Research (рум.). IPN Agency Press. 13 жовтня 2022.[недоступне посилання з 01.07.2025]
  114. ↑ Gava, Ioan Radu (13 жовтня 2022). Rusia s-a prăbușit în ochii cetățenilor Republicii Moldova: România ne ajută cel mai mult / Deputat PAS, despre procentul unioniștilor: Va veni ziua în care 50%+1 își vor dori Unirea. DC News (рум.).
  115. ↑ Toma, Mihai (25 листопада 2022). România, cel mai mare sprijin pentru Republica Moldova, cred moldovenii. Un sondaj recent arată și că 42,5% ar vota pentru unire. Libertatea (рум.).
  116. ↑ Presentation of the results of the sociological study: “Union with Romania, national identity and political preferences of citizens of the Republic of Moldova” (рум.). IPN Press Agency. 25 березня 2026.
  117. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 15 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  118. ↑ Sondaj CURS: Cum ar vota românii la un referendum privind unirea cu Republica Moldova. 26 січня 2026.
  119. ↑ а б в Virginia Raisson, Jean-Christophe Victor și Franck Tetart, Atlas geopolitic, pp. 38-41: rep. Moldova la marginea Europei, ed.: arte-tallandier, 2005, ISBN 2-84734-234-6
  120. ↑ Planul Belkovski pentru Moldova. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  121. ↑ BBC Romanian. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  122. ↑ Reunirea Republicii Moldova cu Romania. Ce facem cu regiunea transnistreana?. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  123. ↑ Influentul politolog rus Stanislav Belkovski: Moldova a inceput miscarea de integrare cu Romania - Esential - HotNews.ro. 8 квітня 2009. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  124. ↑ Interviu cu generalul Ion Costaș: S-ar putea realiza un schimb de teritorii între Transnistria și Bugeacul cu Bucovina - Romania Military. 9 березня 2015. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
  125. ↑ Should Ukraine fear Romanian reunification with Moldova – Click Romania. 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2021.
  126. ↑ Băsescu, despre R. Moldova: Suntem două state, un singur popor şi avem viitor comun. 28 квітня 2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).