Референдум

Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві ухвалення електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- або зовнішньополітичних питань.

Референдум виступає механізмом прямого волевиявлення народу як носія суверенітету та джерела державної влади, доповнюючи інститути представницької демократії. Його проведення зазвичай регламентується конституцією та спеціальним законодавством, яке визначає предмет референдуму, порядок ініціювання, організації та юридичні наслідки прийнятих рішень.

Рішення, ухвалені на референдумі, можуть мати обов’язковий або консультативний характер залежно від правової системи держави, а також виступати засобом легітимації найважливіших політичних та правових змін. У сучасних державах референдум розглядається як інструмент підвищення політичної участі громадян та зміцнення демократичної легітимності державної влади.

Умови проведення референдуму і його процедура регулюються конституціями і законодавством країн.

Залежно від предмета, способу проведення і сфери застосування, розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проєкт конституції чи конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проєкт закону), загальнодержавний чи місцевий, обов'язковий референдум чи факультативний.

При обов'язковому референдумі проєкт відповідного акту підлягає ратифікації всіма виборцями (наприклад, в США проєкт поправки до конституції США повинен бути схвалений у всіх 50 штатах).

Ініціатива проведення факультативного референдуму може належати виборцям (Італія), окремим суб'єктам федерації (Швейцарія) чи центральній владі (Франція). Референдум — один з елементів так званої прямої демократії (безпосередньої демократії).

У Німеччині референдуми законодавчо заборонені після Другої світової війни — це пов'язано з тим, що гітлерівський режим був затверджений шляхом плебісцитів.

Важливо додати, що і українці вже мають досвід проведення аналогічного заходу — 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України, під час якого 90,32 % виборців підтримали суверенний статус нашої держави, а також нелегітимний референдум у Криму щодо статусу автономії 16 березня 2014 року.^[1]

Електронний референдум є одним з інструментів електронної демократії. Українське законодавство визначає електронний референдум як всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні.^[2]

• Плебісцит
• Референдум про незалежність
• Референдум про статус Криму 2014
• Референдуми в Україні
• Закон України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум»

• Ю. Барабаш. Референдум // Політологічний енциклопедичний словник / Уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015. — С. 629—631.
• Референдум //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.

• П. Шляхтун. Референдум // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 636—637. — ISBN 978-966-611-818-2

• Референдум у зарубіжних країнах // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 112-114.