Уґартсберґ

німецька колонія Уґартсберґ; (нім. Ugartsberg, пол. Wypuczki)
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Стрийський район
Громада	Миколаївська міська територіальна громада
Інші назви	Випучки
	місцевість Випучки, 5 км на північ від Меденич
Основні дані
Засноване	1785
Перша згадка	1785
Населення	206 осіб (1921)
Існувало до	1940
Зняте з обліку	1940
Географічні дані
Географічні координати	49°28′39″ пн. ш. 23°44′37″ сх. д. / 49.47750° пн. ш. 23.74361° сх. д.
Карта
	Уґартсберґ; (нім. Ugartsberg, пол. Wypuczki)
	Уґартсберґ; (нім. Ugartsberg, пол. Wypuczki)
Мапа
	Уґартсберґ у Вікісховищі

Уґартсберґ (нім. Ugartsberg, пол. Wypuczki) — колишня німецька колонія в місцевості Випучки на заході сучасної території України. Розташовувалася приблизно на відстані 5 км на північ від селища Меденич Дрогобицького району Львівської області та на захід від села Гірське Стрийського району Львівської області.

Історія

Заснування

Колонія була створена в 1785 році під час Йосифинської колонізації, розпочатої австрійським імператором Йосифом II в 1781 році^[1]. Тут влаштувалися німецькі колоністи реформатського віросповідання кальвіністського напрямку. Назва села Уґартсберґ (гора Уґарта), як і інших поселень, наприклад, Уґартсталь, походять від графа Алоїза Уґарте (нім. Aloys der Jüngere Graf von Ugarte), тогочасного віце-губернатора Галичини^[2]. Протестанти з Уґартсберґа належали до парафії Йозефсберга в Гельветській раді євангельського суперінтенданта Галичини. У 1900 році в гміні Уґартсберґ у Випучках було 29 будинків з 222 мешканцями, у тому числі 195 німецькомовних, 26 україномовних (русинів) та 1 польськомовний. За релігійною приналежністю було 26 греко-католицького віросповідання, 11 юдеїв, 2 римо-католиків та 183 представники інших релігій^[3].

Міжвоєнна доба

Після розпаду Австро-Угорської імперії та по закінчення польсько-української війни 1919 року Угартсберґ опинився в складі Львівського воєводства Польщі. У 1921 році гміна Угартсберґ об'єднувала 30 будинків з 206 мешканцями в них. За національним складом серед них було 175 німців, 13 русинів (українців), 10 поляків та 8 євреїв. За віросповіданнями було 181 протестант, 9 греко-католиків, 6 римо-католиків, 2 інші християни та 8 юдеїв.^[4] 1 серпня 1934 року в Дрогобицькому повіті Львівського воєводства було створено гміну Гірське. До неї увійшли сільські громади: Більче, Гірське, Криниця, Раделичі, Липиці, Саска Камеральна (тепер частина села Мала Горожанна), та Угартсберґ^[5]. Наприкінці 1930-х років німецьку назву Угартсберґ було замінено польською Wypuczki (Випучки).

Друга світова війна

З початком Другої світової війни та поділом території Другої Речі Посполитої між Третім Рейхом та СРСР за пактом Молотова — Ріббентропа, колонія Угартсберґ попала в радянську зону окупації.

Після підписання в вересні 1939 року Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною в рамках програми «Додому в Рейх» (нім. Heim ins Reich) місцеве німецьке населення в січні 1940 року було переселено до Третього Рейху, а колонія залишилась покинутою^[6].

10 січня 1940 року територія колонії увійшла до складу Меденицького району Дрогобицької області ^[7].

Див. також

Примітки

↑ Lepucki, Henryk (1938). Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772-1790 : z 9 tablicami i mapą (Polish) . Lwów: Kasa im. J. Mianowskiego. с. 163—165.
↑ H. Lepucki, 1938, p. 96
↑ Ludwig Patryn (Hrsg.): Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien 1907.
↑ Główny Urząd Statystyczny: Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Tom XIII. Województwo lwowskie. Warszawa (online ; polnisch).
↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львівській провінції на гміни (сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 березня 2018.
↑ Grzegorz Rąkowski: Ukraińskie Karpaty i Podkarpacie, część zachodnia. Przewodnik krajoznawczo-historyczny. Oficyna Wydawnicza "Rewasz", Pruszków, ISBN 978-83-62460-31-1, S. 80, 213 (polnisch).
↑ Державний архів Львівської області. Путівник по фондах партійних організацій Львівської та Дрогобицької областей (PDF). 2001. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 17 серпня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Посилання

[1] Lepucki, Henryk (1938). Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772-1790 : z 9 tablicami i mapą (Polish) . Lwów: Kasa im. J. Mianowskiego. с. 163—165.

[2] H. Lepucki, 1938, p. 96

[patryn-3] Ludwig Patryn (Hrsg.): Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien 1907.

[4] Główny Urząd Statystyczny: Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Tom XIII. Województwo lwowskie. Warszawa (online ; polnisch).

[5] Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львівській провінції на гміни (сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 березня 2018.

[rewasz-6] Grzegorz Rąkowski: Ukraińskie Karpaty i Podkarpacie, część zachodnia. Przewodnik krajoznawczo-historyczny. Oficyna Wydawnicza "Rewasz", Pruszków, ISBN 978-83-62460-31-1, S. 80, 213 (polnisch).

[7] Державний архів Львівської області. Путівник по фондах партійних організацій Львівської та Дрогобицької областей (PDF). 2001. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 17 серпня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]