Тхір

Тхір
	Тхір лісовий
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Мустелові (Mustelidae)
Рід:	Mustela
Підрід:	Тхір (Putorius); Cuvier, 1817
Види
	Тхір степовий; Тхір лісовий; Фретка;

Тхір (Putorius Cuvier, 1817) — підрід хижих ссавців роду Mustela родини Mustelidae.

Містить найбільших представників роду Mustela (sensu lato). Нерідко розглядається як окремий від Mustela рід хижаків (у тому числі й у книжках щодо фауни України).

Етимологія

Українське тхір (діал. «хір»^[1]) походить від праслов. *dъхоrь. Первісне значення цього слова — «смердюча тварина», «смердючка» (від *dъхъ — «дух», «неприємний запах», пор. також «тхнути»). Аналогічне походження і фр. putois («дикий тхір») — від старофр. put («смердючий»)^[2].

Відмінності від близьких груп

Від інших підродів і родів відрізняється:

від підроду Erminea (горностай, ласка) — більшими розмірами і темним черевом
від підроду норка Lutreola (норка) — темнішим від спини забарвленням черева
від роду рябих тхорів Vormela (перегузня) — однотонним забарвленням

Види тхорів

У обсязі фауни України містить два види:

тхір лісовий, або темний — Mustela (Putorius) putorius
тхір степовий, або світлий — Mustela (Putorius) eversmanni.

Як свійська тварина

Тхір одомашнений 2500-3000 років тому. Походження домашнього тхора остаточно не з'ясоване. Поширеною є гіпотеза про європейське походження — від лісового тхора^[3], яку підтверджують філогенетичні дослідження. За іншою з версій, він походить від прирученої форми чорного африканського тхора. Інші припускають, що предками фретки були степові тхори, а одомашнили їх десь у Нижньому Надволжі або Південному Уралі.

Згадування в літературі

Тхір був згаданий у першому творі І. Котляревського — «Енеїда»^[4], написаному сьогочасною українською мовою:

От тут-то вітри схаменулись
І ну всі драла до нори;
До ляса мов ляхи шатнулись,

Або од їжака тхори.

Полювання тхора згадується Едвіном Джеймсом у книжці, що оповідає про життя Джона Теннера: «Якось … мені закортіло похизуватись своєю сміливістю і я спробував вдавити тхора голіруч — але ледве не позбувся зору. Він оббризкав мені лице їдкою рідиною, що викликала болісне запалення шкіри, яка потім сходила великими шматками.»^[5].

Див. також

Примітки

↑ Хір // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Sato, JJ; Hosoda, T; Wolsan, M; Tsuchiya, K; Yamamoto, M; Suzuki, H (Лютий 2003). Phylogenetic relationships and divergence times among mustelids (Mammalia: Carnivora) based on nucleotide sequences of the nuclear interphotoreceptor retinoid binding protein and mitochondrial cytochrome b genes. Zoological Science. 20 (2): 243—64. doi:10.2108/zsj.20.243. PMID 12655187.
↑ Енеїда (Котляревський). Вікіпедія (укр.). 15 листопада 2024. Процитовано 1 червня 2025.
↑ Едвін Джеймс (Edwin James). «A narrative of the captivity and adventures of John Tanner, (U.S. interpreter at the Sault de Ste. Marie,) during thirty years residence among the Indians in the interior of North America» (у перекладі російською «Тридцать лет среди индейцев» — М.: Иностранная литература, 1963 г. — с. 258)

Джерела

Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—132. [1]
Панов Г. Динаміка ареалів та чисельності напівводяних хутрових звірів в Україні у другій половині XX століття // Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 119—132. [2]^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Рід Mustela у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [3]

Посилання

Тхір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1942-1943. — 1000 екз.
Тхір // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

[1] Хір // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[3] Sato, JJ; Hosoda, T; Wolsan, M; Tsuchiya, K; Yamamoto, M; Suzuki, H (Лютий 2003). Phylogenetic relationships and divergence times among mustelids (Mammalia: Carnivora) based on nucleotide sequences of the nuclear interphotoreceptor retinoid binding protein and mitochondrial cytochrome b genes. Zoological Science. 20 (2): 243—64. doi:10.2108/zsj.20.243. PMID 12655187.

[4] Енеїда (Котляревський). Вікіпедія (укр.). 15 листопада 2024. Процитовано 1 червня 2025.

[5] Едвін Джеймс (Edwin James). «A narrative of the captivity and adventures of John Tanner, (U.S. interpreter at the Sault de Ste. Marie,) during thirty years residence among the Indians in the interior of North America» (у перекладі російською «Тридцать лет среди индейцев» — М.: Иностранная литература, 1963 г. — с. 258)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]