YaChudo

Турок Михайло

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Михайло Турок
 Сотник
Загальна інформація
Народження1894
Тустановичі
Смерть9 лютого 1923
Лук'янівська в'язниця, Київ
Військова служба
Приналежність УНР
Вид ЗС УСС
 Армія УНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
Командир автопанцирного дивізіону

Михайло Турок (1984, Тустановичі, нині у складі Дрогобича — 9 лютого 1923, Лук'янівська в'язниця, Київ) — сотник Січових Стрільців Армії УНР, командир автопанцирного дивізіону Київських Січових Стрільців Армії УНР.

Життєпис

Народився 1894 року в селі Тустановичі, повіт Дрогобич (тепер частина міста Борислав).

У Першу світову війну вступив до легіону Українських січових стрільців.

Згодом служив у Київській формації Січових стрільців армії УНР, командир автопанцирного дивізіону Київських у складі 5 броньовиків та 150 січовиків. Перебував у польському полоні.

Член УВО. 10 червня 1921 року за завданням організації прибув до Києва, нав'язав контакт із сотником Іваном Андрухом.

Заарештований 14 жовтня 1921 року в Броварах.

Загибель

Загинув під час повстання в Лук'янівській в'язниці разом із 37 ув'язненими 9 лютого 1923 року. Тоді ж загинули Завгородній Ларіон Захарович, Юрій Дроботковський, Голик-Залізняк Мефодій Фокович, Гупало Денис Мусійович, Сергій Захаров, Здобудь-Воля Костянтин Якович, Гайовий-Грисюк Іван Андрійович[1][2].

Особисте життя

У Броварах одружився з місцевою дівчиною Євфросинією (Франею). 1920 року в молодого подружжя народився син.

Примітки

  1. ↑ Рапорт повноважному представнику на П/Б Україні і начальнику Київського відділу ҐПУ, нач. ОАЧ тов. Фриновському // Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії. — Київ: Правда Ярославичів, 1998. — С. 603—605.
  2. ↑ Лютий. Ювілеї і дати. nezboryma-naciya.org.ua. Незборима нація. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 12 липня 2023.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).