Евенки

Евенки
Регіон	Китай: 38 701 (2000) Росія: 35 527 (2002) Монголія: 1 000-3 000 (1995)[1]
Кількість	76 тисяч
Близькі до	Евени, Негідальці, Маньчжури
Входить до	тунгусо-маньчжурські народи
Мова	Евенкійська мова, Хамниганська мова
Релігія	Шаманізм, Православ'я, Ламаїзм
Прапор
Евенки у Вікісховищі

Евенки (самоназва евенкіл), стара назва — тунгуси, сибірський малочисельний корінний народ, мова якого належить до тунгусо-маньчжурських мов. Населяють велику, але рідкозаселену територію в Росії, Китаї і Монголії від Єнісею на Заході до Охотського моря на Сході, від Північного Льодовитого океану на Півночі до Маньчжурії на Півдні.

В Росії чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 35 527 чоловік. Існує тенденція до її зростання, у 1989 році їх було 29,901 тисяч.

Чисельність евенків у Росії:

• 
  Етнічна мапа (бл. 1900 р.) Сибіру з територією розселення евенків (на мапі — тунгусів) у XVI ст. до російської експансії.
• 
  Евенки на карті розселення корінних малочисельних народів Росії
• 
  Частка евенків у населенні району (2002)
• 
  Частка евенкійського населення району у загальній чисельності евенків у РФ (2010)

Відповідно до перепису населення 2001 року в Україні проживало 48 евенків. Своєю рідною мовою тридцять п'ять людей зазначили російську, чотири людини — евенкійську, троє людей — українську^[2].

• У 1630-х князь Бомбогор очолює приамурських (південних) евенків та даурів у війні проти маньчжурів, які захопили Китай. Зрештою південні евенки були розбиті у 1640 році та підпорядковані Китаю.
• У 1667 році приамурський евенкійський князь Гантімур з власної ініціативи переходить з китайського підданства у московське разом із своїм племенем та засновує російський рід Гантімурови.
• У 1761 році Росією був заснований Тунгуський козацький полк у Забайкаллі.
• 1740—1793 Хайланьча — евенк очолює китайську армію династії Цін.

• Тунгуси, які жили на узбережжі Охотського моря та у Якутії брали участь у якутських повстання 1920-х років. У 1925 році в результаті Тунгуського повстання була проголошена незалежна Тунгуська народна республіка на березі Охотського моря.
• У перші роки радянської влади кілька сотень евенків, що жили на Учурі в Якутії, вирішили перейти до Китаю, але були розстріляні військами МДБ^[3].
• У перші 13 років радянської влади була створена низка евенкійських національних округів та районів, зокрема Евенкійський автономний округ (зараз — Красноярський край, Центральний Сибір), Вітімо-Олекмінський національний округ (Забайкалля), а також Охотсько-Евенський національний округ на узбережжя Охотського моря, південна частина якого була населена евенками. За винятком першого округу, автономії були скасовані у 1930-х.
• Під час колективізації евенки взяли участь у Таймирському повстанні 1932 року.
• Під час Другої світової війни прославилися евенкійські снайпери.
• Після перемоги комуністів в Китаї був утворений Евенкійський автономний хошун та Ороченський автономний хошун.

• У 1991 році Евенкійський автономний округ став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»^[4].
• У 2005 році в рамках кампанії з ліквідації національних округів Евенкійський автономний округ був перетворений на Евенкійський район Красноярського краю, втративши статус суб'єкту федерації. Після пониження статусу округу в Росії залишилися евенкійські національні автономії тільки районного рівня. Окрім Евенкійського району Красноярського краю, евенкійські райони є в Якутії (Анабарський улус, Жиганський улус, Оленьоцький улус) та Бурятії (Баунтовський евенкійський район).
• У 2009 році «Союз евенкійців» звернувся з проханням про відновлення автономії^[5]. Громадські організації та активісти засвідчують погіршення соціального становища в районі після пониження його статусу^[6][7][8]. Евенки стикаються з екологічними та земельними проблемами через розробку корисних копалин^[9][10].

• 
  Тунгуська республіка на карті розпаду Російської імперії
• 
  Повстання, у яких брали участь евенки: тунгуське, конфедералістів, булунське, таймирське
• 
  Вітімо-Олекмінський національний округ
• 
  Охотсько-Евенський національний округ
• 
  Евенкійський автономний округ
• 
  Округ Хулунбуїр, до складу якого входять Евенкійський автономний хошун та Ороченський автономний хошун, Внутрішня Монголія, Китай
• 
  Евенкійські національні райони у сучасній Росії

• Власне евенки — живуть в основному в Росії, невелика група — в Китаї.
• Хамнігани — нащадки евенків, що перейняли монгольську або бурятську мову та буддійську релігію. Вважаються етнічною групою бурят.
• Орочони — живуть тільки в Китаї.
• Солони — живуть тільки в Китаї.

За мовою найближчими до евенків народами є евени та негідальці.

Говорять евенкійською мовою тунгусо-маньчжурської мовної групи, алтайської родини мов. Незважаючи на розселення на гігантській території, наріччя евенкійської мови взаємно зрозумілі. Поширена російсько-евенкійська двомовність, останнім часом — російська одномовність, у Якутії — тримовність та якутсько-евенкійська двомовність.

Евенкська писемність вперше була створена в 1929 році на латинській графічній основі, з 1937 — на основі російської абетки. До 1958 року в абетку вносились зміни.

• Бомбогор (? — 1640) — князь союзу тунгусів-солонів та даурів, етнічне походження є дискусійним.
• Ольга Кудріна (1890—1944) — жінка-шаман.
• Семен Данилович Номоконов (1900—1973) — снайпер часів Другої світової війни.
• Микита Васильович Сахаров (1915—1945) — письменник та перекладач.
• Алітет Миколайович Немтушкін (1939—2006) — поет.
• Марія Фьодорова-Нулгинет (нар. 1946) — поетеса, дитяча письменниця.
• Галина Іванівна Кептуке (також Варламова, Варламова-Кептуке) (нар. 1951) — письменниця, фольклористка.
• Урелту (нар. 1952) — письменник.
• Дулар Осор Чаоке (над. 1958) — лінгвіст, спеціаліст по тунгусо-маньчжурських мовах.

• Гантімурови
• Тунгуське повстання

• Евенки // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

• Эвенкитека — эвенкийская библиотека [Архівовано 9 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Эвенгус — Материалы для изучения эвенкийского языка [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• История эвенков(тунгусов) // Арктический многоязычный портал [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Эвенки // Арктический многоязычный портал [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Будущее эвенков // Арктический многоязычный портал [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Рождение феномена эвенкийской литературы // Арктический многоязычный портал [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Эвенки // Ассоциация коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока Российской Федерации [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
• Ева Меркачева. Чем живут российские эвенки: олень вместо бога и две программы телевидения [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Тунгусія — спільнота у ЖЖ [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Евенкійська група Вконтакті [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
• (відео) Евенкійський танець «Бакалдин»
• (відео) Евенкський ансамбль «НУЛГУР» (Камчатка) [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]