Тулча (повіт)
| Тулча | |||||
|---|---|---|---|---|---|
— румунський повіт — | |||||
Tulcea | |||||
 Герб | |||||
| Центр | Тулча | ||||
| Країна |  Румунія  | ||||
| Іст. регіон | Добруджа | ||||
| |||||
| Номерний знак | TL | ||||
| Офіційна мова | Румунська | ||||
| Населення (2002) | |||||
• повне | 265 349 | ||||
| Площа | |||||
• повна | 8 499 км² км² | ||||
| Часовий пояс | GMT+2 | ||||
| Дата заснування | 1968 | ||||
| Президент | Victor Tarhon | ||||
| Вебсайт | cjtulcea | ||||
| Скорочення | |||||
| Код ISO 3166-2 | RO-TL | ||||
 Повіт Тулча на мапі Румунії | |||||
 | |||||
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тулча | |||||
Тулча (рум. Tulcea), жудець на південному сході Румунії, який є північною частиною Добруджі, переважно в дельті р. Дунай. Площа 8499 км². Населення 265,3 тис. чол. (2002). Адміністративний центр — м. Тулча.
Географія
Повіт на півдні межує з повітом Констанца, на заході — з Бреїла, на північному заході з повітом Галац, на півночі межує з Одеською областю України, на сході омивається Чорним морем. Третина території зайнята гирлом Дунаю на північному сході округи. Дунай розходиться на три головних гирла: Сулинське гирло (середнє, доступне для великих кораблів), Кілійське гирло (північне, кордон з Україною), Святогеоргіївське (Георгіївське) гирло (південне гирло).
На південному сході повіту лиман: озеро Разелм. Протока Дунаю Мачин утворює острів Великий Браїлов. В центрі повіту плато Касінчія і гори Мечин з висотою до 400 м над морем. Клімат помірно-континентальний, степи.
Господарство
Повіт дає 0,5 % промисловою і 2,3 % с.-г. валової продукції країни. Харчова (рибна, плодоконсервна), металообробна, деревообробна промисловість; виробництво глинозему, будматеріалів. Посіви кукурудзи, пшениці, соняшнику, овочівництво; виноградарство. Понад 0,5 млн голів овець. Рибальство. Заготівка очерету. Туризм.
Населення
У Тулчанському повіті (у якому живуть всі українці Добруджі) є бл. 20 сіл, що в них мешкають українці — бл. 26000 (дані 1950-их рр.) або 10 % всього населення. Живуть також росіяни-старообрядці липовани.
За останнім переписом 2002 року:
- румуни — 90.00 %
- росіяни й липовани — 6.37 %
- турки й татари — 1.29 %
- цигани — 0.88 %
- греки — 0.65 %
- інші — 0,8 %.
Міста
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).