Тулча
| Тулча | |
|---|---|
| рум. Tulcea | |
  герб прапор | |
 | |
 | |
| Основні дані | |
| 45°11′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 45.183° пн. ш. 28.800° сх. д. | |
| Країна |  Румунія |
| Регіон |  Тульча |
| Адмінцентр | Tulcead  |
| Столиця для | Тульча (жудець) |
| Засновано | 1570 |
| Площа | 115 км² |
| Населення | 65 624 тис. осіб (2021) |
| Висота НРМ | 30 ± 1 м |
| Географічна зона | Добруджа |
| Міста-побратими | Ольборг (1970), Веркендам, Апрілія, Фратта-Полезіне, Ровіго, Амасья, Ізмаїл, Іліо, Шумен, Ольборг (1970), Larnaca Municipalityd (27 травня 2003)[1] |
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Тульча) |
| Номери автомобілів | TL |
| GeoNames | 8334861 |
| OSM | ↑2367044 ·R (Тульча) |
| Поштові індекси | 820002–820249 |
| Міська влада | |
| Адреса | Strada Păcii nr.20, Tulcea, cod poştal 820033[2] |
| mayor of Tulcead | Ștefan Ilie |
| Вебсайт | primaria-tulcea |
| Мапа | |
 | |
 Тулча у Вікісховищі | |
Тулча[3][4] (рум. Tulcea) — повітове місто і порт в північній Добруджі (Румунія) над долішнім Дунаєм на Георгіївському гирлі. Населення на 2021 рік становило 65,6 тис. мешканців. Центр жудця Тулча.
Населення
За даними перепису населення 2021 року[5] у місті проживали 65 624 особи. Національний склад населення міста[6]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 49 108 | 74,8 % |
| росіяни-липовани | 1244 | 1,9 % |
| роми | 1031 | 1,6 % |
| турки | 438 | 0,7 % |
| українці | 278 | 0,4 % |
| греки | 178 | 0,3 % |
| татари | 92 | 0,1 % |
| німці | 37 | <0,1 % |
| угорці | 22 | <0,1 % |
| вірмени | 21 | <0,1 % |
| болгари | 17 | <0,1 % |
| італійці | 16 | <0,1 % |
| євреї | 8 | <0,1 % |
| албанці | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 45 | <0,1 % |
Також у місті проживають серби, словаки, хорвати, поляки та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 51 299 | 78,2 % |
| російська | 468 | 0,7 % |
| турецька | 244 | 0,4 % |
| ромська | 131 | 0,2 % |
| українська | 108 | 0,2 % |
| татарська | 55 | <0,1 % |
| грецька | 41 | <0,1 % |
| німецька | 17 | <0,1 % |
| угорська | 16 | <0,1 % |
| італійська | 12 | <0,1 % |
| болгарська | 6 | <0,1 % |
| вірменська | 5 | <0,1 % |
| словацька | 3 | <0,1 % |
| русинська | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 41 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали сербську, хорватську, чеську, македонську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[8]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 48 971 | 74,6 % |
| старообрядці | 822 | 1,3 % |
| мусульмани | 725 | 1,1 % |
| римо-католики | 227 | 0,3 % |
| атеїсти | 218 | 0,3 % |
| не релігійні | 153 | 0,2 % |
| баптисти | 111 | 0,2 % |
| п'ятдесятники | 64 | <0,1 % |
| свідки Єгови | 57 | <0,1 % |
| агностики | 55 | <0,1 % |
| інша релігія | 40 | <0,1 % |
| адвентисти | 39 | <0,1 % |
| євангелісти | 39 | <0,1 % |
| греко-католики | 23 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 22 | <0,1 % |
| іудеї | 7 | <0,1 % |
| реформати | 3 | <0,1 % |
Також у місті проживають лютерани, євангельські християни, євангелісти аугсбурзького сповідання та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Історія
У 7 ст. до н. е. тут виникла грецька колонія від міста Мілет. Римляни перейменували місто в Егісус.
У 10 столітті у східному передмісті Тульчі існувала столиця імперії Святослава — Переяславець.
У 16 ст. тут побудовано османську фортецю. У 19 ст. місто було важливим торговим містом зерна й риби.
Господарство
Головна риболовецька база країни. Називають «рибною столицею Румунії». Харчова промисловість, судноремонт; виробництво глинозему, виробів з очерету, обробка мармуру. Рибний і торговий річковий порт, судноверф; рибоконсервні заводи і холодильники; будівельна промисловість.
Архітектура, культура
Красива набережна; старовинні торгові ряди. Мечеть Азізіє (1863), синагога. Монумент незалежності (1904). Український ринок. Музеї археологічний, етнографічний, художній (1870 р.), дельти Дунаю (з акваріумом). Народні фестивалі дунайських країн.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Янко Драґанов (1859—1932) — болгарський військовий.
Примітки
- ↑ Twinnings of Larnaka
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Румунія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
Література
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).