Тузла (місто)

Ту́зла
босн. Tuzla, хорв. Tuzla, серб. Тузла, сербохорв. Tuzla
Герб міста Стяг міста
Будівля "Бароко" в центрі міста
Муніципалітет Тузла на карті держави
Основні дані
44°32′17″ пн. ш. 18°40′34″ сх. д. / 44.53806° пн. ш. 18.67611° сх. д.
Країна	Боснія і Герцеговина
Регіон	Федерація БіГ кантон Тузла
Столиця для	Тузланський кантон і Тузла
Перша згадка	950
Площа	302 км²
Населення	111 811  2013
· густота	368 осіб/км²
Висота НРМ	230  м
Міста-побратими	Болонья Осієк Печ Л'Успіталет-да-Любрагат Сен-Дені Тузла, р-н в Стамбулі
Телефонний код	(+387) 35
Часовий пояс	CET (UTC+1) літній CEST (UTC+2)
GeoNames	3188582
OSM	↑2528281 ·R (Тузла)
Поштові індекси	75000
Міська влада
Мер міста	Зіяд Лугавич (Zijad Lugavić) від 1/12/2022
Вебсайт	офіційний сайт міста(босн.)</span>]
Мапа
Ту́зла у Вікісховищі

Ту́зла (босн. Tuzla, хорв. Tuzla, серб. Тузла, сербохорв. Tuzla) — промисловий, адміністративний та культурний центр на північному сході держави Боснія та Герцеговина, розташований у Тузланській котловині та на південних схилах гори Маєвиця. Третє за населенням місто країни, після Сараєва та Баня-Луки. Знаходиться у складі Федерації Боснія та Герцеговина, є центром Тузланського кантону і муніципалітету Тузла. Населення міста становить 111 811 осіб (перепис 2013 року), з тенденцією благого демографічного опоравка у ширшій міській зоні. Місто є центром хімічної та рударської промисловості, а також значним університетським і туристичним осередком.

Сучасна назва міста походить від тур. tuz (сіль), що вказує на багатовікову традицію видобутку солі, по якій Тузла є відомою ще з античних і османських часів.

Тузла є одним із найдавніших центрів безперервного заселення в Європі. Багато археологічних знахідок, зокрема глиняних виробів, датуються початком IV тисячоліття до н. е.

Перша письмова згадка про місто відноситься до 950 року під назвою (лат. Salines) у праці візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного «Управління імперією». Згодом місто отримало слов’янську назву «Солі».

У 1463 році Тузла потрапила під вплив Османської імперії. Відтоді слов’янська назва поступово вийшла з ужитку, поступившись місцем офіційній турецькій назві.

Після Османського панування Тузла перейшла під контроль Австро‑Угорської імперії у 1878 році після Берлінського конгресу, що стало початком адміністративних та інфраструктурних реформ і інтеграції міста у нову економічну систему Центральної Європи. Після поразки Австро‑Угорщини в Першій світовій війні та розпаду імперії у 1918 році Тузла увійшла до складу нового державного утворення, Держави Словенців, Хорватів і Сербів, яка невдовзі об’єдналася з Королівством Сербів та Королівством Чорногорія, утворивши Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, (з 1929 року Королівство Югославія), у складі якого місто зазнало значних економічних і політичних змін у міжвоєнний період. Під час Другої світової війни Тузла спочатку опинилася під владою Незалежної Держави Хорватія, а вже 2 жовтня 1943 року була звільнена партизанськими військами та стала одним із перших звільнених міст у Європі. Після війни Тузла увійшла до складу Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, де розвивалася як важливий промисловий та культурний центр до початку 1990‑их, коли розпад Югославії призвів до утворення незалежної Боснії і Герцеговини.

Під час війни в Боснії і Герцеговині (1992–1995) Тузла залишалася відносно безпечним містом, приймаючи численних біженців із навколишніх районів. Однак місто зазнало трагедії 25 травня 1995 року де снаряд на центральній Капійській площі (Капія), випущений з позицій Војске Республіки Сербської на планині Озрен, влучив у натовп цивільних людей. Унаслідок цього загинуло 71 особа, а понад 150 отримали поранення. Серед загиблих наймолодшій жертві було 2,5 роки, при цьому лише кілька осіб були старші 30 років, а середній вік загиблих і поранених становив близько 23 роки. Ця подія залишила глибокий слід у пам’яті мешканців і стала символом страждань цивільного населення під час конфлікту.

Населення громади Тузла за даними переписів 1971, 1981, 1991 та 2013 років.
	Етнічний розподіл Тузли нація 1971 1981 1991 2013 Босняки 49,65 % 43,05 % 47,61 % 72,78 % Югослави 2,36 % 15,65 % 16,71 % — (не виділено окремо) Хорвати 25,84 % 20,38 % 15,49 % 13,87 % Серби 19,65 % 16,64 % 15,40 % 3,04 % інші 2,47 % 4,26 % 4,77 % 10,30 %

За даними перепису населення 1991 року, населення муніципалітету Тузла становило 131 861 осіб, а в самому місті Тузла проживало 83 770 осіб (63,6 % від загальної чисельності). Етнічний розподіл у місті тоді був таким: босняки — 47,61 %, югослави — 16,71 %, серби — 15,40 %, хорвати — 15,49 %, інші або невизначено — 4,77 %.

Під час війни населення міста і муніципалітету суттєво зросло через значний наплив біженців, однак достовірні дані відсутні, і наявні цифри є лише оціночними.

За даними останнього офіційного перепису 2013 року, населення муніципалітету становило 111 811 осіб, а місто — приблизно 80 774 осіб, при цьому етнічний склад змінився: босняки — 72,78 %, хорвати — 13,87 %, серби — 3,04 %, інші — 10,30 %.

Радикальні зміни в етнічному складі населення Тузли після 1991 року значною мірою були зумовлені війною в Боснії і Герцеговині. Під час конфлікту багато біженців з інших регіонів, особливо босняків, шукали прихисток у відносно безпечному місті Тузла. У той же час частина сербського та хорватського населення залишила місто або переселилася в райони, де вони становили більшість. Як результат, за даними перепису 2013 року, частка босняків у місті значно зросла, тоді як відсоток сербів і хорватів суттєво зменшився, а категорія «інші» включала новоприбулих біженців та тих, хто не відносив себе до традиційних етнічних груп.

• Селма Байрамі (* 1980) — боснійська співачка.
• Лепа Брена (* 1960) — югославська і боснійська співачка.
• Альма Задіч (* 1984) — австрійський політик, міністр юстиції Австрії.
• Ромео Митрович (* 1979) — боснійський футболіст, воротар.
• Любомир Попович (1934—2016) — французький художник.
• Муневер Ризвич (* 1973) — боснійський футболіст та тренер.
• Меша Селімович (1910—1982) — югославський боснійський письменник.

• 
  Капійській площі (Капія)
• 
  Капійській площі (Капія)
• 
  Тузльська теплоелектростанція
• 
  Тузльський фонтан
• 
  Факультет електротехніки
• 
  Міський парк
• 
  Міський стадіон
• 
  Тузльська фортеця
• 
  Корзо
• 
  Корзо
• 
  Корзо
• 
• 
• 
• 
  Евішська вулиця
• 
  Меморіальний комплекс «Слана-Баня»
• 
  Мечеть
• 
  Вулиця в Тузлі
• 
  Паспортний контроль
• 
  Вулиця в Тузлі
• 
  Панорама Тузли
• 
  Капійська вулиця
• 
  Капійська вулиця
• 
  Площа Свободи (площа в місті)
• 
  Тузланці

• Протести в Боснії та Герцеговині (2014)