YaChudo

Тростянчик

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

село Тростянчик
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Тер. громада Тростянецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA05040250190010673 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Тростянчик 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 1175
Площа 3,22 км²
Густота населення 509,01 осіб/км²
Поштовий індекс 24342
Телефонний код +380 4343
Географічні дані
Географічні координати 48°31′4″ пн. ш. 29°22′11″ сх. д. / 48.51778° пн. ш. 29.36972° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		149 м
Водойми р. Південний Буг, Нетека
Місцева влада
Адреса ради 24300, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с-ще Тростянець, вул. Соборна, 77
Карта
Тростянчик. Карта розташування: Україна
Тростянчик
Тростянчик
Тростянчик. Карта розташування: Вінницька область
Тростянчик
Тростянчик
Мапа
Мапа

CMNS: Тростянчик у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тростя́нчик — село в Україні, у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. До 2020 — центр Тростянчицької сільської ради.

Населення становить 1175 осіб (01.01.2025 р.)[1].

Історія

XVIII століття

У XVIII столітті (до 1789 року) мало назву Костянтиноград.

У 1742—1759 роках велася «Метрична книга церкви Святого Іоанна Богослова м-ка Костянтиноград»[2].

У 1782 році створено документ «Листування губернатора Норова з різними особами … про відправку учнів з Харківського колегіуму до Костянтинограда»[3].

XIX століття

У Переліку фондів родових архівів магнатів і шляхти Правобережної України КЦАДА зазначено, що с. Тростянчик на Поділлі було власністю та місцем проживання магнатів гр. Собанських з 1789 р. по 1918 р.[4]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бершадської волості Ольгопільського повіту Подільської губернії мешкало 1450 осіб, налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква, постоялий двір, 3 водяних млини[5].

Знамените весілля в Тростянчику на Петра і Павла 1914-го

На Петра і Павла — 12 липня 1914 року в селі Тростянчик відбулося знамените весілля. В садибі місцевого священника Петра Длугопольського старша дочка Ніна, студентка Київського інституту благородних дівиць, брала шлюб зі студентом Київського університету Святого Володимира Михайлом Драй-Хмарою (згодом відомий український поет, літературознавець, перекладач, поліглот, який володів 19-ма іноземними мовами). Він — один із п'яти «неокласиків», кращих літераторів 1920-х років, до плеяди яких входили Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Юрій Клен і Михайло Драй-Хмара.

Високим гостем на весілля прибув український композитор Микола Дмитрович Леонтович, який свого часу був викладачем в Тульчинському єпархіальному училище, де навчалася наречена. З ним приїхав відомий музикознавець, автор розвідок з української музичної культури і майбутній ректор Інституту Лисенка Микола Олексійович Грінченко. За дружбу, тобто боярина, на урочистості були поети Володимир Отроковський та майбутній неокласик Павло Филипович.

Про історію з весіллям у Тростянчику і долю людей, які в ньому брали участь, розповідається в публіцистичній статті письменника Олександра Горобця «На весілля у Тростянчик, до Драй-Хмари», яка опублікована в «Посиланні» на сайті села в Вікіпедії.

Село в роки Визвольних змагань

В період Визвольних змагань 1917—1921 років ця місцевість стала місцем запеклих боїв. Зокрема, 3-4 вересня 1919 року під селом Тростянчик відбулась одна з найбільш жорстоких сутичок визвольної боротьби українського народу. Під керівництвом Г. Котовського батальйон 404-го полку Червоної армії пішов в контратаку на найкращий 1-й курінь 1-го полку Українських січових стрільців. 3-тя сотня 1-го куреня УСС затримала запеклий наступ Котовського.

Могила воїнів УСС

За переказами місцевих жителів-очевидців на полі бою залишилось 13 воїнів Армії УНР-УГА. Місцеві селяни під проводом Гната Западнюка підводою відвезли їх до «нового цвинтаря», де похоронили. У деяких воїнів на грудях були іменні гільзи, на яких були вирізьблені імена. Гнат Павлович переписав ці імена до поминальної книги сільської церкви св. Івана Богослова, а перелік даних про загиблих залишив своєму другові — отаману місцевого підпілля Яромі Заворітньому, який був вбитий у Лук'янівській в'язниці в 1932 чи 33 році та похований на Лук'янівському кладовищі. У церкві щороку правили поминальні служби за убієнних «комсомольців», що полягли за «Отєчєство», та з переліку імен було чути слово «воїн».

Сільські старожили згадували, що за тих галичан потім покарали село, розстрілявши на тому ж цвинтарі 12 односельчан. Перед Другою світовою війною могилу було знищено. В 1995 році могила була ідентифікована професором Віталієм Западнюком та взята під опіку організацією української молоді «Пласт». Віталій Гнатович багато зробив, щоб дослідити історичні події, що стосуються бою під с. Тростянчик 3-4 вересня 1919 року. Але 20 липня 1998 року він відходить на вічний спочинок. В останню поїздку на батьківщину в с. Тростянчик з сім'єю, Віталій Гнатович показав могилу 13 воїнів та попросив онуків опікуватися нею. Могила знаходиться зліва при вході на сільське кладовище; біля неї росте груша.

У 2002 році пластунами було встановлено березовий хрест на відновленій могилі воїнів Армії УНР-УГА. В 2012 році скаути ініціювали встановлення пам'ятного знаку на могилі. Реалізацію проекту здійснено у рамках благодійного проекту «Пантеон» (проект, що вшановує пам'ять відомих та маловідомих українців які жили Україною, які полягли у борні за нею). 15 червня 2012 року на місці поховання було встановлено козацький хрест та пам'ятну плиту. На плиті напис: «Воїнам Армії УНР та УГА, які захищали с. Тростянчик від окупантів у 1919 році. Кіннота УСС, 3-тя Залізна дивізія , 2-га Волинська дивізія».

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Тростянецької селищної громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[7].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1597 97.44%
російська 34 2.08%
румунська 4 0.24%
циганська 2 0.12%
інші/не вказали 2 0.12%
Усього 1631 100%

Церква

У селі з XVIII ст. діє Церква святого Іоанна Богослова.

Збереглися метричні книги цього храму за 1741–1759 та 1760–1789 роки, які містяться у ЦДІАК України у Фонді 224[2][9].

Перша церква була дерев'яною, триверхою і проіснувала близько 160 років. Через ветхість її розібрали у 1852 році.[10]

Нова церква збудована, разом із дзвіницею, на старому місці у 1853–1867 роках — кам'яна, одноверха. У 1883 році до неї прибудували приділи, а іконостас зробили двоярусним.[10]

У 1907–1912 роках благочинний церкви отець Петро Длугопольський був депутатом Державної думи Російської імперії ІII скликання[11].

У липні 1914 року у церкві Святого Іоанна Богослова відбулося вінчання студента (майбутнього неокласика) Михайла Драй-Хмари та студентки Ніни Длугопольської, дочки о. Петра.[11]

У червні 2025 року релігійна громада храму ухвалила рішення про перехід з УПЦ (МП) до Православної Церкви України (ПЦУ).[12]

Уродженці

Джерела

  • Барчук О. Вони прославили наш край / Оксана Барчук [про видатних уродженців с. Тростянчик, батька та сина Западнюків] // Тростянецькі вісті. — 2011. — 21 жовтня.
  • Макух Н. Жили Україною та полягли у борні за неї… / Надія Макух: [про встановлення пам'ятного знаку — козацького хреста воїнам УНР — УПА в с. Тростянчик] // Тростянецькі вісті. — 2013. — 27 червня.
  • Шендеровський В. Творець геріатричних препаратів / В. А. Шендеровський // Нехай не згасне світ науки: Кн.2. — К.: Вид. дім «Простір». — 2009. — С. 102—110.

Примітки

  1. ↑ https://rada.info/upload/users_files/04326224/404008f342ebbbf5a180341750ddab9c.docx
  2. ↑ а б (ЦДІАК, Ф.224, Оп.1, Спр.555)
  3. ↑ (ЦДІАК, Ф. 1709, Оп. 2, Спр. 383)
  4. ↑ Тетяна СЕБТА, Наталія ЧЕРКАСЬКА (2003, 4–6). ФОНДИ МАГНАТСЬКИХ АРХІВІВ ТА СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНИХ УСТАНОВ КЦАДА У КОНТЕКСТІ ВЗАЄМНИХ ПРЕТЕНЗІЙ РЕЙХСКОМІСАРІАТУ УКРАЇНИ ТА ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА ПОЛЬЩІ (укр та нім) . НПЖ Архіви України. с. 228.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  5. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. ↑ Фонди релігійних установ / Колекція метричних книг / Опис 1 / Справа 555, Справа 556. Метрична книга церкви Святого Іоанна Богослова м-ка Костянтиноград (або с. Тростянчик) Ольгопільського повіту
  10. ↑ а б Тростянчик. Церква св. Іоана Богослова // Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 810 – 811.
  11. ↑ а б Олександр Горобець На весілля в Тростянчик, до Драй-Хмари
  12. ↑ Парафія на Вінниччині перейшла до Помісної Церкви // Релігійна правда, 16.06.2025
  13. ↑ Коваль Роман. Свою душу вкраїнську Вкраїні лишив, Щоб їй і по смерті служити // Незборима нація. — 2011.

Література

  • Тростя́нчик // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.627

Посилання

Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).