Трегалоза
| Трегалоза | |
|---|---|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 99-20-7 |
| PubChem |
4320 |
| Номер EINECS |
202-739-6 |
| DrugBank |
DB12310 |
| KEGG |
C01083 і G00293 |
| ChEBI |
16551 |
| SMILES |
OC[CH]1O[CH](O[CH]2O[CH](CO)[CH](O)[CH](O)[CH]2O)[CH](O)[CH](O)[CH]1O |
| InChI |
InChI=1S/C12H22O11/c13-1-3-5(15)7(17)9(19)11(21-3)23-12-10(20)8(18)6(16)4(2-14)22-12/h3-20H,1-2H2/t3-,4-,5-,6-,7+,8+,9-,10-,11-,12-/m1/s1 |
| Номер Бельштейна |
1292766 |
| Номер Ґмеліна |
2145829 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C12H22O11 (ангідрид) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Трегалоза - вуглевод із групи невідновлюваних дисахаридів. У природній трегалозі два залишки D-глюкози пов'язані α, α-глікозидним зв'язком.
Поширення в природі
Трегалоза вперше була виділена з ріжків пурпурових; міститься також у водоростях, дріжджах, вищих грибах, лишайниках, у деяких вищих рослинах, гемолімфі низки черв'яків і комах. Багатим на трегалозу є ексудат ясена (Trehala manna), що виділяється в результаті уколу комах. У туберкульозних бацилах виявлені похідні трегалози: високотоксичний «корд-фактор» (трегалоза пов'язана з 2 молекулами вищої жирної кислоти) і фосфоглюкан, у якому залишки трегалози з'єднані фосфодіефірним зв'язком у лінійний ланцюг. Біосинтез фосфату трегалози відбувається за участі уридиндифосфатглюкози.
Посилання
- Novel functions and applications of trehalose [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Tremalose [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- ТРЕГАЛОЗА [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).