Треворит
| Треворит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Trv[2] |
| Хімічна формула | NiFe³⁺₂O₄[3] |
| Nickel-Strunz 8 | IV/B.01b[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[5] |
| Dana 8 | 7.2.2.5 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[6] |
| Вид симетрії | кубічна-гексаоктаедрична |
| Просторова група | кристалографічна група 227[6] |
| Колір риси | коричневий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Tudor Gruffydd Trevord[7] |
| Типова місцевість | Bon Accord nickel depositd[5] |
 Треворит у Вікісховищі | |
Треворит[8] — рідкісний мінерал, оксид нікелю та заліза, що належить до групи шпінелі. Він має хімічну формулу NiFe3+2O4. Це чорний мінерал з типовими для шпінелі властивостями кристалізації в кубічній системі, з чорною рисою, неплавкий та нерозчинний у більшості кислот.
Між треворитом і магнетитом існує принаймні частковий твердий розчин, причому багато магнетитів з ультраосновних порід містять принаймні слідові кількості Ni. Fe²⁺ та Mg²⁺ можуть замінювати Ni в тревориті.
Відкриття та прояви
Вперше його було описано в 1921 році на нікелевому родовищі Бон-Аккорд (Бон-Аккорд, Барбертон, Мпумаланга, ПАР), і названо на честь майора Тюдора Гріффіда Тревора (1865—1954), який був гірничим інспектором у ПАР.
У родовищі Бон-Аккорд він утворювався внаслідок контакту між ультраосновним інтрузивом та кварцитом. У прояві на горі Кліффорд, Австралія, він трапляється пов'язаний з рудним тілом сульфіду нікелю, що прилягає до габро, яке інтрудувало у перидотит. Супутні мінерали включають: німіт, віллемсеїт, нікелевий тальк, віоларит, мілерит, ривезит та ґетит у Бон-Аккорді; а також самородний нікель, хізлевудит та мілерит у горі Кліффорд.
Також повідомлялося про його виявлення в гідротермальному полі Логачев-1 на Серединно-Атлантичному хребті; у формації Хатрурім у пустелі Негев в Ізраїлі; в районі Джозефін-Крік, округ Джозефін, штат Орегон, та в районі Габбс округу Най, штат Невада.
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 353. — ISBN 978-966-360-463-3.
Бібліографія
- Deer, W. A.; R. A. Howie; J. Zussman (1992). An Introduction to the Rock-forming Minerals. Harlow, Essex: Longman. с. 559—563. ISBN 978-0-470-21809-9.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).