Трапат

Трапа́т, або трепа́т (кат. trepat), — технічний сорт винограду справжнього (Vitis vinifera) з темними ягодами, традиційно пов'язаний із Каталонією, передусім із Конка-де-Барбера. Використовується для виробництва рожевих і червоних тихих вин, а також ігристих вин, зокрема кави.^[1][2]

Назву Trepat також використовують у позначенні вин, виготовлених із цього сорту. Вона характеризує сортовий склад, а не окреме найменування походження чи єдиний стиль вина.^[3][4]

У каталонських джерелах засвідчені написання trepat і trapat. Історико-філологічне дослідження Жуана Фугета Санса та Карме Пласи Арке показало, що в старих словниках і ампелографічних описах назви сортів могли вживатися неоднозначно.^[5]

У дослідженні 2009 року із застосуванням мікросателітних маркерів зразки Trepat, Xarel·lo Vermell, Trobat і Tarragoní мали різні генетичні профілі. Автори звернули увагу на те, що частину назв, які раніше наводили як синоніми трепату, використовували також щодо інших сортів.^[6]

Назва trepadell також є неоднозначною: хоча її включали до переліків синонімів трепату, Фугет Санс і Пласа Арке зазначали, що у валенсійських джерелах вона стосувалася білого винограду, який вони розглядали окремо від темноягідного трепату.^[5]

Трепат вважають місцевим сортом Конка-де-Барбера. За історико-філологічним дослідженням 2009 року, документальні згадки, які можна пов'язати саме з цим сортом, простежуються з кінця XIX століття, ще до поширення філоксери в регіоні. Його закріплення в місцевому виноградарстві автори пов'язують із відновленням насаджень та щепленням місцевих сортів після філоксерної кризи.^[5]

Наприкінці XX століття трепат використовували переважно місцеві кооперативи для рожевих вин. За хронологією регуляторної ради DO Conca de Barberà, виробництво червоних вин із сорту активізувалося з 2004 року, а з 2009 року стало помітною тенденцією регіонального виноробства.^[1]

Основним осередком вирощування залишається Конка-де-Барбера. Насадження є також у районі riu Corb–Baixa Segarra та в Conca de Tremp.^[1] Регуляторна рада Cava відзначає присутність трепату в районах Costers del Segre та Penedès.^[7]

За даними Каталонського інституту винограду і вина (INCAVI), трепат є провідним місцевим темноягідним сортом у DO Conca de Barberà; поряд із ним у зоні вирощують інші темні та білі сорти.^[8]

Трепат характеризується сильним ростом і переважно прямостоячим положенням пагонів. Листки середні або великі, п'ятикутні, темно-зелені, з довгим черешком і ліроподібною черешковою виїмкою; нижня поверхня має виражене опушення. Грона великі й щільні, ягоди округлі, синьо-фіолетові, з помітним восковим нальотом і шкіркою середньої товщини.^[9]

Сорт має середньопізній або пізній період достигання. Строк збирання врожаю залежить, зокрема, від того, для якого типу вина призначений виноград. Трепат чутливий до весняних заморозків і посухи; сильний вітер може пошкоджувати пагони. Для нього придатні глибокі, не надто ущільнені ґрунти з достатнім забезпеченням вологою.^[9]

Дослідження, опубліковане 2015 року в журналі Vitis, підтвердило генетичний зв'язок типу «батьківська форма — нащадок» між трепатом і старим іберійським сортом Hebén. Для аналізу спорідненості використано однонуклеотидні поліморфізми (SNP).^[10]

INCAVI проводив клоновий і санітарний добір трепату для отримання садивного матеріалу з перевіреними агрономічними та фітосанітарними характеристиками. У 1997 році програму поновили за участю регуляторної ради DO Conca de Barberà та виноробного кооперативу Сарраля. Поряд із відбором придатних для розмноження клонів дослідники ставили за мету збереження внутрішньосортового різноманіття.^[11]

З трепату виготовляють рожеві й червоні тихі вина, а також базові вина для виробництва ігристих. Регуляторна рада DO Conca de Barberà описує вина з нього як переважно легкі, фруктові, з вираженою кислотністю та помірною алкогольною міцністю.^[1]

В ароматичному профілі вин із трепату відзначають червоні ягоди та плоди — полуницю, малину, вишню — і пряні відтінки, зокрема кориці.^[12]

Сорт дозволений у виробництві вин із різними захищеними найменуваннями походження, зокрема Conca de Barberà, Costers del Segre та Cava. Ці найменування охоплюють вина, виготовлені за відповідними територіальними й технологічними вимогами, а не лише продукцію з одного сорту винограду.^[13][14][15]

Для Conca de Barberà трепат є характерним місцевим сортом, із якого виробляють рожеві та червоні вина. INCAVI описує червоні вина з нього як легкі, фруктові, свіжі та пряні.^[8]

Водночас це найменування охоплює також вина з інших сортів і різних категорій, зокрема білі, рожеві й червоні тихі вина, лікерні, якісні ігристі та слабоігристі вина. Трепат є одним із дозволених сортів поряд із Макабеу, Парельядою, Темпранільйо, Шардоне та іншими.^[13][16]

Costers del Segre — захищене найменування походження вин із внутрішньої частини Каталонії, навколо Льєйди. Трепат входить до переліку дозволених темноягідних сортів цього найменування.^[14][17]

Специфікація дозволяє використовувати й інші сорти, зокрема Темпранільйо, Гарначу, Каберне Совіньйон, Мерло та Піно Нуар. Наявність позначення Costers del Segre на етикетці сама по собі не означає, що вино містить трепат.^[14]

Cava — захищене найменування якісних ігристих вин, які виробляють традиційним методом із вторинним бродінням у пляшці. Трепат належить до дозволених для Cava темноягідних сортів поряд із Гарначею, Монастрелем і Піно Нуаром.^[15][18]

Сорт особливо пов'язаний із виробництвом рожевої кави. Проте його використання не обмежене лише рожевими винами: зміна специфікації, опублікована 11 вересня 2019 року, дозволила застосовувати трепат також для білої Cava, виготовленої з темноягідного винограду за принципом blanc de noirs.^[19]

Придатність трепату для ігристих вин досліджували фахівці Університету Ровіра-і-Віржілі. У роботі 2009 року піноутворювальні властивості вин із цього сорту оцінювали за допомогою приладу Mosalux. Отримані результати були зіставними з показниками найкращих зразків серед досліджених сортів.^[20]

Позначення Trepat на етикетці вина слід відрізняти від назви виробника та від захищеного найменування походження. Воно вказує на використаний сорт винограду; натомість Conca de Barberà, Costers del Segre або Cava визначають належність вина до відповідного найменування з установленими правилами виробництва.^{[4][13][14][15]}

За загальним правилом статті 50 Делегованого регламенту ЄС 2019/33, якщо на етикетці зазначено один сорт винограду, щонайменше 85 % продукту має бути виготовлено з цього сорту. Під час розрахунку не враховують передбачені регламентом виноградні продукти для підсолоджування, тиражний та експедиційний лікери й інші визначені ним компоненти.^[4]

Специфікація Conca de Barberà також передбачає можливість зазначення одного сорту, якщо на нього припадає щонайменше 85 % використаного винограду. Отже, сортове позначення Trepat не завжди означає стовідсотковий вміст цього сорту.^[13]

• Кава (вино)
• Рожеве вино
• Купажне вино
• Конка-да-Барбара
• Ампелографія
• Сорти винограду

• Favà i Agud, Xavier (2001). Diccionari dels noms de ceps i raïms: l'ampelonímia catalana. Biblioteca de Dialectologia i Sociolingüística (кат.). Т. 8. Barcelona: Institut d'Estudis Catalans. ISBN 84-7283-559-6.
• Robinson, Jancis; Harding, Julia; Vouillamoz, José (2012). Wine Grapes: A Complete Guide to 1,368 Vine Varieties, Including Their Origins and Flavours (англ.). London: Allen Lane. ISBN 978-1-84614-446-2.
• La varietat trepat // Dossiers Agraris. — Barcelona: Institut d'Estudis Catalans, 2009. — № 11. — 90 с. — ISSN 1135-2108. (кат.)

• Трепат на сайті регуляторної ради DO Conca de Barberà (кат.)
• Спеціальний випуск «La varietat trepat» на сайті Інституту каталонських досліджень (кат.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трапат