Торогуміт

Торогуміт
Загальні відомості
Статус IMA	дискредитований (D)[1]
Nickel-Strunz 8	VIII/A.07[2]
Dana 8	51.5.2.5
Торогуміт у Вікісховищі

Торогуміт (рос. торогуммит; англ. thorogummite; нім. Thoro-Gummit m) — мінерал, силікат торію й урану острівної будови. Гідратований різновид ториту. (W.E.Hidden, J.B.MacKintosh, 1889). Синоніми: макінтошит, мейтландит, ніколаїт, хлороторит, хібліт.

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: (Th, U)[SiO₄]•4H₂O.
• 2. За Г.Штрюбелем, З. Х. Ціммером: (Th, U) [(SiO₄)(ОН)₄].
• 3. За К.Фреєм і «Fleischer's Glossary» (2004): (Th, U)(SiO₄)_1-х(ОН)_4х.

Містить у (%): ThO₂ — 48,62; UO₂ — 24,86; SiO₂ — 16,58; H₂O — 9,94.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. За обрисом кристали нагадують циркон. Частіше виділений в суцільних масах. Густина 4,43-4,57. Тв. 3,5-4,0. Колір темно-бурий до жовтого. Блиск напівскляний. Непрозорий. Злом раковистий. Крихкий. Сильно радіоактивний. Вторинний мінерал. Продукт гідратації ториту та ін. торієвих мінералів. Зустрічається в грубозернистих пегматитових жилах разом з циртолітом, фергусонітом і рідше в гідротермальних родовищах. Рідкісний.

• Список мінералів
• Торит

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Торогуміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Торогуміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.