Торит

Торит
Торит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Thr
Хімічна формула	ThSiO₄
Nickel-Strunz 8	VIII/A.07
Nickel-Strunz 10	9.AD.30
Dana 8	51.5.2.3
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія
Вид симетрії	дітетрагональна-біпірамідальнаd
Просторова група	кристалографічна група 141
Густина	6661,04 кілограм на кубічний метр
Інші характеристики
Названо на честь	торій
	Торит у Вікісховищі

Торит^[7] — мінерал класу силікатів, ортосилікат торію острівної будови.

Етимологія та історія

Названий за хімічним елементом торій, який містить цей мінерал.

Торит був вперше відкритий у 1828 році норвезьким священиком і мінералогом Мортеном Траном Есмарком (1801–1882)) на норвезькому острові Левойя (Løvø) у Лангесундсфіорді в норвезькій провінції Телемарк і був науково описаний у 1829 році Єнсом Якобом Берцеліусом, який назвав мінерал на честь хімічного елемента торію.^[8]

Перші зразки ториту були надіслані Мортеном Траном Есмарком його батькові Єнсу Есмарку, який був професором мінералогії та геології в Королівському університеті Фредеріка.^[9]^[10]^[11] А він уже передав зразки мінералу Єнсу Берцеліусу.

Загальний опис

Хімічна формула: Th[SiO₄]. До ⅓ торію ізоморфно заміняється на уран. Тому у сучасних джерелах подають формулу (Th, U) SiO₄. Крім того, торій частково заміняється церій, а кремній на Р. Містить (%): ThO₂ — 81,5; SiO₂ — 18,5.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: вкрапленість, суцільні маси, дрібні кристали, схожі на циркон, але темніші. Окремі зерна у розсипах. Спайність по (110) ясна. Густина 4,0–5,2. Твердість 4,5–6,0. Структура побудована тримірним каркасом координаційних восьмигранників атомів торію, інкрустованих ізольованими [SiO₄]-тетраедрами. Ізоструктурний з цирконом, коффінітом і ксенотимом. Поліморфна модифікація ThSiO₄ — гаттоніт. Колір чорний, бурий, червонувато-бурий, помаранчевий (оранжит). Блиск скляний до смолистого. Прозорий, анізотропний. Метаміктні різновиди непрозорі. Злам раковистий. Крихкий. Сильно радіоактивний, парамагнітний. Іноді володіє яскравою люмінесценцією в зеленувато-жовтих тонах. Розчиняється в хлоридній кислоті з виділенням драглистого осаду кремнезему. Утворюється в гранітах в асоціації з цирконом, монацитом, в пегматитах — в асоціації з уранінітом і циртолітом.

Розповсюдження

Знахідки: Бревік, Лангесундсфіорд (Норвегія), Лінденес (Швеція), Корнуолл (Велика Британія), о. Мадагаскар. Добувається, зокрема, з розсипів (родовища Норвегії, Конго, на о. Мадагаскар). Руда торію.

Різновиди

Розрізняють:

торит арсенистий (різновид ториту, який містить до 3,62 % As);
ауерліт (різновид ториту, який містить до 9 % Р₂О₅,
рідкісні землі та СаО),
торит залізний (фериторит — різновид ториту, який містить до 13 % Fe₂O₃);
торит залізно-сульфатистий (різновид ториту з Східного Сибіру, який містить понад 9 % Fe₂O₃, 4,19 % S і 1,35 % SO₃);
торит залізно-уранистий, фериураноторит (різновид ториту, який містить окисне залізо і 8,73 % U);
торит манганистий (різновид ториту з родовищ Казахстану, який містить 13 % MnO);
оранжит (напівпрозорий різновид ториту помаранчевого кольору),
торит урановий (ураноторит — різновид ториту, який містить за Є.Лазаренком 10-16 % UO₃; за К.Фреєм може містити до 50 % U).

Див. також

Список мінералів

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
↑ ^а ^б mineralienatlas.de
↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 352. — ISBN 978-966-360-463-3.
↑ J. J. Berzelius: Ueber den Thorit, ein neues Mineral, und eine darin enthaltene neue Erde, die Thorerde. In: Annalen der Physik (1829, Band 91, Ausgabe 4, S. 633–634).
↑ Berzelius, M. (1829). Thorite, a new mineral, and thorina, a new earth. Philosophical Magazine. Series 2. 6 (35): 392—393. doi:10.1080/14786442908675174.
↑ Berzelius, J. J. (1829). Untersuchung eines neuen Minerals und einer darin enthaltenen zuvor unbekannten Erde. Annalen der Physik und Chemie. 92 (7): 385—415. Bibcode:1829AnP....92..385B. doi:10.1002/andp.18290920702.
↑ Marshall, J.L.; Marshall, V.R. (2001). Rediscovery of the Elements- Thorium-Løvøya, Langesundsfjord, Norway (PDF). The Hexagon. 93: 70—73. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2005.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Торит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Торит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Thorite/ Handbook of Mineralogy. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/thorite.pdf
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 488{490.
Taylor, M. and R.C. Ewing (1978) The crystal structures of the ThSiO4 polymorphs: huttonite and thorite. Acta Cryst., 34, 1074-1079.

Інтернет-ресурси

Handbook of Mineralogy - Thorite (englisch, PDF 62,4 kB)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q98150797"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Штрунц|Штрунц&nbsp;Г.]],_[[:Крістель_Теннісон|Теннісон&nbsp;К.]]</i>_[[:d:Q98150797|Mineralogische_Tabellen_:_Eine_Klassifizierung_der_Mineralien_auf_kristallchemischer_Grundlage,_mit_einer_Einfuhrung_in_die_Kristallchemie]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_8_—_[[:Лейпциг|Лейпциг]]:_[[:d:Q28325722|Akademische_Verlagsgesellschaft]],_1982.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2079]][[d:Track:Q28325722]][[d:Track:Q65551]][[d:Track:Q1078354]][[d:Track:Q98150797]]</div>-3] Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q1936589">[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936589]]</div>-4] а ^б mineralienatlas.de

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[http://dx.doi.org/10.1063/1.4812323_doi:10.1063/1.4812323]</span><div_style="display:none"></div>-5] (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q53857737"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q4710517|Chester&nbsp;A.&nbsp;H.]]</i>_[[:d:Q53857737|A_Dictionary_of_the_Names_of_Minerals:_Including_their_History_and_Etymology]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q53857848|Forgotten_Books]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4710517]][[d:Track:Q53857848]][[d:Track:Q53857737]]</div>-6] Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.

[7] Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 352. — ISBN 978-966-360-463-3.

[8] J. J. Berzelius: Ueber den Thorit, ein neues Mineral, und eine darin enthaltene neue Erde, die Thorerde. In: Annalen der Physik (1829, Band 91, Ausgabe 4, S. 633–634).

[9] Berzelius, M. (1829). Thorite, a new mineral, and thorina, a new earth. Philosophical Magazine. Series 2. 6 (35): 392—393. doi:10.1080/14786442908675174.

[10] Berzelius, J. J. (1829). Untersuchung eines neuen Minerals und einer darin enthaltenen zuvor unbekannten Erde. Annalen der Physik und Chemie. 92 (7): 385—415. Bibcode:1829AnP....92..385B. doi:10.1002/andp.18290920702.

[11] Marshall, J.L.; Marshall, V.R. (2001). Rediscovery of the Elements- Thorium-Løvøya, Langesundsfjord, Norway (PDF). The Hexagon. 93: 70—73. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2005.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Торит

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[1]
Абревіатура	Thr^[2]
Хімічна формула	ThSiO₄
Nickel-Strunz 8	VIII/A.07^[3]
Nickel-Strunz 10	9.AD.30
Dana 8	51.5.2.3
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія^[4]
Вид симетрії	дітетрагональна-біпірамідальна^d
Просторова група	кристалографічна група 141^[4]
Густина	6661,04 кілограм на кубічний метр^[5]
Інші характеристики
Названо на честь	торій^[6]
Торит у Вікісховищі