YaChudo

Коффініт

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Коффініт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураCof[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаU(SiO₄) * nH₂O Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VIII/A.07[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.AD.30 Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 851.5.2.4 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніятетрагональна сингонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїдітетрагональна-біпірамідальнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групакристалографічна група 141[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьРубен Клер Коффін[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Коффініт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кофініт[6] — мінерал, силікат урану з групи циркону[6].

Етимологія та історія

Кофініт вперше був виявлений на шахті Ла-Сал № 2 на Бівер-Меса в окрузі Меса, штат Колорадо, США і описаний у 1955 році Л. Р. Стіффом, Т. В. Стерном та А. М. Шервудом, які назвали мінерал на честь американського геолога Рубена Клера Коффіна (1886—1972) враховуючи його новаторську роботу з дослідження родовищ урану на плато Колорадо.[7][8][9].

Загальна характеристика

Хімічна формула: U(SiO4)1-x(OH)4x.

Сингонія тетрагональна.

Як правило, ниркоподібні агрегати в суміші з ін. мінералами урану.

Метаміктний.

Твердість 5-6.

Густина 5,1.

Ізоструктурний з цирконом та піритом. Асоціює з уранінітом.

Руда урану.

Типовий матеріал зберігається:

  • Музей природознавства, Лондон, Англія, 1956, 201;
  • Національний музей природознавства, Вашингтон, округ Колумбія, США, 112646.[10]

Розповсюдження

Кофініт був знайдений приблизно в 500 місцях по всьому світу (станом на 2011 рік). Коффініт має широке поширення по всьому світу в родовищах уранових руд типу плато Колорадо, що містять уран та ванадій. Він заміщує органічну речовину в пісковику та в гідротермальних жильних родовищах. Він зустрічається в асоціації з уранінітом, торитом, піритом, марказитом, роскоелітом, глинистими мінералами та аморфною органічною речовиною.

Зустрічається як складова частина уранових руд штату Колорадо. Складає майже всі рудні тіла в районі Амброзіа-Лейк (шт.Нью-Мексико, США). Крім того, є в штаті Юта, штатах Аризона, Техас, Вайомінг, на Алясці, у Коннектикуті, в Айдахо, у Небрасці, Неваді, Нью-Йорку, Орегоні, Пенсильванії, Південній Дакоті, Вірджинії, в окрузі Стівенс та в Касл-Пік (округ Вотком) у Вашингтоні.

У Німеччині: Баварія, Саксонія. У Австрії — Каринтія. Відомі зразки з Йоахимова (Йоахімсталь) та Пршибрама, Чехія. У Англії відомий в графстві Корнуолл. У Швейцарії мінерал був знайдений поблизу Кайстена та Рінікена в кантоні Ааргау, Лаве-ле-Бена в кантоні Во, а також поблизу Коллонж VS та Ле-Марекотт у кантоні Вале.

Інші місця розташування знаходяться в Єгипті, Аргентині, Австралії, Болівії, Бразилії, Болгарії, Канаді, Китаї, Чехії, Фінляндії, Франції, Габоні, Ґренландії, Гаяні, Індії, Казахстані, Монголії, Новій Зеландії, Нігері, Нігерії, Норвегії, Польщі, Португалії, Росії, Замбії, Швеції, Словаччині, Словенії, Іспанії, Південній Африці, Угорщині, Узбекистані.

В Україні присутній як складова уранових руд. Наприклад, в Новокостянтинівському урановому родовищі — у Кіровоградській області (с. Олексіївка, Маловисківський район).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  4. ↑ а б mineralienatlas.de
  5. ↑ Sherwood A. M. Coffinite, a uranous silicate with hydroxyl substitution: a new mineral // Am. Mineral. / P. B. Tomascak, F. Nestola — Mineralogical Society of America, 1956. — Vol. 41. — P. 675–688. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM-2019-
  6. ↑ а б Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 187. — ISBN 978-966-360-463-3.
  7. ↑ Mineral Handbook (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2010. Процитовано 28 червня 2010.
  8. ↑ Webmineral data. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 28 червня 2010.
  9. ↑ STIEFF, L. R., STERN, T. W., SHERWOOD, A. M. (1955) Preliminary Description of Coffinite-- a New Uranium Mineral. Science, 121 (3147). 608—609 doi:10.1126/science.121.3147.608-a
  10. ↑ Handbook of Mineralogy – Coffinite

Література

  • Кофініт // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — С. 577. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кофініт //  — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Stieff, L.R., T.W. Stern, and A.M. Sherwood (1956) Coffnite, a uranous silicate with hydroxyl substitution: a new mineral. Amer. Mineral., 41, 675—688.
  • Hugo Strunz, Ernest H. Nickel: Strunz Mineralogical Tables. 9. Auflage. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), Stuttgart 2001, ISBN 3-510-65188-X, S. 543.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).