YaChudo

Томас Урбан

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Томас Урбан (ліворуч) бере інтерв'ю у Леха Валенси (1992)
Томас Урбан
Thomas Urban
Народився20 липня 1954 (72 роки)
Лейпциг, Німеччина
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, письменник
Галузьвимушена міграція, Катинський розстріл, Німецько-польські відносини, Східна Європа і Погром у Єдвабному Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materHenri-Nannen-Schuled, Erftgymnasium Bergheimd, МДУ і Кельнський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[1] і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладBundessprachenamtd, Ассошіейтед прес, Deutsche Presse-Agentur і Зюддойче цайтунґ Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоKatholische Studierende Jugendd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1983 — тепер. час
Посадаредактор Süddeutsche Zeitung
Нагороди

Georg Dehio Book Prized (2006)

Medal for outstanding service to Bavaria in a united Europed

DAAD Scholarshipd

IMDbID 2618964 Редагувати інформацію у Вікіданих

Томас Урбан (нім. Thomas Urban; нар. 20 липня 1954, Лейпциг, Німеччина) — німецький журналіст та письменник.

Біографія

Урбан народився в 20 липня 1954 року в Лейпцигу. Коли йому виповнилось 15 місяців, сім'я втекла з НДР до ФРН.[2]

Він провів шкільний період в Берггемі поблизу Кельна. Він займався дзюдо (він має чорний пояс і тренерську кваліфікацію). Він закінчив військову службу в бундесвері як офіцер резерву.

Урбан вивчав романську і слов'янську філологію та історію Східної Європи в Кельні (з семестрами в Тури, Києві та Москві. Він зробив магістерську роботу про російських песаріїв емігрувані до Парижу після громадянської війни в Росії (Бунін, Берберова, Газданов, Цвєтаєва, Ходасевич і др.).[3]

Він був співробітником російського дисидента Лва Коп'єлева в Кельні.[4] B 1981/82 аспірантура в Московському державному університеті імені Ломоносова.

Після повернення до Німеччини він почав працювати журналістом. Він був редактором інформаційних агентств Ассошіейтед прес (Нью-Йорк) та ДПА (Гамбург).[5]

З 1987 року він працює журналістом газети Süddeutsche Zeitung. З 1988 р по 2012 р.- кореспондент в Східній Європі, спочатку в Варшаві, потім у Москві, потім у Києві та знову у Варшаві. Він повідомив про розпуск Східного блоку та Разієцького союзу, писав репортажі про війни в Чечні. Він був свідком Помаранчевої революції, він інтерв'ював президентів Ющенко[6] та Янукович.[7] Він був першим автором на Заході, який на основі досліджень Володимира Пристайко описав Матч смерті як легенду радянської мітології.[8]

З 2012 по 2020 рік Урбан працював як кореспондент в Мадриді.[9]

Урбан є автором історичних книг про польсько-німецькі відносини і про письменників російської еміграції. Він також написав книгу про конфлікт між Росією та Україною у 2014 році під заголовком: «Помилки Кремля. Чому ми повинні зупинити війну у Східній Європі.» У ній він розкритикував анексію Криму та російське вторгнення на Донбас як порушення міжнародного права.[10] У своїй книзі "Косий взгляд", опублікованій напередодні ескалації російської агресії проти України в лютому 2022 р.,[11] він критикував м'яку політику німецьких урядів щодо Москви та ігнорування застережень колишніх країн Східного блоку в ЄС, включно з Польщею, проти імперіалістичних амбіцій Путіна. За його словами, основними факторами розпаду Східного блоку і відмови Москви від НДР у 1990 р. стали військовий та економічний тиск з боку США за Рональда Рейгана, включно з повінню світового ринку дешевою нафтою, що призвело до втрати Москвою валютної виручки.[12] Його «Словник для тих, хто розуміє Путіна» критично розглядає російську пропаганду щодо війни проти України.[13]

Книги

  • Deutsche in Polen. Geschichte und Gegenwart einer Minderheit. Мюнхен, 1993; ISBN 3-406-37402-6
  • Polen. Мюнхен, 1998; ISBN 3-406-39875-8
  • Vladimir Nabokov — Blaue Abende in Berlin. Берлін, 1999; ISBN 3-549-05777-6 (російське видання: Владимир Набоков в Берлине; Москва, 2004, ISBN 5-7784-0289-9)
  • Von Krakau bis Danzig. Eine Reise durch die deutsch-polnische Geschichte. Мюнхен, 2000; ISBN 3-406-46766-0
  • Russische Schriftsteller im Berlin der zwanziger Jahre; Берлін, 2003; ISBN 3-89479-097-0 (російське видання: Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века; Санкт-Петербург 2014, ISBN 978-5-87417-494-1)
  • Der Verlust. Die Vertreibung der Deutschen und der Polen im 20. Jahrhundert; Мюнхен, 2004; ISBN 3-406-52172-X
  • Polen; Мюнхен, 2008 (серія: Die Deutschen und ihre Nachbarn. Видавці: Helmut Schmidt / Richard von Weizsäcker); ISBN 978-3-406-57852-6
  • Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik; Геттінген, 2011; ISBN 978-3-89533-775-8
  • Katyn 1940. Geschichte eines Verbrechens; Мюнхен, 2015; ISBN 978-3-406-67366-5.
  • Die Irrtümer des Kremls. Warum wir den Krieg im Osten Europas stoppen müssen; Мюнхен, 2015; ISBN 978-3-86497-300-0.
  • Katyń. Zbrodnia i walka propagandowa wielkich mocarstw; Варшава, 2019; ISBN 978-83-111-5361-5.
  • з Матіасом Дробінським (Matthias Drobinski): Johannes Paul II. Der Papst, der aus dem Osten kam; Мюнхен, 2020; ISBN 978-3-406-74936-0
  • Verstellter Blick. Die deutsche Ostpolitik; Берлін, 2022; ISBN 978-3-949262-16-6
  • Lexikon für Putin-Versteher. Legenden Lügen LGBT; Берлін 2023 ISBN 978-3-949262-34-0

Примітки

  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ біографічні дані по: Nie wyciągac Hitlera [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.], Press [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.] [Варшава], 8.2012, c. 50.
  3. ↑ Die gelbe Villa im Weyertal. Sechzig Jahre Slavisches Institut der Universität zu Köln (1953—2013). Nümbrecht 2014, c. 415.
  4. ↑ Veranstaltungen 2015 [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.] kopelew-forum.de
  5. ↑ Thomas Urban kiev-dialogue.org
  6. ↑ SZ: В НАТО мы почувствовали бы себя в безопасности. Интервью Ющенко [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] podrobnosti.ua, 6 червня 2008
  7. ↑ Янукович: «Российская цена на газ угрожает национальной безопасности Украины» [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] inopressa.ru, 3 лютого 2012
  8. ↑ Im tödlichen Abseits // Süddeutsche Zeitung, 21/22 квітня 2012, c. V2/6.
  9. ↑ Amtsantritt mit katalanischer Hymne [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] sueddeutsche.de
  10. ↑ Rupert Neudeck: Die Irrtümer des Kremls [Архівовано 2019-02-15 у Wayback Machine.], sonnenseite.de, 13 серпня 2015.
  11. ↑ Verstellter Blick. Die deutsche Ostpolitik; Берлин, 2022.
  12. ↑ ‘We were all wrong’: how Germany got hooked on Russian energy theguardian.com, 2 червня 2022, російський переклад: ‘Мы все были неправы’: как Германия подсела на российскую энергетику часть 2.
  13. ↑ Lexikon für Putin-Versteher. Lügen Legenden LGBT Berlin 2023.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).