Товстянка
| Товстянка | |
|---|---|
| Типовий вид Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
| Рід: | Товстянка (Pinguicula) L., 1753 |
| Види | |
|
Декілька десятків (див. Список видів роду Товстянка) | |
| Ареал роду Товстянка | |
Товстянка (Pinguicula) — рід комахоїдних трав'янистих рослин родини пухирникових (Lentibulariaceae).
Історія






Перший опис Pinguicula було зроблено Конрадом Геснером (1555), який ввів назву майбутнього роду пізніше вивчалася Джоном Реєм(1660) і Карлом Ліннеєм (1737), описаний Ліннеєм (1753). Альфонс Декандоль (1844) представив першу класифікацію роду, який мав три секції, і збільшив числа видів до 32. Декандоль окреслив морфологічні ознаки Pinguicula, такі як розмір шпори, квіткову симетрію, розмір квіткової трубки, і колір пелюсток.
До кінця XX століття було відомо декілька десятків видів (див. Список видів роду Товстянка). Зростаючий інтерес до хижих рослин призвів до того, що практично щороку описуються нові представники роду, і станом на першу чверть XXI століття кількість відомих видів перевищила сотню [1] . Майже половина з них знаходиться в Мексиці, та суміжних Карибських островах, що є світовим центром біорізноманітності товстянок.[2]
Назва
Наукова назва Pinguicula походить від грец. pinguis — жир через наявність на верхній стороні листя блискучих крапельок слизу. Товстянкою в деяких українських джерелах називають також інший рід рослин — Crassula L. (інша українська назва — товстолист) з родини Товстолистих.
Загальна біоморфологічна характеристика
Комахоїдна трав'яниста рослина з неправильною квіткою. Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, віночки двогубі, з шпорцем, фіолетові, блакитні, рожеві, рідко білі; тичинок 2; плід — коробочка. Листя в прикореневій розетці, здебільшого еліптичні. Ловчий апарат товстянки — лист. На верхній стороні листа знаходяться залозки на ніжках, що виділяють цукристий слиз для залучення комах, і сидячі залозки, що виробляють слиз з набором ферментів для перетравлення здобичі. Комаха, що сідає на лист, приклеюється до його поверхні, після чого відбувається повільне скручування листа і перетравлювання захопленої комахи. Через певний час листки розгортаються і знову готові до полювання на комах. Товстянка — єдиний рід родини Пухирникових, що зберегли при переході до комахоїдності справжні корені.
Поширення і екологія
Поширені переважно в субтропічних та помірних областях Північної півкулі, а також в Південній Америці, практично відсутні в Африці та невідомі в Австралії та Океанії. Лише декілька видів зустрічаються у тропіках, переважно високо в горах. Ростуть у постійно або сезонно вологих місцях, по берегах струмків, на сфагнових болотах, на вапнякових скелях, деякі з них як епіфіти на мохах і деревах.
Поширення в Україні
У флорі України є три види роду товстянка:
- Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.);
- Товстянка двоколірна (Pinguicula bicolor Woł.);
- Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.).
Всі три є дуже рідкісними видами флори України. В міжнародній літературі товстянка двоколірна вважається підвидом товстянки звичайної.
Охорона
До Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи входять сімнадцять видів [3]:
- Pinguicula corsica — статус: «Найменший ризик»;
- Pinguicula fontiqueriana — статус: «Уразливі види»;
- Pinguicula mundi — статус: «Уразливі види»;
- Pinguicula nevadensis — статус: «Види під загрозою вимирання»;
- Pinguicula reichenbachiana — статус: «Найменший ризик».
До Червоної книги України входять 3 види роду Товстянка:
- Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.) — статус: Рідкісний;
- Товстянка двоколірна (Pinguicula bicolor Woł.) — статус: Зникаючий;
- Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.) — статус: Вразливий.
Використання і вирощування
В культурі товстянки з'явилися в кінці XIX століття, але мають досить незначне поширення.
Як декоративні рослини вирощуються близько 20 видів, насамперед, мексиканські види товстянок — Pinguicula caudata та Pinguicula gypsicola, які є рослинами помірного клімату.
Вимогливі до вологості. Надають перевагу сонячному або напівтінистому місцю розташування з піщаним ґрунтом багатим вапном. Розмножуються насінням і живцями. Насіння дрібне, зі слабко розвиненим ендоспермом, світлочутливе. Проростають на світлі повільно при 15 — 22 °C протягом 6 місяців. У культурі уживається погано. Живці укорінюють у торфі.
Ця рослина діє на тварин як проносне, тому вони не поїдають її. Лапландці проціджують через листя товстянки звичайної парне молоко, від чого воно гусне, отримує деякий приємний смак і не згортається. Це густе молоко лапландці називають Tate або taet miolk.
Див. також
Примітки
Джерела
- Т.Л. Андрієнко Т. Л. Комахоїдні рослини України / Під ред. В. В. Протопопової. — К.: Альтерпрес, 2010. — 80 с. : іл., 16 кол. іл. ISBN 978-966-542-419-2
- Жирянка // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Thomas Cieslak, Jai Santosh Polepalli, Adam White, Kai Müller, Thomas Borsch, Wilhelm Barthlott, Juerg Steiger, Adam Marchant and Laurent Legendre. Phylogenetic analysis of Pinguicula (Lentibulariaceae): chloroplast DNA sequences and morphology support several geographically distinct radiations // American Journal of Botany (англ.)
- Энциклопедия декоративных садовых растений (рос.)
- Жирянка // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (рос.)
- Род жирянка — Pinguicula L. // Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия (рос.)
- Pinguicula // IUCN Red List of Threatened Species (англ.)
Література
- Jobson, R. W. et al. 2003. Molecular phylogenetics of Lentibulariaceae inferred from plastid rps16 intron and trnL-F DNA sequences: implications for character evolution and biogeography. Syst. Bot. 28:157-171.
- Legendre, L. 2000. The genus Pinguicula L. (Lentibulariaceae): an overview. Acta Bot. Gallica 147:77-95.
- Muller, K. et al. 2004. Evolution of carnivory in Lentibulariaceae and the Lamiales. Pl. Biol. 6:477-490.
- Casper, S. J. 1966. Monographie der Gattung Pinguicula L. Bibliotheca Botanica 127/128: 1-209.
Посилання
- Товстянка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Pinguicula на сайті The Plant List (англ.)
- Pinguicula в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Pinguicula на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- The Genus Pinguicula // International Carnivorous Plant Society (укр. Міжнародне товариство любителів м'ясоїдних рослин) (англ.)
- Carnivorous Plant Database (укр. База даних м'ясоїдних рослин) (англ.)
- A world of Pinguicula (укр. Світ товстянок)(фр.)(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).