YaChudo

Вапно

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Весняна побілка деревцят гашеним вапном у молодому саду, село Сулак, Носівський район, березень 2020

Вапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічної форми. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Природний оксид кальцію знайдено у вапнистих породах з лави Везувію.

Етимологія

Слово вапно походить від д.-рус. вапьно («вапно», однокореневе слово вапь вживалося в значенні «фарба»), і далі від прасл.: *vapьno. Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή[1].

Класифікація

Негашене вапно — СаО — це неорганічна бінарна сполука кальцію й кисню.

Будівельним вапном називають в'яжучу речовину, яку одержують шляхом випалювання нижче температури спікання карбонатних гірських порід — крейди, вапняку, доломіту тощо.

Вирізняють:

Див. також

Примітки

  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вапно // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Вапно // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).