YaChudo

Тобі Магвайр

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Тобі Магвайр
англ. Tobey Maguire
Ім'я при народженніТобіас Вінсент Магвайр
Народився27 червня 1975[1][2] (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСША США
Діяльністькіноактор, актор, кінопродюсер, телеактор, актор озвучування, гравець у покер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПростір молодих акторівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1989 — донині
ДружинаДженніфер Мейер (2007—2017)[3]
Дітидонька Рубі Світгарт, син Отіс Тобіас Магвайр
Брати / сестриДжопол Ван Еппd Редагувати інформацію у Вікіданих
Провідні роліПітер Паркер
IMDbID 0001497
CMNS: Тобі Магвайр у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Магвайр.

То́біас Вінсент Магва́йр (англ. Tobias Vincent Maguire; нар. 27 червня 1975, Санта-Моніка, США) — американський актор та продюсер. Він розпочав свою кар'єру з другорядних ролей, після чого здобув міжнародне визнання та прихильність критиків завдяки ролі Пітера Паркера / Людина-павука у фільмі Сема Реймі «Людина-павук» 2002 року. Магвайр повернувся до цієї ролі у двох сиквелах: «Людина-павук 2» (2004) та «Людина-павук 3» (2007). Він знову зіграв цього персонажа у фільмі «Людина-павук: Додому шляху нема» (2021).

Магвайр розширив свій акторський діапазон драматичними ролями у стрічках «Фаворит» (2003), «Добрий німець» (2006) та «Великий Гетсбі» (2013). Він отримав визнання критиків та номінацію на премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному фільмі за роль солдата, який страждає на ПТСР, у воєнній драмі «Брати» (2009).

Окрім акторської діяльності, Магвайр виступив продюсером кількох фільмів, зокрема «25-та година» (2002) та «Фаворит». Згодом, у 2012 році, він заснував власну продюсерську компанію Material Pictures і став співпродюсером стрічок «Легкі гроші» (2012), «Ігри чемпіонів» (2014) та «Вавилон» (2022).

Ранні роки

Тобіас Вінсент Магвайр народився 27 червня 1975 року в місті Санта-Моніка, штат Каліфорнія, у родині Венді Браун та Вінсента Магвайра. Його батькам на момент його народження було 18 і 20 років відповідно, і вони не перебували у шлюбі. Хоча вони одружилися незабаром після народження сина, вони розлучилися, коли йому було 3 роки.[6][7] Магвайр описував своє дитинство як важке та самотнє; до того ж його батька Вінсента у 1993 році засудили за пограбування банку.[8] Магвайр ріс у бідності, провів значну частину дитинства, проживаючи у різних членів родини, і часто переїжджав.[9][10]

У дитинстві Магвайр плекав думку про те, щоб стати шеф-кухарем, і в шостому класі хотів записатися на уроки домоводства. Його мати запропонувала йому 100 $, щоб він замість цього пішов на театральний гурток, і він погодився.[11] Постійна зміна шкіл почала емоційно виснажувати Магвайра, і після чергового переїзду на першому курсі старшої школи він кинув навчання й більше туди не повернувся. Натомість він вирішив присвятити себе акторській кар'єрі.[12] У підлітковому віці Магвайр страждав від наркозалежності та алкоголізму.[10]

Кар'єра

1989–1995: Початок кар'єри

Магвайр на фестивалі San Diego Comic-Con у 2006 році

Перша поява Магвайра в повнометражному кіно відбулася в ролі актора масовки у фільмі «Чарівник» (1989).[13] У 1992 році його затвердили на головну роль у телесеріалі телемережі FOX «Привіт, Скотте!», який скасували через дев'ять тижнів після прем'єри.[14]

У 1980-х роках під час прослуховувань на одні й ті самі ролі Магвайр познайомився з іншим актором-дитиною Леонардо Ді Капріо. Вони стали близькими друзями.[15] Обидва прослуховувалися на одну й ту саму роль у телесеріалі «Батьки», знятому за мотивами однойменної комедії «Батьки» 1989 року. Ді Капріо отримав цю роль, а Магвайра взяли на гостьову роль, частково за рекомендацією Ді Капріо. Схожий сценарій повторився і під час кастингу для фільму 1993 року «Життя цього хлопця» (де головну роль зіграв Роберт де Ніро): Ді Капріо отримав головну роль підлітка Тобіаса «Тобі» Вулфа, тоді як Магвайра затвердили на роль одного з його друзів.

1995–2001: Визнання критиків

У рамках свого лікування від алкоголізму та намагаючись упоратися з тим, що він сам назвав «натурою, схильною до залежностей і нав'язливих станів»,[16] Магвайр дещо змінив свій кар'єрний шлях. Він почав шукати ролі, які б не ставили його в пряму конкуренцію з Ді Капріо. Цей крок виправдав себе, коли Магвайра затвердили на роль Пола Гуда (підлітка-вихованця школи-інтернату, чия розповідь є основою сюжету) у фільмі Енга Лі 1997 року «Крижаний вітер».[17] Це відкрило йому шлях до різноманітних головних ролей у таких стрічках, як «Плезантвіль», «Правила виноробів» та «Вундеркінди».[18]

У фільмі 1998 року «Страх і огида в Лас-Вегасі» Магвайр зіграв автостопщика, який зустрічає Рауля Дюка та доктора Гонзо під час їхньої поїздки до Лас-Вегаса.[19][20] У стрічці «Гонитва з дияволом» (1999), де його партнеркою стала співачка Джуел, Магвайр втілив образ Джейкоба Роделя — сина німецького іммігранта-юніоніста, який приєднується до своїх південних друзів у загоні «Міссурійських вершників», щоб помститися за звірства, вчинені проти жителів Міссурі канзаськими джейхокерами та «червононогими».[21] Магвайр також озвучив цуценя Лу в сімейній комедії «Коти проти собак» (2001).[22]

2002–2013: «Людина-павук» і світова слава

У 2002 році Магвайр зіграв головного персонажа у блокбастері «Людина-павук», заснованому на однойменному супергерої коміксів Marvel Comics. Фільм мав грандіозний успіх і перетворив актора на зірку першої величини.[23] Його акторська робота отримала блискучі відгуки. Марк Каро з газети «Chicago Tribune» зазначив, що «завдяки своїм великим, круглим, проникливим очам Магвайр завжди вмів передавати відчуття подиву, і його інстинкт до стриманості також став йому у пригоді в цій ролі».[24] Того ж року він виступив продюсером картини «25-та година», а наступного року — короткометражки «Що б ми не робили».[25]

Магвайр зіграв головну роль жокея Джона М. «Реда» Полларда у фільмі «Фаворит» (2003), заснованому на однойменному романі Лори Гілленбранд про знаменитого скакового коня Сіб biscuits.[26] Окрім акторської гри, він також був зазначений у титрах як виконавчий продюсер.[27] У 2004 року він знову зіграв Пітера Паркера у сиквелі «Людина-павук 2», який, як і його попередник, став критичним та комерційним хітом і часто вважається одним із найкращих супергеройських фільмів усіх часів.[23][28][29] Через фізичне виснаження після зйомок у «Фавориті» Магвайр часто був відсутній на знімальному майданчику «Людини-павука 2»; його ледь не звільнили, а роль запропонували Джейку Джилленголу. Проте батько його дівчини Рональд Меєр допоміг йому зберегти роль. Магвайр визнав, що його ставлення до цієї ситуації було «недоречним» і що він засвоїв цей урок.[23][30] Згодом Джилленгол таки дебютував у всесвіті Людини-павука у ролі Містеріо у фільмі 2019 року «Людина-павук: Далеко від дому».[23]

Магвайр вітає шанувальників на прем'єрі фільму «Людина-павук 3»

У 2006 році Магвайр зіграв свою першу негативну роль — капрала Патріка Таллі — разом із Джорджем Клуні та Кейт Бланшетт у детективній драмі Стівена Содерберга «Добрий німець», знятій за однойменним романом Джозефа Канона.[31] Наступного року він знову повернувся до образу Людини-павука у стрічці «Людина-павук 3» (2007). Фільм став хітом касових зборів, але отримав змішані відгуки: критики хвалили акторський склад і візуальні ефекти, проте критикували надмірну кількість лиходіїв.[32] Плани щодо створення стрічки «Людина-павук 4» уже були узгоджені, але, попри заплановане додавання таких персонажів, як Стерв'ятник і Чорна кішка (переговори про роль яких велись із Джоном Малковичем та Енн Гетевей), фільм зрештою скасували через те, що режисер Сем Реймі почувався творчо обмеженим, а також через прохолодне сприйняття попередньої картини й ускладнення зі сценарієм та виробництвом.[32][33][34] Натомість компанія Columbia Pictures, яка належить Sony, вирішила повністю перезапустити франшизу.[34] Фільм під назвою «Нова Людина-павук» вийшов на екрани 3 липня 2012 року, продемонструвавши високі касові збори та загалом позитивні відгуки, а роль Пітера Паркера виконав Ендрю Гарфілд.[35][36] Згодом вийшов сиквел — «Нова Людина-павук 2. Висока напруга» (2014), який отримав змішані відгуки та мав посередні касові збори.[36] Через ці фактори, а також через бажання інтегрувати Людину-павука до Кінематографічного всесвіту Marvel, цю серію фільмів також було скасовано.[37]

У 2008 році він з'явився з епізодичною роллю в комедійному бойовику «Грім у тропіках» у ролі гея-ченця XVIII століття, закоханого в отця О'Меллі, якого зіграв Роберт Дауні-молодший, у фальшивому трейлері до фільму «Алея Сатани».[38][39] Його взяли на цю роль в останній момент, і через заздалегідь заплановані інші зобов'язання він мав можливість перебувати на знімальному майданчику лише протягом двох годин, щоб відзняти свої сцени.[40] Ближче до кінця «Грому в тропіках» з'ясовується, що персонаж Магвайра був номінований на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль за фільм «Алея Сатани», яку він програє Таггу Спідмену (Бену Стіллеру) за його роль у фільмі «Тропічний промах», що її вручає Кірк Лазарус.[41]

У 2009 році Магвайр зіграв разом із Джилленголом та Наталі Портман у воєнній драмі Джима Шерідана «Брати». Він виконав роль Сема Кегілла — військовополоненого, який повертається з Афганістану та починає підозрювати, що його дружина закрутила роман із його братом. За цю акторську роботу він отримав визнання критиків та номінацію на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща чоловіча роль — драма». Коментуючи цю номінацію, Магвайр зазначив: «Я взагалі не очікував отримати номінацію, але все одно дивився трансляцію. Моя дружина і мій син дуже зраділи. Я був дещо здивований і подумав: „О, вау“. А закінчення свого імені я вже навіть не почув через галас»[42]. Магвайр поступився нагородою Джеффу Бріджесу за його роль у стрічці «Божевільне серце»[43]. Магвайр також мав зіграти роль Письменника у філософській драмі «Життя Пі» (2012) режисера Енга Лі, проте під час монтажу його вирізали з картини, оскільки він виявився «занадто відомим» порівняно з рештою акторського складу. Його замінив Рейф Сполл, з яким Лі повністю перезняв усі сцени, де раніше вже встиг знятися Магвайр[44][45].

Магвайр на прем'єрі фільму «Великий Гетсбі», 2013 рік

У 2012 році Магвайр виступив співпродюсером стрічки «Легкі гроші». Того ж року він також заснував власну продюсерську компанію Material Pictures, яка у 2013 році залучила незалежне фінансування для розширення виробництва художніх фільмів.[46] Магвайр і Ді Капріо знову зіграли разом у римейку База Лурманна «Великий Гетсбі» (2013); Ді Капріо виконав головну роль, тоді як Магвайр зіграв оповідача історії — Ніка Карравея.[47][48]

2014–дотепер: Зменшення творчої активності

Його наступний фільм, «Ігри чемпіонів» (2014), також був співпродюсований компанією Material Pictures. Це був трилер на тему Холодної війни, заснований на реальній історії американського шахового вундеркінда Боббі Фішера, якого зіграв Магвайр. Фільм детально описує події, що передували чемпіонату світу з шахів 1972 року, а також сам турнір, під час якого Фішер кидає виклик радянському шаховому гросмейстеру та чемпіону світу Борису Спаському, роль якого виконав Лів Шрайбер.[49] Стрічка отримала переважно позитивні відгуки критиків,[50] проте продемонструвала вкрай слабкі касові збори.

Магвайр озвучив дорослу версію Тіма Темплтона[51] в анімаційному фільмі «Бебі Бос» (2017), знову попрацювавши з Алеком Болдвіном після їхньої колишньої спільної роботи над стрічкою «Коти проти собак» (2001). Магвайр також повернувся до своєї ролі Людини-павука у фільмі Кінематографічного всесвіту Marvel «Людина-павук: Додому шляху нема» (2021) разом зі своїми наступниками в цій ролі — Томом Голландом та Ендрю Гарфілдом.[52][53] Фільм мав величезний успіх у критиків та глядачів, зібравши у прокаті понад 1 мільярд доларів і ставши першою картиною епохи пандемії COVID-19, якій це вдалося, а також першою з моменту виходу стрічки «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» у 2019 році.[54] Він з'явився в ансамблевому фільмі Демієна Шазелла «Вавилон», де також виступив виконавчим продюсером.[55] Окрім цього, він знову з'явився в образі Людини-павука у мультфільмі «Людина-павук: Крізь Всесвіт» за допомогою використання архівних кадрів.[56]

Особисте життя

Магвайр є вегетаріанцем з 1992 року; у 2009 році він став веганом.[57][58][59] Він змінював свій раціон, щоб набрати або скинути вагу для роликів у кіно: він кардинально зменшив споживання калорій для фільму «Фаворит», після чого послідувало стрімке збільшення калорійності їжі, щоб повернути вагу для «Людина-павук 2».[60] Магвайр веде абсолютно тверезий спосіб життя з 19-річного віку, зазнавши «певних труднощів» з алкоголем у пізньому підлітковому віці.[61]

Магвайр та його тогочасна дружина Дженніфер Меєр у 2007 році

У 2001 році Магвайр почав зустрічатися зі своєю колегою по «Людині-павуку» Кірстен Данст, яка грала його екранне кохання Мері Джейн Вотсон. Вони розійшлися наступного року, але залишилися друзями і продовжили грати закоханих у наступних частинах кінофраншизи.[62]

У 2003 році Магвайр познайомився з дизайнеркою ювелірних прикрас Дженніфер Меєр, коли знімався у фільмі «Фаворит» на кіностудії Universal Pictures, а в квітні 2006 року вони заручилися. У листопаді того ж року в них народилася донька.[63] Повідомлялося, що батько Меєр, очільник студії Universal Рональд Меєр, допоміг Магвайру повернути роботу після того, як його звільнили з «Людина-павук 2» у 2003 році.[30] Магвайр і Меєр одружилися 3 вересня 2007 року в Кайлуа-Кона, Гаваї.[64] Їхня друга дитина, син, народилася в травні 2009 року.[65] 18 жовтня 2016 року пара оголосила про розрив після дев'яти років шлюбу.[66] У 2020 року Меєр подала на розлучення після чотирьох років окремого проживання.[67] У 2025 році Магвайр подав клопотання про спільну фізичну та юридичну опіку над їхнім сином у відповідь на заяву Меєр 2020 року.[68] Розлучення було офіційно завершено у вересні 2026 року.[69] Вони залишаються друзями, а Меєр називає Магвайра «своїм найкращим другом» і «найкращим колишнім чоловіком, про якого дівчина тільки може мріяти».[70] Магвайр виступив у ролі офіційного ведучого на весіллі Меєр із Джеффрі Огунлесі, сином нігерійського мільярдера Адебайо Огунлесі, у жовтні 2026 року.[71]

У 2018 році Магвайр почав зустрічатися з моделлю Тетяною Дітеман, але через три роки вони розійшлися.[72]

Фільмографія

Актор

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989 ф Чарівник The Wizard хуліган
1990 с Блоссом Blossom Флорі (Епізод: "Sexual Perversity in Chicago Hope")
1991 с Ері, Індіана Eerie, Indiana Тріпп МакКоннелл (Епізод: "The Dead Letter")
1991 с Розанна Roseanne Джефф (Епізод: "Valentine's Day")
1992 с Great Scott! Скотт Мелрод (13 епізодів)
1993 ф Життя цього хлопця This Boy's Life Чак Болджер
1994 ф Помста червоного барона Revenge of the Red Baron Джиммі Спенсер
1994 с Вокер, техаський рейнджер Walker, Texas Ranger Двейн Парсонс (Епізод: "The Prodigal Son")
1994 ф Ну, то й що S.F.W. Ел
1994 ф Цілитель Healer підліток
1997 ф Крижаний вітер The Ice Storm Пол Худ
1997 ф Розбираючи Гаррі Deconstructing Harry Гарві Штерн
1997 ф Угон по-американськи Joyride Джей Ті
1998 ф Страх і ненависть у Лас-Вегасі Fear and Loathing in Las Vegas автостопщик
1998 ф Плезантвіль Pleasantville Девід
1999 ф Правила виноробів The Cider House Rules Гомер Веллс
1999 ф Гонитва з дияволом Ride with the Devil Джейк Родел
2000 ф Вундеркінди Wonder Boys Джеймс Лір
2000 с Суботнього вечора в прямому ефірі Saturday Night Live гість (Епізод: "Tobey Maguire / Sisqo")
2001 ф Кафе «Донс Плам» Don's Plum Йен
2001 ф Коти проти собак Cats & Dogs бігль Лу (озвучення)
2002 ф Людина-павук Spider-Man Пітер Паркер / Людина-павук
2003 ф Фаворит Seabiscuit Джон Поллард
2004 ф Людина-павук 2 Spider-Man 2 Пітер Паркер / Людина-павук
2006 ф Добрий німець The Good German Таллі
2007 ф Людина-павук 3 Spider-Man 3 Пітер Паркер / Людина-павук
2008 ф Грім у тропіках Tropic Thunder камео
2009 ф Брати Brothers Сем Кегілл
2011 ф Деталі The Details Джефф Ленг
2013 ф Великий Гетсбі The Great Gatsby Нік Керравей
2013 ф День праці Labor Day дорослий Генрі Вілер
2014 с Трофеї Вавилона The Spoils of Babylon Діксі Мелонворт (6 епізодів)
2014 ф Ігри чемпіонів Pawn Sacrifice Боббі Фішер
2017 мф Бебі бос The Boss Baby дорослий Тім (озвучення)
2021 ф Людина-павук: Нема шляху додому Spider-Man: No Way Home Пітер Паркер / Людина-павук
2022 ф Вавилон Babylon Джеймс Маккей
2023 с Екстраполяції Extrapolations Ніколас (Епізод: "The Going-Away Party")
2023 ф Людина-павук: Крізь Всесвіт Spider-Man: Across the Spider-Verse Пітер Паркер / Людина-павук (камео, архівні кадри)

Продюсер

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2002 ф 25-та година 25th Hour продюсер
2003 ф Фаворит Seabiscuit виконавчий продюсер
2010 ф Любов мене не зрадить Country Strong продюсер
2011 ф Голодний кролик атакує Seeking Justice продюсер
2012 ф Рок на віки Rock of Ages продюсер
2014 с Трофеї Вавилона The Spoils of Babylon виконавчий продюсер
2014 ф Good People продюсер
2014 ф Жертва пішака Pawn Sacrifice продюсер
2015 ф Z означає Захарія Z for Zachariah продюсер
2016 ф П'ята хвиля The 5th Wave продюсер
2019 ф Get Duked! продюсер
2019 ф The Best of Enemies продюсер
2019 ф Brittany Runs a Marathon продюсер
2020 ф The Violent Heart продюсер
2021 ф Ніхто Nobody виконавчий продюсер
2022 ф Вавилон Babylon виконавчий продюсер

Нагороди та номінації

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Золотий глобус 2010 Найкраща чоловіча роль у фільмі — драма Брати Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2000 Найкращий акторський склад в ігровому кіно Правила виноробів Номінація
2004 Фаворит Номінація
2023 Вавилон Номінація
Сатурн 1999 Найкращий молодий кіноактор або кіноакторка Плезантвіль Перемога
2003 Найкращий кіноактор Людина-павук Номінація
2005 Людина-павук 2 Перемога
2010 Брати Номінація

Примітки

  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ «Людина-павук» Тобі Магвайр розлучився з дружиною після 9 років шлюбу
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  6. ↑ Silverman, Stephen (4 квітня 2007). Tobey Maguire Talks About His Rocky Childhood. People. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 4 лютого 2025.
  7. ↑ Tobey Maguire Biography. Biography.com (амер.). 26 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  8. ↑ Tobey Maguire: The boy behind the mask. The Independent. 24 жовтня 2003. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 4 лютого 2025.
  9. ↑ Jones, Alice (29 квітня 2007). Tobey Maguire: A tired superhero. The Independent. UK. Архів оригіналу за 29 квітня 2007. ...his mother, Wendy, and father, Vincent, split when he was two years old, and he spent the next nine years being shifted around various relatives
  10. ↑ а б Brockes, Emma (11 травня 2013). Tobey Maguire: 'I always knew I'd be successful'. The Guardian. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 7 лютого 2025.
  11. ↑ Clinton, Paul (2 травня 2002). Tobey Maguire: A Thoughtful 'Spider-Man'. CNN. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 травня 2007.
  12. ↑ Williams, Kam (4 травня 2007). Interview: Tobey Maguire. Black Star News. Архів оригіналу за 16 серпня 2007. Процитовано 14 травня 2007.
  13. ↑ Mackie, Drew (18 грудня 2014). 25 Years Later, Revel in the Nostalgia of The Wizard. People. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 18 грудня 2014.
  14. ↑ Tobey Maguire comes of age. Entertainment Weekly. 3 березня 2000. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 4 лютого 2025.
  15. ↑ Bradley, Faye (25 серпня 2023). Inside Leonardo DiCaprio and Tobey Maguire's epic bromance: from meeting as kids in Hollywood and starring in The Great Gatsby together, to partying on yachts with models Neelam Gill and Rose Bertram. South China Morning Post. Архів оригіналу за 15 листопада 2024. Процитовано 4 лютого 2025.
  16. ↑ Tobey Maguire Reveals AA Meetings. AddictionInfo. 12 квітня 2007. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 14 травня 2007.
  17. ↑ Hochman, David (3 травня 2002). THE AMAZING TOBEY MAGUIRE. Sun-Sentinel. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 14 травня 2007.
  18. ↑ Persall, Steve (26 вересня 2005). How Tobey Maguire cooked up a new career. Tampa Bay Times. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 14 травня 2007.
  19. ↑ Blair, Andrew. Fear And Loathing In Las Vegas. Den of Geek. Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 18 червня 2013.
  20. ↑ Dee, Jake (6 вересня 2020). Fear & Loathing In Las Vegas: 10 Things You Never Knew About The Movie. ScreenRant. Архів оригіналу за 17 листопада 2024. Процитовано 7 лютого 2025.
  21. ↑ Ebert, Roger (17 грудня 1999). Ride with the Devil. Roger Ebert. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2013.
  22. ↑ Superior furry animals. The Guardian. 4 серпня 2001. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 лютого 2025.
  23. ↑ а б в г Madden, Caroline (13 січня 2022). How Seabiscuit Almost Cost Tobey Maguire His Spot As Spider-Man. SlashFilm (амер.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  24. ↑ Caro, Mark (25 квітня 2002). Movie review, 'Spider-Man'. Hartford Courant. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014.
  25. ↑ Tobey Maguire- Biography. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  26. ↑ Otto, Jeff (23 липня 2003). An Interview with Tobey Maguire. IGN (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 2 вересня 2025.
  27. ↑ Tobey Maguire Goes From Spider-Man to Seabiscuit. BloodHorse. 6 серпня 2002. Архів оригіналу за 3 жовтня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  28. ↑ Pierre, Mekishana (27 червня 2025). Tobey Maguire's 'Spider-Man' movies are swinging back into theaters. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 25 липня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  29. ↑ Ihnat, Gwen (28 квітня 2023). 15 sequels that are better than the original. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  30. ↑ а б Masters, Kim (11 травня 2003). Oh, what a tangled web he wove. Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 11 квітня 2022.
  31. ↑ Bradshaw, Peter (9 березня 2007). The Good German. The Guardian. Архів оригіналу за 21 листопада 2023. Процитовано 7 лютого 2025.
  32. ↑ а б Raymond, Nicholas (18 серпня 2020). Why Spider-Man 3 Was A Huge Box Office Hit (Despite Being Terrible). ScreenRant (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  33. ↑ Fleming Jr, Mike; Finke, Nikki (11 січня 2010). EXCLUSIVE: 'SPIDER-MAN 4' SCRAPPED; SAM RAIMI & TOBEY MAGUIRE & CAST OUT; FRANCHISE REBOOT FOR 2012. Deadline (амер.). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 2 вересня 2025.
  34. ↑ а б Raimi, Maguire Out of 'Spider-Man 4'. MSN. Архів оригіналу за 14 липня 2011.
  35. ↑ McCrank, John (10 червня 2012). Spider-Man role "terrified" star Andrew Garfield. Reuters. Процитовано 19 червня 2012.
  36. ↑ а б Amazing Spider-Man Movies Starring Andrew Garfield Find New Streaming Home. Yahoo Entertainment (амер.). 26 серпня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  37. ↑ Kang, Matthew (11 січня 2022). Everything We Know About Andrew Garfield's The Amazing Spider-Man 3 (& Why It Didn't Happen). MovieWeb (англ.). Процитовано 2 вересня 2025.
  38. ↑ Rawden, Mack (24 грудня 2022). Kate Winslet Picked Tobey Maguire's 'Crowning Achievement' And He's Not Sure Whether To Be Insulted. Cinema Blend. Архів оригіналу за 25 червня 2024. Процитовано 7 лютого 2025.
  39. ↑ Tobey Maguire on Lookalike Elijah Wood, Tropic Thunder, & Bully Maguire. Yahoo! Entertainment. 28 грудня 2022. Процитовано 7 лютого 2025.
  40. ↑ Tropic Thunder-(Filmmaker Commentary by Ben Stiller, Justin Theroux, Stuart Cornfeld, Jeff Man, John Toll, and Greg Hayden) (Blu-ray Disc). DreamWorks. 3 березня 2013. Подія сталася на 2:45.
  41. ↑ Maguire cameos in Tropic Thunder. Digital Spy. 14 квітня 2008. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  42. ↑ Stars React to Golden Globe Nominations. CBS News. 23 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2012.
  43. ↑ Winners & Nominees 2010. Golden Globe Awards. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 30 грудня 2017.
  44. ↑ Masters, Kim (4 вересня 2012). Tobey Maguire Cut From 'Life of Pi'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 4 лютого 2025.
  45. ↑ Eames, Tom (5 вересня 2012). Tobey Maguire scenes cut from Ang Lee's 'Life of Pi' film adaptation. Digital Spy. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 4 лютого 2025.
  46. ↑ Tobey Maguire's Material Pictures Expands with New Backer Onboard. The Hollywood Reporter. 28 березня 2013. Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 17 січня 2017.
  47. ↑ Vineyard, Jennifer (6 травня 2013). A Very Thoughtful Tobey Maguire on The Great Gatsby, Mental Health, and On-Set Injuries. vulture.com. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 18 червня 2013.
  48. ↑ Mendelson, Scott (12 травня 2013). Weekend Box Office: 'The Great Gatsby' Opens To $51 Million, 'Star Trek Into Darkness' Debuts Overseas To $31 Million. Forbes. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  49. ↑ Movieclips Trailers (27 травня 2015). Pawn Sacrifice Official Trailer #1 (2015) - Tobey Maguire, Liev Schreiber Movie HD. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 17 січня 2017 — через YouTube.
  50. ↑ Roman, Julian (25 вересня 2015). Pawn Sacrifice Review: A Riveting Cold War Thriller. MovieWeb. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  51. ↑ Alexander, Bryan (16 жовтня 2016). Sneak peek: Alec Baldwin is 'The Boss Baby'. USA Today. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  52. ↑ Ryan, Hannah (27 січня 2022). Tom Holland, Andrew Garfield and Tobey Maguire reunite to discuss 'Spider-Man: No Way Home'. CNN. Архів оригіналу за 9 січня 2025. Процитовано 4 лютого 2025.
  53. ↑ Sharf, Zack (7 січня 2022). Tobey Maguire, Andrew Garfield Snuck Into a Theater to Watch 'Spider-Man: No Way Home' Together: 'Beautiful to Share'. Variety. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 4 лютого 2025.
  54. ↑ Pallotta, Frank (26 грудня 2021). 'Spider-Man: No Way Home' is first film to make $1 billion since 2019. CNN (англ.). Архів оригіналу за 7 вересня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  55. ↑ Kit, Borys (24 червня 2021). Olivia Wilde, Spike Jonze, Phoebe Tonkin, Tobey Maguire Join Damien Chazelle's 'Babylon' (Exclusive). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  56. ↑ Nebens, Richard (24 червня 2023). Spider-Verse 2 Producers Explain Why Tobey & Andrew Appeared. The Direct. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 11 грудня 2024.
  57. ↑ Stein, Ruthe (29 листопада 2009). Jim Sheridan directs 'Brothers'. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 25 листопада 2009.
  58. ↑ Australians yet to thank Tobey Maguire for their vegetarian butcher. MSNBC. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  59. ↑ Tobey Maguire rejects Mercedes with leather seats. Mother Nature Network. 12 жовтня 2011. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  60. ↑ Tobey Maguire Interview. Cinemas Online. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 17 червня 2007.
  61. ↑ Tobey sober unlike Gatsby character. Belfast Telegraph. 19 травня 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2024. Процитовано 7 лютого 2025.
  62. ↑ Brunker, Alicia (13 серпня 2023). TBT: Tobey Maguire Said Kissing Kirsten Dunst in 'Spider-Man' Was Like "Giving Her Mouth to Mouth". InStyle (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2025. Процитовано 8 січня 2026.
  63. ↑ Thomas, Karen (3 січня 2007). Maguire unveils infant Ruby. USA Today. Архів оригіналу за 7 січня 2007. Процитовано 5 травня 2012.
  64. ↑ Ramerez, Ariel (4 вересня 2007). Tobey Maguire Marries Jennifer Meyer in Hawaii. People. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 2 грудня 2012.
  65. ↑ Fleeman, Mike; Julie Jordan (3 липня 2009). Tobey Maguire Reveals Baby Son's Name. People. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 7 грудня 2009.
  66. ↑ Loinaz, Alexis L. Tobey Maguire and Wife Jennifer Meyer Split After 9 Years of Marriage. People magazine. Time Inc. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 3 грудня 2016.
  67. ↑ Shepherd, Elena (31 жовтня 2020). Jennifer Meyer files for divorce after 4-year split from Tobey Maguire. Yahoo. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  68. ↑ Sacks, Hannah (1 серпня 2025). Tobey Maguire Asks for Joint Custody of Son Otis, 15, in Response to Estranged Wife's Initial Filing Nearly 5 Years Ago. People.com (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2025. Процитовано 7 жовтня 2025.
  69. ↑ Aizin, Rebecca (2 жовтня 2026). Tobey Maguire and Ex-Wife Jennifer Meyer Finalize Divorce 10 Years After Splitting. People. Процитовано 2 жовтня 2026.
  70. ↑ Webber, Stephanie; Sloane, Carly (26 січня 2018). Jennifer Meyer: Best Friend Tobey Maguire Is the 'Greatest Ex-Husband'. Us Weekly (амер.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2025. Процитовано 7 жовтня 2025.
  71. ↑ Brunner, Raven; Sacks, Hannah (11 жовтня 2026). Tobey Maguire Officiates Ex Jennifer Meyer's Wedding to Billionaire Heir Geoffrey Ogunlesi, Weeks After Finalizing Their Divorce. People. Процитовано 11 жовтня 2026.
  72. ↑ Tatiana Dieteman Confirms Romance With Surfer Koa Smith After Tobey Maguire Break Up. E! Online. 15 лютого 2022. Процитовано 7 жовтня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).