YaChudo

Теслич

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.


Місто
Теслич
Teslić/Теслић
Сербська православна церква біля середмістя
Герб
Герб
Координати 44°36′24″ пн. ш. 17°51′36″ сх. д. / 44.60667° пн. ш. 17.86000° сх. д.
Країна
Суб'єкт конфедераціїРеспубліка Сербська
РегіонДобой
ГромадаТеслич
Голова громадиМілан Мілічевич (СДП)[1]
Площа837,97 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру213  м
Населення▼ 7518  (2013)
Міста-побратимиПоліс[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код(+387) 53
Поштовий індекс74 270
Статистичний номер
населеного пункту
224677[2]
GeoNames3189143
OSM ↑2528274 ·R (Тесліч)
Офіційний сайтwww.opstinateslic.com
Святий покровительСвятий Ілля
День містаДень Іллі
Теслич. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Теслич
Теслич
Теслич (Боснія і Герцеговина)
Мапа
CMNS: Теслич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Те́слич (босн. Teslić, серб. Теслић) — містечко у північній частині Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади в регіоні Добой. Туристичне місце. Лежить на берегах річки Усора.

За даними перепису населення 2013 року, в Тесличі проживає 7518 осіб.[5]

Історія

Теслич у перші роки існування

Жупа Усора з VII століття до правління Часлава Клонимировича була частиною незалежної Сербської держави. Від часу правління боснійський бан Кулін (1170—1204) панівною вірою у Боснії було богомильство, яке до XV ст. було майже повністю втрачено. Найважливішими пам'ятками з цього часу є надгробки «стечки».

Сам міський центр Теслича зведено з приходом Австро-Угорської імперії, в останньому десятилітті ХІХ ст. Перед спорудженням міста на тому місці ніякого поселення не було, а сама місцина називалася Табор-Полє. Населені пункти навколо сучасного Теслича набагато старші, ніж місто. Деякі з них беруть початок у Середньовіччі.

Населення

Національність[6] 2013 1991 1981 1971
Серби 3571 (41,25 %) 2465 (37,01 %) 1951 (40,02 %)
Югослави 1987 (22,95 %) 1557 (23,37 %) 69 (1,41 %)
Мусульмани 1889 (21,82 %) 1568 (23,54 %) 1595 (32,72 %)
Хорвати 766 (8,85 %) 954 (14,32 %) 1103 (22,63 %)
Чорногорці 51 34
Словенці 7 10
Македонці 1 1
Угорці 3 3
Албанці 9
Інші та невизначені 442 54 99
Загалом 7518 8655 6660 4874

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).