Террі Калльє
| Террі Калльє | |
|---|---|
| Terrence Orlando Callier | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Те́рренс Орла́ндо Калльє́ |
| Дата народження | 24 травня 1945 |
| Місце народження | Чикаго, США |
| Дата смерті | 27 жовтня 2012 (67 років) |
| Місце смерті | Чикаго, США |
| Причина смерті | злоякісна пухлина |
| Роки активності | з 1962 |
| Громадянство | |
| Професії | співак, пісняр, автор-виконавець, джазмен, гітарист, джаз-гітарист, студійний музикант, композитор, музикант |
| Інструменти | гітара[1], вокал[1] і акустична гітара[1] |
| Жанр | джаз, фолк, соул |
| Лейбли | Cadet Recordsd і Elektra Records |
| terrycallier | |
| | |
Те́рренс Орла́ндо «Те́ррі» Калльє́ (англ. Terrence Orlando «Terry» Callier; 24 травня 1945, Чикаго, США — 27 жовтня 2012, Чикаго, США) — американський співак, автор пісень та гітарист, який працював у жанрах джаз, фолк, соул[2].
Біографія
Калльє народився 24 травня 1945 року в Чикаго. З трьох років почав навчатися гри на фортепіано, в одинадцять написав свою першу пісню, підлітком виступав у аматорських ду-уоп гуртах. Під час навчання в коледжі освоїв гру на гітарі[3].
У 1962 році виходить дебютний сингл «Look at Me Now». В 1965 році був записаний перший дебютний альбом «The New Folk Sound of Terry Callier», але випущений лише у 1968 році.
У 1970-х роках виходить п'ять альбомів Террі Калльє: «Occasional Rain» (1972), «What Color Is Love» (1973), «I Just Can't Help Myself» (1974) для Cadet та «Fire on Ice» (1977), «Turn You to Love» (1978) з Elektra Records. Платівки високо оцінили критики, проте вони були комерційно успішними[2].
У 1983 році Калльє припиняє свою музичну діяльність, коли отримує опіку над своєю донькою. З цього часу він освоює комп'ютерне програмування та працює в Чиказькому університеті, а на вечірніх заняттях в коледжі здобуває ступінь з соціології.
Наприкінці 1980-х британські ді-джеї почали виконувати пісні Калльє на танцмайданчиках. 1991 року Едді Піллер перевидає маловідомий сингл «I Don't Want to See Myself (Without You)» (1983). В той самий час Террі Калльє починає виступати в клубах Лондона.
У 1996 виходить новий альбом «TC in DC». В наступному році співак співпрацює з британською співачкою Бет Ортон. В період з 1998—2010 виходять шість альбомів: «Time Peace» (1998), «Lifetime» (1999), «Speak Your Peace» (2002), «The New Folk Sound of Terry Callier» (2003), «Lookin' Out» (2004), з участю Massive Attack «Hidden Conversations» (2009).
Помер в Чикаго 27 жовтня 2012 року від раку горла[4].
Дискографія
- 1965 — «The New Folk Sound of Terry Callier».
- 1972 — «Occasional Rain».
- 1973 — «What Color Is Love».
- 1974 — «I Just Can't Help Myself».
- 1977 — «Fire on Ice».
- 1978 — «Turn You to Love».
- 1998 — «Time Peace».
- 1999 — «Lifetime».
- 2002 — «Speak Your Peace».
- 2003 — «The New Folk Sound of Terry Callier».
- 2004 — «Lookin' Out».
- 2009 — «Hidden Conversations».
Примітки
- ↑ а б в Montreux Jazz Festival Database
- ↑ а б Adam Sweeting (30 жовтня 2012). Terry Callier obituary. The Guardian. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ Terry Callier (англ.). myspace.com. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ Terry Callier (англ.). IMDb. Процитовано 29 квітня 2017.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
