YaChudo

Теорема Абеля — Руффіні

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Теоре́ма А́беля — Руффі́ні стверджує, що загальне рівняння п'ятого та вищих степенів є нерозв'язним у радикалах — для коренів многочлена не існує формули, в якій застосовуються чотири арифметичні дії та добування коренів (довільного ступеня).

Із доведення випливає існування рівнянь п'ятого й вищих ступенів, для яких корені не виражаються в радикалах. Найпростішими нерозв'язними в радикалах є рівняннями:

x 5 ± x − 1 = 0 {\displaystyle x^{5}\pm x-1=0}

Основна теорема алгебри доводить, що рівняння   n {\displaystyle \ n} -го степеня має   n {\displaystyle \ n} комплексних коренів, хоча над іншими полями коренів може і не існувати.

Загальну відповідь про наявність коренів многочлена над заданим полем та розв'язність над цим полем дає теорія Галуа.

Історія

Паоло Руффіні, Teoria generale delle equazioni, 1799

1770 року Жозеф-Луї Лагранж у своїй роботі, описуючи способи пошуку коренів рівнянь, застосував поняття групи перестановок коренів рівняння. Ця інноваційна робота заклала основи теорії Галуа, що була виявлена в паперах Евариста Галуа після його смерті.

Першу версію теореми довів Паоло Руффіні 1799 року, але в його доведенні були прогалини. 1824 року Нільс Абель опублікував детальне доведення теореми.

Теорія Галуа

Сучасне доведення використовує теорію Галуа.

Група Галуа описує групи перестановок   S n {\displaystyle \ S_{n}} коренів многочленів.

При n ≥ 5 {\displaystyle n\geq 5} група перестановок   S n {\displaystyle \ S_{n}} не є розв'язною.

Доведення теореми

Нехай

  y 1 {\displaystyle \ y_{1}}  — дійсне число трансцендентне над полем раціональних чисел Q {\displaystyle \mathbb {Q} } ,
  y 2 {\displaystyle \ y_{2}}  — трансцендентне над розширенням Q ( y 1 ) {\displaystyle \mathbb {Q} (y_{1})} , і так далі до
  y 5 {\displaystyle \ y_{5}}  — трансцендентне над Q ( y 1 , y 2 , y 3 , y 4 ) {\displaystyle \mathbb {Q} (y_{1},y_{2},y_{3},y_{4})} .

Позначимо   E = Q ( y 1 , y 2 , y 3 , y 4 , y 5 ) , {\displaystyle \ E=\mathbb {Q} (y_{1},y_{2},y_{3},y_{4},y_{5}),} тоді:

f ( x ) = ( x − y 1 ) ( x − y 2 ) ( x − y 3 ) ( x − y 4 ) ( x − y 5 ) ∈ E [ x ] . {\displaystyle f(x)=(x-y_{1})(x-y_{2})(x-y_{3})(x-y_{4})(x-y_{5})\in E[x].}

Теорема Вієта: відкривши дужки, отримаємо що   f ( x ) {\displaystyle \ f(x)} є симетричною функцією відносно   y n , {\displaystyle \ y_{n},} оскільки коефіцієнтами многочлена будуть:

  s 1 = y 1 + y 2 + y 3 + y 4 + y 5 {\displaystyle \ s_{1}=y_{1}+y_{2}+y_{3}+y_{4}+y_{5}}
  s 2 = y 1 y 2 + y 1 y 3 + ⋯ + y 4 y 5 {\displaystyle \ s_{2}=y_{1}y_{2}+y_{1}y_{3}+\cdots +y_{4}y_{5}}

і так далі до

  s 5 = y 1 y 2 y 3 y 4 y 5 . {\displaystyle \ s_{5}=y_{1}y_{2}y_{3}y_{4}y_{5}.}

Кожна перестановка   σ {\displaystyle \ \sigma } групи   S 5 {\displaystyle \ S_{5}} означає автоморфізм   σ ′ {\displaystyle \ \sigma '} на   E {\displaystyle \ E} що залишає Q {\displaystyle \mathbb {Q} } нерухомим та переставляє   y n . {\displaystyle \ y_{n}.} Оскільки від перестановки коренів многочлен не змінюється, отже   E {\displaystyle \ E} також є нерухомим, отже утворює групу Галуа

  | G ( E / F ) | = | S 5 | = 5 ! {\displaystyle \ |G(E/F)|=|S_{5}|=5!}

Єдиним розкладом   S 5 {\displaystyle \ S_{5}} є

  S 5 ≥ A 5 ≥ { e } {\displaystyle \ S_{5}\geq A_{5}\geq \{e\}} (де   A 5 {\displaystyle \ A_{5}}  — альтернативна група).

Фактор-група   A 5 / { e } {\displaystyle \ A_{5}/\{e\}} (ізоморфна самій   A 5 {\displaystyle \ A_{5}} ) не є абелевою групою, тому   S 5 {\displaystyle \ S_{5}} не є розв'язною.

Розв'язувані типи рівнянь

Див. також

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).