Теодорс Нетте

Теодорс Нетте
Teodors Nete
Народився	15 серпня 1895  Рига, Російська імперія
Помер	5 лютого 1926 (30 років)  Саласпілс, Латвія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	Дипломатичний кур'єр
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Теодо́рс Не́тте або Теодор Янович Нетте (латис. Teodors Nete; 15 серпня 1896, Рига, Російська імперія — 5 лютого 1926, Латвія) — дипломатичний кур'єр Народного комісаріату закордонних справ СРСР. Загинув при виконанні службових обов'язків, захищаючи дипломатичну пошту.

Доля Нетте стала символом радянської пропаганди, яка активно висвітлювала його героїзм у боротьбі за радянську ідею та державу.

Теодорс Нетте народився 15 серпня 1896 року в Ризі в родині сапожника. Він володів німецькою мовою та мав 4 класи освіти. До соціал-демократичної роботи його приєднав батько, який брав участь у революційних подіях з 1905 року. З 1914 року Теодор Нетте став членом соціал-демократичної партії. В 1916 році його батька і його самого звинуватили у постачанні неякісних черевиків для армії. Після кількамісячного слідства батька засудили до трьох років ув'язнення, а Теодорса звільнили, і він вирушив до армії.

Після Лютневої революції 1917 року Нетте повернувся в Латвію, де займався нелегальною діяльністю в частинах німецької армії. З 1918 року в Петрограді працював секретарем відділу віз Народного комісаріату закордонних справ РСФСР, а потім став політичним комісаром 2-го батальйону 1-го латвійського стрілецького полку. З 1919 року він брав участь у встановленні радянської влади в Елгаві.

З 1922 року був дипломатом і кур'єром у Народному комісаріаті закордонних справ РСФСР.

5 лютого 1926 року в поїзді Москва — Рига на перегоні між станціями Ікскюль і Саласпілс невідомі напали на дипломатичну пошту. Теодор Нетте та Іоганн Махмасталь, захищаючи пошту, почали стріляти у нападників. Нетте отримав три кулі в груди та загинув на місці. Махмасталь був поранений, але зумів відбити напад і охороняти пошту до прибуття в Ригу. Нападників було знайдено мертвими в купе проводника, а двоє з них були вбиті на місці.

Теодор Нетте був похований з воїнськими почестями в Москві на Ваганьковське кладовище. У похоронній церемонії брали участь керівники Народного комісаріату закордонних справ СРСР, а також представники влади.

У пам'ять про Теодора Нетте в 1927 році був випущений фільм «Сумка дипкур'єра». У 1977 році на основі його загибелі був знятий фільм «Червоні дипкур'єри». У 1927 році Нетте посмертно був нагороджений орденом Червоної Зірки.