Теодемократія
| Форми державної влади й політичні системи |
|---|
| Політичні режими |
| Форми правління |
| Соціально-економічні ідеології |
| Ідеології громадських свобод |
| Гео-культурні ідеології |
| Структура влади |
|
|
Теодемократія (від д.-грец. Θεός — «Бог», δῆμος — «народ» і κράτος — «влада») — політичний режим, в основі якого лежить метод колективного прийняття рішень з рівним впливом учасників на результат процесу або на його істотні стадії, при якому враховується Божа воля[1]. Хоча такий метод можна застосовувати до будь-яких громадських структур, його найважливішим додатком є держава, бо воно має велику владу. У цьому випадку визначення теодемократії зазвичай звужують до одного з наступних ознак:
- Призначення лідерів керованими ними людьми відбувається шляхом чесних і змагальних виборів
- Народ не є єдиним легітимним джерелом влади
- Суспільство здійснює самоврядування заради загального блага і задоволення загальних інтересів, усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом.
Прикладом теодемократії може служити стародавній Ізраїль від Мойсея до пророка і судді народу — Самуїла[2]. У сучасному світі на цю назву претендують деякі ісламські країни. У Грузії «Національно-демократична партія» вибрала своїм ідеологічним базисом теодемократію. На парламентських виборах 28 березня 2004 вона увійшла до складу Національно-демократичного альянсу. В преамбулі української Конституції можна побачити ознаки теодемократії, а саме в словах «усвідомлюючи відповідальність перед Богом», але чомусь надалі вживається тільки слово демократія, що робить її такою, що суперечить сама собі.
Примітки
- ↑ Gjorshoski, Nikola (8 жовтня 2021). Religious Theodemocracy: Sharia democracy as a unique Islamic model. Research Result Sociology and Management. 7 (3): 122—134. doi:10.18413/2408-9338-2021-7-3-1-1.
- ↑ Abbas, Syed Raheem; Asim, Muhammad; Аббас, Сайед Рахим; Асим, Мухаммад. Теократическая демократия: исследование на примере политической системы Ирана.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка)
Джерела
- Сигалов М. К. Теодемократия как идеал мусульманской власти // Проблемы развития государства и права в современном российском обществе. Сборник научных сообщений. Вып. II. Единство мирового опыт и отечественной традиции в развитии российской государственности. М.: Московский университет МВД России, 2003.
- Сигалов Михаил Константинович. Общее и особенное в западноевропейской и мусульманской правовой культуре. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 — теория и история государства и права; история учений о праве и государстве. М., 2006. 26 с.
- Навасардян А. О. От демократии к теодемократии [Text] / Навасардян А. О. — Алматы: ДП Эдельвейс, 2010. — 96 с.
Див. також
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
