Плутократія

Плутокра́тія (грец. πλουτοκρατία, πλούτος  — багатство, κράτος — влада) — політичний лад, за якого влада належить найбагатшим представникам панівного класу. Також термін можуть використовувати на позначення частини найбагатших представників панівного класу.

Глибоко опрацювала явище плутократії канадська письменниця і політична діячка українського походження, колишня Міністерка закордонних справ Канади Христя Фріланд у своїй книзі «Плутократи: розквіт глобальних супербагатіїв і занепад всіх інших». На пострадянському просторі цей термін, як різновид «влади небагатьох» підміняють більш загальним — олігархією.

Фашисти та націонал-соціалісти у своїй політичній риториці та пропаганді зневажливо та глузливо називали плутократіями та плутократами західні демократичні держави та їх правителів.^[1][2] Італійський фашистський диктатор Беніто Муссоліні у своєму політичному заповіті зазначав: «Моя диктатура була набагато м'якшою за деякі демократії, в яких панують плутократи».^[3]

• Політичний режим
• Олігархія

• Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
• О. Бойко. Плутократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.560 ISBN 978-966-611-818-2
• Б. І. Андрусишин. Плутократія [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
• Плутократія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1400-1401. — 1000 екз.