Теодат

Теодат
Король Італії
534 — 536
Попередник:	Аталаріх
Спадкоємець:	Вітігес
Народження:	480  Таврезійd
Смерть:	грудень 536  Фламінієва дорога, Рим, Королівство остготів
Країна:	Королівство остготів
Рід:	Амали
Батько:	невідомо
Мати:	Амалафріда
Шлюб:	Гуделіваd
Діти:	Теоденандаd і Теодігізелd[1]
Теодат у Вікісховищі

Теода́т або Теодагад (лат. Flavius Theodahatus , Theodahadus, Theodatus) — король остготів в Італії з 534—536. Племінник Теодоріха Великого. З роду Амалів, син Амалафріди — сестри Теодоріха Великого, королеви вандалів.

Загравав з римськими сенаторами, намагаючись заручитися їхньою підтримкою. З цією метою він призначає відомих представників сенатської знаті на вищі державні посади. А в 535 році віддає одному із новопризначених римських патриціїв у дружини дівчину із готського королівського роду Амалів.^[2]

Був, за свідченням Прокопія Кесарійського, людиною не позбавленою освіти, але жадібним, боягузливим, підступним, властолюбним. Володіючи великими землями в Тусції (Тоскана), Теодагад намагався збільшити їх шляхом захоплень; «мати сусідів він вважав великим нещастям». Григорій Турський називає його навіть королем Тусції. З ненависті до регентки Амаласунти, своєї двоюрідної сестри, Теодагад зав'язав таємні зносини з Юстиніаном I і зважився віддати в руки Візантії всю Тусцію, щоб потім жити в Константинополі в сані сенатора і користуватися своїми скарбами.