Тель-Дор

Тель-Дор
Координати 32°37′03″ пн. ш. 34°54′59″ сх. д. / 32.6174277° пн. ш. 34.9163642° сх. д.
Країна	Ізраїль[1]
Адмінодиниця	Хайфський округ
Площа	70 дунам
GeoNames	295317
OSM	↑1400966 ·R (Хайфський округ)
Тель-Дор Тель-Дор (Ізраїль)
Тель-Дор у Вікісховищі

Тель-Дор (івр. תל דור) — стародавнє місто-порт на східному узбережжі Середземного моря між сучасними Хайфою та Тель-Авівом.

Поселення знаходиться у вузькому відгалуженні родючої долини Шарон, між горою Кармель і Середземним морем. Вперше Тель-Дор згаданий в документах, що належатиь до часу правління фараона Рамсеса II (1304—1237 до н. е.), але є непрямі свідчення того, що давня людина жила на цьому місці ще 30 000 років тому. За Ханаанського періоду Дор — один з найбільших міст Леванту і був столицею племені тевкрів. Пізніше, протягом декількох століть місто належало фінікійцям.

Після завоювання Ханаана дванадцятьма колінами Ізраїлевими Тель-Дор дістався за жеребом коліну Асирову, але був відданий коліну Манасії. У 732 до н. е. місто було зруйноване ассирійцями. При персах Дор був центром однойменної провінції. Потім входив як місто-держава в імперію Александра Македонського. У часи Селевкідів Дор був сильною фортецею. У 103 до н. е. область Дор і Вежа Стратона (пізніше перейменована в Кейсарію) були захоплені Александром Яннаєм і приєднані до Юдеї — Хасмонейского царства, але через 40 років відвойовані у нього Римом.

Занепад Тель-Дора починається з часів Ірода Великого, коли інтенсивно будується сусідня Кейсарія, але ще в часи ранньої Візантійської імперії місто існувало.

У XIII столітті хрестоносці, усвідомлюючи вдале стратегічне положення Тель-Дора, побудували там невеликий замок. Після завоювання арабами держав хрестоносців протягом багатьох століть Тель-Дор був занедбаний, і лише руїни замку нагадували про колишню велич міста.

Перші археологічні розкопки стародавнього Тель-Дора були зроблені Британською Школою Археології у Єрусалимі в 1923—1924 роках, але регулярні розкопки почалися у 1980 році Єврейським університетом спільно з вченими Університету Берклі, США.

• Л. А. Беляев. Дор // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XVI. — С. 8-10. — 752 с. — 39 000 экз. — ISBN 978-5-89572-028-8.

1. ↑ Nomisma — Американське нумізматичне товариство, Британський музей, Німецький археологічний інститут, Франкфуртський університет, Університет Оксфорда, Музей Боде, Берлінсько-Брандербурзька академія наук, Національна бібліотека Франції.