Таюс Едні
| Таюс Едні | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство | |
| Народився | 14 лютого 1973[1][2] (53 роки) Гардена, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Зріст | 178 см[3] |
| Вага | 88 кг |
| Alma mater | Long Beach Polytechnic High Schoold і Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[4] |
| Спорт | |
| Країна | |
| Вид спорту | баскетбол[4] |
| Команда | Fortitudo Bolognad, Жальгіріс (Каунас), Азовмаш, Pallacanestro Trevisod, Turów Zgorzelecd, Pallacanestro Virtus Romad, Олімпіакос, Бостон Селтікс, Індіана Пейсерз, Real Betis Baloncestod і UCLA Bruins men's basketballd[4] |
| | |
Таюс Двейн Едні-старший (англ. Tyus Dwayne Edney Sr.; нар. 14 лютого 1973) — американський баскетбольний тренер і колишній гравець, помічник тренера чоловічої команди «Пеппердайн Вейвз» Конференції Західного узбережжя. Грав на позиції розігруючого захисника. У 1991—1995 роках грав за баскетбольну команду «УКЛА Бруїнс» і привів її до чемпіонату країни NCAA 1995 року. Його переможний кидок у другому раунді турніру NCAA 1995 року вважається одним із найвідоміших моментів в історії турніру NCAA[5]. Двічі обрався до збірної всіх зірок Євроліги, і привів каунаський «Жальгіріс» до титулу чемпіона Євроліги 1999 року та названий найціннішим гравцем Фіналу чотирьох Євроліги. Після ігрової кар'єри став помічником тренера УКЛА.
Студентська кар'єра
1992 року у своєму першому сезоні в УКЛА названий найціннішим гравцем-першокурсником своєї команди[6]. У своєму другому сезоні визнаний найціннішим гравцем команди[7], і увійшов до першої команди всіх зірок конференції Pac-10[8]. 1994 року його знову включили до першої команди всіх зірок конференції Pac-10[9]. У сезоні 1994—1995 встановив особисті рекорди за загальною кількістю очок (456), перехоплень (74) та передач (216)[10]. Разом з Едом О'Бенноном названий найкращим гравцем команди[11], найвидатнішим захисником команди[6], третій рік поспіль увійшов до першої команди всіх зірок конференції Pac-10[9], а також отримав премію Френсіс Померой Нейсміт як найкращий гравець країни зростом до 6 футів (1,8 м)[12].
2009 року введений до Зали слави легкої атлетики Каліфорнійського університету в Лос- Анджелесі[13], а також до Зали пошани конференції Pac-12 у 2014 році[14]. Він посідає друге місце в історії закладу за кількістю передач за кар'єру (652) та третє місце за кількістю перехоплень (224)[15].
Турнір NCAA 1995 року
Героїчні дії Едні в кінцівці матчу на чоловічому баскетбольному турнірі Дивізіону I 1995 року забезпечили йому місце в історії турніру NCAA. Його команда добре грала в сезоні 1994—1995 років, посівши перше місце в Західному регіоні турніру. Хоча команда була фаворитом у матчі другого раунду проти восьмого сіяного Міссурі, УКЛА поступалася з рахунком 74–73 за 4,8 секунди до кінця гри. Тренер «Бруїнз» Джим Гаррік взяв тайм-аут, а потім призначив комбінацію для розігруючого Едні, а не для зірки команди Еда О'Баннона.
Кемерон Доллар віддав м'яч Едні, який спіймав його на ходу та побіг уздовж лівої бічної лінії. Захисник команди «Міссурі» підібрав його біля верхньої частини захисної лінії, але нещільно, щоб уникнути фолу. У центрі майданчика інший захисник спробував зробити пастку, але Едні використав ведення за спиною. Після того як Едні дістався захисної лінії «Міссурі», форвард команди «Міссурі» Дерек Грімм намагався зупинити його. Едні скоригував свій удар, обійшовши Грімма, і відбив м'яч у ворота, коли спалахнуло червоне світло, що завершило гру. УКЛА виграла гру з рахунком 75–74[16][17].
Дві гри пізніше проти «Коннектикут Хаскіс» Едні знову пробіг весь майданчик перед перервою і влучив триочковий кидок з 9 метрів на шляху до перемоги з рахунком 102–96. УКЛА виграла свій 11-й чемпіонат NCAA з баскетболу, перемігши тодішніх чемпіонів «Арканзас Рейзорбекс» з рахунком 89–78 у грі, яку Едні, який травмував зап'ястя у півфіналі, переможеному проти «Оклахома Стейт», здебільшого спостерігав з лави запасних.
Увійшов до складу збірної всіх учасників турніру Західного регіону.
НБА
Обраний командою «Сакраменто Кінгз» у другому раунді драфту НБА 1995 року під 47-м загальним номером. Потрапив до другої збірної новачків НБА та грав за «Кінгз» два сезони (1995—1997). Сезон 1997—1998 років провів у складі «Бостон Селтікс». Після двох років гри в Європі (Литва, 1998—1999; Італія, 1999—2000), повернувся до НБА та грав за команду «Індіана Пейсерз» у сезоні 2000—2001 років.
Загалом він зіграв у чотирьох сезонах НБА, набравши 491 очко. Його найкращим сезоном за середнім показником 10,8 очка за гру був дебютний рік у складі «Кінгз».
Європа
У сезоні 1998—1999 років виграв чемпіонат Євроліги з литовським клубом «Жальгіріс»[17], отримавши визнання як найцінніший гравець Фіналу чотирьох Євроліги. Разом з товаришем по команді Джорджем Зідеком, який також виграв титул з Едні в університеті, стали першими гравцями, які виграли чемпіонат NCAA та Євроліги[18].
Протягом сезону 1999—2000 грав в Італії за «Бенеттон Тревізо» (програвши у фіналі Італійської ліги та вигравши Кубок Італії). Наступний сезон 2000—2001 грав в НБА.
2001 року приєднався до італійської команди «Бенеттон Тревізо», в якій грав доб 2004 року і виграв чемпіонат Італії у 2002 та 2003 роках, Кубок Італії у 2003 та 2004 роках та Суперкубок Італії у 2001 та 2002 роках; він також грав у фіналі Євроліги 2003 року. У сезоні 2004—2005 грав за «Лоттоматику».
Джордж Гарболас запросив Едні до «Олімпіакосу», щоб допомогти відновити команду, щоб той допоміг відбудувати команду, але той провів там лише один сезон — 2005—2006. У сезоні 2006—2007 років повернувся до Італії і грав за «Клімаміо». Сезон 2008—2009 розпочав в іспанському клубі «Кахасоль», а у січні 2009 року перейшов до польського клубу «Турув»[19].
У статті 2005 року в «Лос-Анджелас Таймс» товариш по команді з «УКЛА Бруїн» Ед О'Беннон написав, що Едні був надзвичайно популярним у Європі: «Його стиль, його габарити, те, що його команди завжди перемагають; він — справжня сенсація, справжня зірка. Коли мої товариші по команді за кордоном дізнавалися, що я грав разом із ним, це було так само, ніби хтось у Штатах дізнався, що ти грав разом із Майклом Джорданом»[20].
Пізніші роки
2 серпня 2010 року головний тренер УКЛА Бен Гоуленд оголосив, що Едні приєднався до «Бруїнс» як директор з операцій чоловічого баскетболу[21]. Він обіймав цю посаду сім років, протягом яких УКЛА п'ять разів потрапляла до турніру NCAA[22].
21 квітня 2017 року Едні підвищений до повноцінного асистента в штабі головного тренера Стіва Олфорда, замінивши Еда Шиллінга, який приєднався до штабу Арчі Міллера в Індіані[23]. Олфорда звільнили в середині сезону 2018—2019. Після сезону новий головний тренер Мік Кронін звільнив Едні[15]. У серпні 2019 року Едні призначений директором із залучення спортивного відділу УКЛА[24][25].
2022 року став помічником головного тренера Стіва Лавіна чоловічої команди «Сан-Дієго Торерос»[26]. У квітні 2024 року приєднався до чоловічої команди «Пеппердайн Вейвз» як помічник тренера[27].
Статистика кар'єри
| Сезон | Команда | GP | GS | MPG | FG% | 3P% | FT% | RPG | APG | SPG | BPG | PPG |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1995–96 | Сакраменто Кінгз | 80 | 60 | 31.0 | .412 | .368 | .782 | 2.5 | 6.1 | 1.1 | .0 | 10.8 |
| 1996–97 | Сакраменто Кінгз | 70 | 20 | 19.7 | .384 | .190 | .823 | 1.6 | 3.2 | 0.9 | .0 | 6.9 |
| 1997–98 | Бостон Селтікс | 52 | 7 | 12.0 | .431 | .300 | .793 | 1.1 | '2.7 | 1.0 | .0 | 5.3 |
| 2000–01 | Індіана Пейсерз | 24 | 0 | 11.0 | .385 | .167 | .897 | 1.0 | 2.3 | .7 | .0 | 4.4 |
| Career | 226 | 87 | 21.0 | .405 | .322 | .806 | 1.7 | 4.0 | 1.0 | .0 | 7.6 | |
Регулярний сезон
| Сезон | Команда | GP | GS | MPG | FG% | 3P% | FT% | RPG | APG | SPG | BPG | PPG |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1996 | Сакраменто Кінгз | 4 | 4 | 30.3 | .429 | .250 | .833 | 3.0 | 2.8 | 2.0 | .0 | 12.0 |
| 2001 | Індіана Пейсерз | 2 | 0 | 5.0 | .286 | .000 | .000 | .0 | 1.5 | .5 | .0 | 2.0 |
| Кар'єра | 6 | 4 | 21.8 | .408 | .222 | .769 | 2.0 | 2.3 | 1.5 | .0 | 8.7 | |
Євроліга
| Легенда | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| GP | Матчів зіграв | GS | Матчів розпочав | MPG | Хвилин на матч | ||
| FG% | Відсоток влучень кидків з гри | 3P% | Відсоток влучень триочкових кидків | FT% | Відсоток влучень штрафних кидків | ||
| RPG | Підбирань за гру | APG | Передач за гру | SPG | Перехоплень за гру | ||
| BPG | блокшотів за гру | PPG | Очок за гру | PIR | Performance Index Rating | ||
| Жирний | Найвищий показник за кар'єру | ||||||
Зауважте: Євроліга не є єдиним змаганням у якому гравець бере участь упродовж сезону, він також грає в домашніх змаганнях.
| Рік | Команда | GP | GS | MPG | FG% | 3P% | FT% | RPG | APG | SPG | BPG | PPG | PIR |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1998–1999[28] (ФІБА) |
Жальгіріс | 22 | — | 27.4 | .505 | .360 | .757 | 2.6 | 6.1 | 1.8 | 0.0 | 12.5 | — |
| 1999–2000[29] (ФІБА) |
Беннетон | 14 | — | 33.6 | .497 | .412 | .800 | 3.8 | 3.4 | 2.2 | 0.0 | 16.9 | — |
| 2001–2002 | Беннетон | 19 | 16 | 30.3 | .513 | .418 | .786 | 3.6 | 3.8 | 2.1 | .1 | 17.9 | 20.3 |
| 2002–2003 | Беннетон | 18 | 17 | 28.7 | .509 | .524 | .843 | 2.4 | 4.3 | 1.6 | .1 | 16.5 | 18.2 |
| 2003–2004 | Беннетон | 18 | 17 | 30.1 | .458 | .333 | .840 | 1.9 | 4.6 | 1.3 | .1 | 15.2 | 16.9 |
| 2005–2006 | Олімпіакос | 23 | 23 | 30.6 | .474 | .343 | .776 | 3.0 | 4.5 | 1.1 | .0 | 13.3 | 15.2 |
| 2006–2007 | Climamio Bologna | 12 | 10 | 30.1 | .471 | .263 | .814 | 2.5 | 4.1 | 1.0 | .0 | 12.7 | 13.9 |
| Кар'єра | 126 | 83 | 30.0 | .490 | .392 | .796 | 2.9 | 4.5 | 1.6 | .1 | 14.9 | 17.0 | |
Особисте життя
Невдовзі після закінчення Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі одружився зі своєю першою дружиною, Баффі. У них дві доньки, Кеннеді та Колбі-Рей[30][31][32]. У Тревізо познайомився зі своєю другою дружиною, Айноа Да Сілвою, яка має італо-бразильське походження. У них є син Тайус-молодший[31][33]. Дочка Едні, Кеннеді, — гімнастка, стала переможницею титулу в опорному стрибку на чемпіонаті NCAA з жіночої гімнастики 2019 року[30].
Примітки
- ↑ а б в FIBA database
- ↑ а б ACB.COM
- ↑ basketball-reference
- ↑ а б в College Basketball at Sports-Reference.com
- ↑ Leung, Diamond (4 червня 2010). Tyus Edney wants to be a college coach. ESPN. Архів оригіналу за 1 лютого 2011.
- ↑ а б Finney, Ryan (2010). 2010–11 UCLA Men's Basketball Media Guide (PDF). UCLA Athletic Department. с. 111. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2011.
- ↑ Finney 2010, p.110
- ↑ Finney 2010, p.105
- ↑ а б Finney 2010, p.105
- ↑ Tyus Edney Statistics. Sports-Reference.com. Процитовано 10 березня 2011.
- ↑ Finney 2010, p.110
- ↑ Darren Collison Receives The Frances Pomeroy Naismith Award. UCLABruins.com. 31 березня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2011.
- ↑ UCLA To Induct Eight New Members Into Athletics Hall Of Fame. UCLABruins.com. 22 вересня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2011.
- ↑ Pac-12 Basketball Hall of Honor to Induct 2013–14 Class [Архівовано 2014-03-04 у Wayback Machine.], Pac-12 Conference, February 21, 2014
- ↑ а б Bolch, Ben (15 травня 2019). Tyus Edney won't return as a UCLA basketball assistant coach. Los Angeles Times. Процитовано 18 травня 2019.
- ↑ Friend, Tom — N.C.A.A. TOURNAMENT: WEST; U.C.L.A. Dash Knocks Wind Out of Missouri. New York Times, March 20, 1995. Quote: U.C.L.A.'s Tyus Edney ran a 94-foot dash in 4.7 seconds today. That he also managed to toss in a swooping layup left Missouri with its hands over its face. The No. 1-seeded Bruins trailed the No. 8-seeded Tigers by 1 point with 4.8 seconds remaining when Edney, a turbo point guard, started his cross-country journey. He took the inbounds pass under his own basket, was neck-and-neck with defender Jason Sutherland at midcourt, freed himself with a behind-the-back dribble, made a hairpin turn to the lane and banked in a shot over 6-foot-9-inch Derek Grimm at the buzzer.
- ↑ а б Wharton, David (21 березня 2002). He Went Great Length for Bruins. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 1 липня 2012.
- ↑ Panathinaikos Takes Title. The New York Times. The Associated Press. 3 травня 2009. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Official info (30th January 2009) [Архівовано 2009-02-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Abel, Greg (14 березня 2005). Still Going End to End. L.A. Times.
- ↑ Former UCLA basketball star Edney joins staff. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 25 квітня 2026.
- ↑ Tyus Edney - Men's Basketball Coach. UCLA (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Former UCLA star Tyus Edney to be assistant under Alford. Associated Press. 21 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
- ↑ Bolch, Ben; Maddy, Eric (21 березня 2020). Where are they now? A look at UCLA's 1995 NCAA men's basketball championship team. Los Angeles Times. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ UCLA Athletics [@UCLAAthletics] (3 серпня 2019). We are excited to have @TyusEdneyUCLA join us as @UclaVarsityClub Director of Engagement. Tyus will be a great ambassador for our former student-athletes while generating support for our current Bruins through @WoodenFund (Твіт). Процитовано 22 березня 2020 — через Твіттер.
- ↑ Tyus Edney - Men's Basketball Coach. University of San Diego Athletics (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Former UCLA star Tyus Edney joins Pepperdine coaching staff.
- ↑ TYUS EDNEY BC ZALGIRIS KAUNAS AVERAGE.
- ↑ TYUS EDNEY BENETTON TREVISO AVERAGE.
- ↑ а б Kenndi Edney. LSUSports.net. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
- ↑ а б Miller, Jonathan (1 жовтня 2005). Tyus Edney. The American. Архів оригіналу за 31 липня 2011.
- ↑ Crouse, Karen (20 грудня 1998). Edney's net asset. Los Angeles Daily News.
The timing was awkward, what with his wife Buffy just weeks away from delivering the couple's first child.
- ↑ Warren, Tim (1 липня 2007). Tyus takes Italy. UCLA Magazine. Архів оригіналу за 18 серпня 2016.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).