YaChudo

Тарік Алі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Тарік Алі
урду طارق علی‎ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився21 жовтня 1943[1][2][…] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лахор, Пенджаб, Британська Індія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Пакистан
 Велика Британія
 Британська Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, журналіст, історик, сценарист, прозаїк-романіст, антивоєнний активіст, політик, кінорежисер, продюсер, кінопродюсер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЕксетерський колледж і Університет Пенджабуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[5][6] і урду Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMember of the Provincial Assembly of Sindhd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЛейбористська партія і International Marxist Groupd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяатеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоMazhar Ali Khand Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиTahira Mazhar Alid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Premio Arcebispo Xoán de San Clemente de novela estranxeirad (1995)

IMDbID 0019503 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтtariqali.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Тарік Алі (нар. 21 жовтня 1943 Редагувати інформацію у Вікіданих, Лахор, Пенджаб, Британська Індія Редагувати інформацію у Вікіданих) — пакистано-британський марксистський активіст, письменник, журналіст, історик. Член редакційного комітету журналів «Нью-Лефт Рив'ю» та «Сін Пермісо», також дописує для «Ґардіан», CounterPunch і «Лондонського книжкового огляду». Навчався на факультеті філософії, політики й економіки в Ексетер-коледжі Оксфордського університету.

Є автором таких книг, як «Пакистан: Військова диктатура чи влада народу» (1970), «Чи виживе Пакистан? Смерть держави» (1983), «Бесіди з Едвардом Саїдом» (2005), «Засторога про ультрацентризм» (2015), «Дилеми Леніна» (2017).

Життєпис

Ранні роки

Алі народився й виріс у Лахорі, провінція Пенджаб, у Британській Індії (що згодом увійшла до складу Пакистану)[8][9]. Є сином журналіста Мазхара Алі Хана та громадської діячки Тахіри Мазхар Алі Хан. Його мати, Тахіра, була донькою сера Сікандера Хаят Хана — лідера Союзної мусульманської ліги та прем’єр-міністра Пенджабу в 1937–1942 роках. Батько Алі, Мазхар Алі Хан, брав участь у мобілізації селян у родинному феоді, після чого політичний діяч Міан Іфтіхаруддін запросив його до роботи в газеті «Пакистан Таймс»[10]. Згодом Мазхар почав симпатизувати комуністичним ідеям, однак членом комуністичної партії ніколи не був[11].

Батько Алі певний час проходив службу капітаном у Британській Індійській армії. За свідченнями родини, батько Тахіри висунув вимогу, щоб Мазхар обов'язково відслужив офіцером у британській армії до шлюбу з його дочкою, що й було виконано[10]. У спогадах мати Таріка зазначала: «Мазхар поїхав на Близький Схід на військову службу. На той момент я вже була при надії. Ми не бачилися два роки. Наш син Тарік народився під час його відсутності. Коли Мазхар повернувся, я вже вступила до Комуністичної партії й віддала їй усе своє придане, включно з родинними коштовностями»[11].

Початок активізму

Алі вперше почав брати участь у політичній діяльності в підлітковому віці: він виступавпроти військової диктатури в Пакистані. Дядько, який працював у пакистанській військовій розвідці[12], попередив батьків Алі, що його не зможуть захистити[8]. Тому батьки вирішили вивезти його з Пакистану й відправили до Англії, де він навчався на факультеті філософії, політики й економіки в Ексетер-коледжі Оксфорда[13]. В Оксфорді він вступив до Гуманістичної групи, де, за його словами, «дебати й дискусії були значно цікавішими, ніж у кар'єристських стінах Лейбористського клубу»[13][14]. У 1965 році його обрали президентом Оксфордської дебатної спілки. У 1967 році Алі став одним із 64 відомих діячів, серед яких були й The Beatles, які підписали петицію з вимогою легалізації марихуани[15]. Під час його каденції на посаді президента Оксфордської дебатної спілки у грудні 1964 року відбулася його зустріч із Малколмом Іксом, який тоді висловив серйозні побоювання щодо загрози власного вбивства[16].

Приватне життя

Алі нині проживає у Камдені, на півночі Лондона, разом зі своєю партнеркою Сьюзен Воткінс, редакторкою журналу «Нью-Лефт Рив'ю». Має трьох дітей. Він виріс у світській родині, яка була радше культурно мусульманською, ніж релігійною. Сам є атеїстом[17][18]. Свої мемуари опублікував у двох томах: «Роки вуличних боїв» (Street Fighting Years, 1987; перевидання — 2005) та «Усім не догодиш» (You Can't Please All, 2024)[19].

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ www.acmi.net.au
  4. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ http://www.pas.gov.pk/index.php/members/profile/en/32/667
  8. ↑ а б Campbell, James (7 травня 2010). A life in writing: Tariq Ali. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 липня 2025.
  9. ↑ The Hunter Davies Interview: For you, Tariq Ali, the revolution is over: The Sixties Marxist bogeyman has matured into a minor media mogul . . . and he has managed to acquire a sense of humour. The Independent (брит.). 22 лютого 1994. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 20 липня 2025.
  10. ↑ а б Rehman, I.A. (15 червня 2017). An outstanding journalist. DAWN.COM (амер.). Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 20 липня 2025.
  11. ↑ а б Tahira Mazhar Ali Khan, 1925-2015 ‹ The Friday Times. www.thefridaytimes.com (амер.). Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 20 липня 2025.
  12. ↑ Kumar, By Sashi (24 липня 2013). The New World Disorder. Frontline (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 20 липня 2025.
  13. ↑ а б BBC - BBC Four Documentaries - Tariq Ali. www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 17 вересня 2007. Процитовано 20 липня 2025.
  14. ↑ Darcus Howe Collective (1988). Race Today Review 1988: vol 18 no 2. Race Today Collective.
  15. ↑ Bible, The Beatles. The Beatles call for the legalisation of marijuana. The Beatles Bible (амер.). Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 20 липня 2025.
  16. ↑ Tariq Ali: Leaving Shabazz. New Left Review 69, May-June 2011. newleftreview.org (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 20 липня 2025.
  17. ↑ The Hunter Davies Interview: For you, Tariq Ali, the revolution is over: The Sixties Marxist bogeyman has matured into a minor media mogul . . . and he has managed to acquire a sense of humour. The Independent (брит.). 22 лютого 1994. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 20 липня 2025.
  18. ↑ Tariq Ali: This is the real outrage. the Guardian (англ.). 13 лютого 2006. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 20 липня 2025.
  19. ↑ Beckett, Andy (20 лютого 2025). Bad Times. London Review of Books (англ.). Т. 47, № 03. ISSN 0260-9592. Процитовано 20 липня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).