YaChudo

Таб Рамос

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Футболіст
Таб Рамос
Особисті дані
Повне ім'я Табаре Рамос Річчарді
Народження 21 вересня 1966 (60 років)
  Монтевідео, Уругвай Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 173 см
Вага 64 кг[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  США Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник Редагувати інформацію у Вікіданих
Юнацькі клуби


1984—1987		 Уругвай «Уніон Весіналь»
США «Тісл»
США «Стейт Вулфпек»
Професіональні клуби*
1988 США «Нью-Джерсі Іглз» 8 (2)
1989 США «Маямі Шаркс» 3 (0)
1990—1991 → Іспанія «Фігерас» 38 (5)
1991—1992 Іспанія «Фігерас» 34 (4)
1992—1995 Іспанія «Реал Бетіс» 59 (1)
1995—1996 → Мексика «УАНЛ Тигрес» 35 (2)
1996—2002 США «МетроСтарз» 121 (9)
Національна збірна
1989 США США (футз.) 8 (3)
1988—2000 США США (футб.) 81 (8)
Тренерська діяльність**
2011— США США (U-20)
2014—2016 США США (тренер)
Кубок Короля Фахда
Бронза Саудівська Аравія 1992
Золотий кубок КОНКАКАФ
Бронза США 1996
Чемпіонат світу з футзалу
Бронза Нідерланди 1989

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Таб Рамос у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Табаре Рамос Річчарді (ісп. Бронза; рід. 21 вересня 1966, Монтевідео) — американський футболіст уругвайського походження, нападник, гравець національної збірної. Він взяв участь в трьох чемпіонатах світу і був включений в Національний Футбольний Зал слави у 2005 році[2].

Біографія

Народився в Уругваї, але в 11 років з родиною перебрався у США. Його батько був професійним уругвайським футболістом і прищепив Табу любов до футболу[3]. Таб виступав в шкільній команді «Уніон Весіналь» з Монтевідео.

У США Рамос навчався в підготовчій школі імені Святого Бенедикта в Нью-Джерсі, де раніше навчався і інший американський футболіст Клаудіо Рейна. Американське громадянство одержав в 1982 році. Грав у команді «Тісл» разом з майбутньою зіркою футболу Джоном Харксом, а також професійно займався бігом (естафета 4x100 і біг на 60 ярдів).

У 1984 році йому запропонувала команда «Нью-Йорк Космос» укласти контракт, але Рамос віддав перевагу грі в клубі навчанню в коледжі. Навчався в Університеті штату Північна Кароліна, був гравцем студентської команди.

Кар'єра гравця

Перший контракт підписав у 1988 році з командою «Нью-Джерсі Іглз». Через рік перейшов у «Маямі Шаркс». Офіційно він уклав контракт з Федерацією футболу США, згідно з яким зобов'язаний був грати в національній збірній. За допомогою федерації йому вдалося відправитися в Іспанію і укласти контракт з командою другого дивізіону «Фігерас»[4]. Він провів за команду 38 матчів у сезоні 1990/91, забивши 5 м'ячів, після чого зарплата за контрактом з Федерацією футболу США зросла до 250 тисяч доларів[5]. Інтерес до нього виявляли клуби Прімери, проте в сезоні 1991/92 Рамос в матчі 24 листопада 1991 року проти «Райо Вальєкано» отримав червону картку і був дискваліфікований на три гри, після чого інтерес до нього впав[6].

31 липня 1992 року Рамос був проданий в «Реал Бетіс», що вилетів до Сегунди, за 400 тисяч доларів[7]. У сезоні 1993/94 «Реал Бетіс» став чемпіоном Сегунди і вийшов зад у Ла Лігу, однак у наступному сезоні Рамосу не вдалося відіграти ні хвилини, оскільки на чемпіонаті світу 1994 році він отримав серйозну травму голови в грі з Бразилією.

3 січня 1995 року Рамос повернувся в США[8], однак змінити собі клуб йому не вдалося. Права на гравця залишилися у «Бетіса», а Рамос відправився в оренду до команди з Мексики «Тигрес», де у сезоні 1995/96 провів 23 гри, двічі забив голи і виграв Кубок Мексики.

Після закінчення сезону Рамос повернувся в США і підписав контракт з клубом MLS «МетроСтарз»[9]. За нього він провів сім сезонів і був визнаний найкращим гравцем в 1996, 1998 і 1999 роках. Завершив кар'єру у 2002 році[10].

Збірна

1982 року дебютував на рівні юнацької збірної США відразу ж після набуття громадянства. Брав участь у юнацькому чемпіонаті світу 1983 року, двічі забив голи у відбірковому циклі. У 1984 році він був готовий зіграти на Олімпіаді, але за рішенням МОК на Олімпіаді не мали права виступати футболісти-аматори.

У старшій збірній дебютував 10 січня 1988 року в грі з Гватемалою і незабаром став гравцем основи. Перший великий турнір для нього — чемпіонат світу 1990 року. Незважаючи на всі старання, збірна США там програла всі три зустрічі і не вийшла з групи.

Протягом довгого часу тренери не могли визначитися з роллю Рамоса, оскільки диспетчером команди був Уго Перес. Після його відходу Рамос зайняв його позицію на полі і став грати роль творця атак. У 1993 році в грі проти Англії (9 червня) він віддав дві гольові передачі, які принесли американцям перемогу.

Також він зіграв на кубку Америки в тому ж році, а через рік був включений у фінальну заявку США на чемпіонат світу. В 1/8 фіналу в матчі проти Бразилії Рамос зазнав серйозної травми після сутички з лівим хавбеком бразильців Леонардо і був замінений[11]. Той матч бразильці виграли тільки після голу Бебето, а вже в лікарні Леонардо приніс свої вибачення за необережну гру[12].

1995 року США стали четвертими на Кубку Америки, там Рамос показав свою кращу гру. 7 вересня 1997 року в рамках відбору на чемпіонат світу Рамос забив переможний гол у ворота Коста-Рики і забезпечив вихід США у фінальну частину.

Останній матч він провів 15 листопада 2000 року проти Барбадосу (4:0). Після гри він оголосив про завершення кар'єри у збірній. Всього він 81 раз зіграв за збірну і 8 раз відзначився. Також відомо, що він зіграв 8 матчів і забив 3 голи за збірну з міні-футболу на чемпіонаті світу 1989 року.

2005 року включений в Національну залу слави футболу. Живе з дітьми (Алекс, Крістін і Сара) в Нью-Джерсі[13].

У футзалі

У складі збірної США з футзалу виграв бронзові медалі чемпіонату світу з футзалу 1989 року. Зіграв на турнірі 8 матчів і забив 3 м'ячі[14].

Тренерська кар'єра

З 2011 року — головний тренер молодіжної збірної США, з якою у 2017 році виграв молодіжний чемпіонат КОНКАКАФ[15].

У 2014—2016 роках працював асистентом Юргена Клінсмана в головній збірній США.

Досягнення

Командні

Мексика УАНЛ Тигрес

США США

Особисті

Примітки

  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ National Soccer Hall of Fame: Tab Ramos. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 8 травня 2017.
  3. ↑ Tab Ramos: From Uruguay to Spain and Everywhere in Between. ussoccer.com. U.S. Soccer. 16 вересня 2013. Процитовано 6 листопада 2015.
  4. ↑ "Ramos to Play in Spain", The New York Times, July 27, 1990. Accessed July 5, 2012.
  5. ↑ Ramos Signs for 3 Years With Team in Spain, The New York Times, June 23, 1991. Accessed July 5, 2012.
  6. ↑ Cress, Doug. A Yank's Goal: Gain in Spain, The New York Times, March 11, 1992. Accessed July 5, 2012.
  7. ↑ U.S. Soccer Player Changes Teams, The New York Times, July 31, 1992. Accessed July 5, 2012.
  8. ↑ Ramos Signs With Major League Soccer, The New York Times, January 5, 1995. Accessed July 5, 2012.
  9. ↑ Ramos Set for Debut, The New York Times, April 26, 1996. Accessed July 5, 2012.
  10. ↑ Ramos to Announce His Retirement, Los Angeles Times, May 14, 2002. Accessed July 5, 2012.
  11. ↑ Harvey, Randy. Leonardo Says Elbow Wasn't Intentional : Brazil: He apologizes to Ramos but might have to sit out rest of tournament., Los Angeles Times, July 6, 1994. Accessed July 5, 2012.
  12. ↑ Thomsen, Ian. Ramos Weighs Risk on Soccer Field, The New York Times, December 8, 1994. Accessed July 5, 2012.
  13. ↑ Tab Ramos full biography at USSoccer.com. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 8 травня 2017.
  14. ↑ USA on 1989 FIFA Futsal World Championship [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ U-20 MEN'S NATIONAL TEAM CLAIMS FIRST CONCACAF U-20 CHAMPIONSHIP WITH SHOOTOUT WIN VS. HONDURAS. U.S.Soccer. 5 березня 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 травня 2017.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).