Сірноводська

Станиця
Сірноводська чеч. Эна-Хишка
Координати 43°19′03″ пн. ш. 45°08′28″ сх. д. / 43.31750° пн. ш. 45.14111° сх. д.
Країна	ЧРІ / [[Файл:Flag of Russia.svg |border|20px]] Росія[1]
Муніципальний район	Сірноводський район
Дата заснування	1846
Попередні назви	Еніхішка, Преградний Стан, Михайлівська, Асламбековське
Площа	109,58 км²[2]
Висота центру	258  м
Офіційна мова	чеченська мова і російська
Населення	12,5 тисяч [3]  (2025)
Телефонний код	87154
Поштовий індекс	366701
GeoNames	496564
OSM	↑3856383 ·R (Q24636435, Sunzhensky Otdel, Q65151889, Сунженський район)
Офіційний сайт	sernovodskoe.ru
Сірноводська Сірноводська (Земля)
Сірноводська у Вікісховищі

Сірноводська (або село Сірноводське) (чеч. Эна-Хишка)^[4] — станиця, адміністративний центр Сірноводського району Чечні.

Сірноводськ — бальнеологічний курорт в Чечні, за 50 км на захід від Грозного, за 12 км від станиці Орджонікідзевська, за 3 км від станиці Сірноводська, поблизу зал. ст. Сірноводськ-Кавказький (сполучення автомобільне). Розташований на південному схилі Сунженского хр., на вис. 310 м.

Станиця розташована на лівому березі річки Сунжа на захід від міста Грозний.

Клімат помірний континентальний. Зима помірно м'яка, з частими туманами, нестійким сніговим покривом; середня температура січня −4 °C. Літо тепле, іноді з спекотною, сухою погодою; середня температура липня близько 25 °C. Опадів близько 500 мм на рік, головним чином у квітні-жовтні; влітку нерідкі грози. Середня річна відносна вологість близько 70%. Переважають східні і західні вітри.

Раніше тут знаходився чеченський аул Ена-Юрт (Эна-Хишка). В 1819 році на місці аулу було побудовано укріплення Преградний Стан, а в 1846 році на честь християнського свята Архангела Михаїла була закладена церква Михайлівська, що дала назву новій станиці. Після виселення козаків станиця була заселена чеченцями і перейменована в аул Асламбек (село Асламбеківське)^[5].

З 1926 по 1929 рр. центр Новочеченського району Чеченська АО.

З 2003 року центр Сунженського району Чечні (від грудня 2019 року перейменованого на Сірноводський).

Населення — 11 492 осіб.

Національний склад

На 2002 рік:

• Чеченці — 9743 чол. (98,8%),
• Інгуші — 50 чол. (0,5%),
• Росіяни — 38 чол. (0,4%)
• Інші — 22 чол. (0,3%)

Основний природний лікувальний фактор — мінеральна вода 9 джерел та свердловин, загальний дебіт яких бл. 800 тис. л/доб. Термальна (73 °C) сульфідна хлоридно-гідрокарбонатна натрієва вода джерела № 1 (Сірчаний) з мінералізацією 3,4 г/л, що містить 60 мг/л сірководню, а також магній, бром, йод, кремнієву к-ту, використовується для ванн, зрошень, промивань. Зовнішньо (гол. чином для ванн) застосовують йодо-бромну воду свердловин № 10 (доб. дебіт бл. 600 тис. л). Вода джерела № 4 (Содовий; доб. дебіт 26 тис. л) — сульфатно-гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 4,6 г/л, містить 0,6 г/л вільної вуглекислоти; застосовується для питного лікування (при захворюваннях органів травлення), розливається в пляшки як лікувально-столова під назвою «Серноводская».

Мінеральні джерела Серноводська відомі з початку XIX століття. Перші каптажні споруди були зведені в 1848 році. Курортне будівництво розпочато в 1893-му.

На курорті здійснюється лікування хворих із захворюваннями серцево-судинної, нервової систем, органів руху і опори, шлунка і кишечника, шкіри, гінекологічними хворобами, а також з порушеннями обміну речовин. Поряд з мінвод застосовують лік. фізкультуру, масаж, у тому числі душ-масаж, грязелікувальні (привізний бруд Тамбуканського озера) і фізіотерапевтичні процедури, кліматотерапію. Функціонують профспілковий санаторій (600 місць), водолікарня, питна галерея, курзал, аеросолярій. Є спортмайданчики, ставок, човнова станція. Основні лікувальні установи розташовані в парку (широколисті породи — клен, ясен, тополя, туя, декоративні чагарники).
Цікаві прогулянки по околицях курорту, автобусні екскурсії в Грозний і Владикавказ.

В селі працює завод мінеральних вод (випускаються лимонади і мінеральна вода «Серноводская»)