YaChudo

Чеченська автономна область

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Нохчийн АО
Чеченская АО
Чеченська автономна область
Чеченський НО Flag
1922–1934 Чечено-Інгуська АО
СтолицяГрозний
Форма правлінняавтономна область
Історичний періодІнтербелум
• Засновано
30 листопада
• Ліквідовано
15 січня
Населення
Попередник
Наступник
Чеченський НО
Чечено-Інгуська АО
Сьогодні є частиноюРосія Росія

Чеченська автономна область (Чеченська АО, чеч. Нохчийн автономин область) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 30 листопада 1922 по 15 січня 1934 .

Адміністративний центр — місто Грозний.

Історія

Чеченська автономна область була утворена 30 листопада 1922 з Чеченського національного округу Горської АРСР. Центром області було призначено місто Грозний, що не входив до складу області і мало статус автономного міста.

З 17 жовтня 1924 Чеченська АО у складі Північно-Кавказького краю. У 1927 році до складу Чеченської АО був включено район Аллаго, що до цього входив до складу Грузії і населений вайнахськими народностями — кістінці, малхістинці і майстинці. 4 лютого 1929 до Чеченської АО була приєднана територія скасованого Сунженського козацького округу, до складу Чеченської АО також офіційно увійшло місто Грозний.

Під час колективізації в Чеченській АО спалахнуло антирадянське повстання, у придушенні якого в лютому-березні 1932 брала участь 28-а гірськострілецька дивізія РСЧА .

15 січня 1934 Чеченська АО була об'єднана з Інгуською АО в одну Чечено-Інгуську АО у складі Північно-Кавказького краю.

Національний склад[1]

Національність Населення, осіб Кіл-сть %
Чеченці 291 259 94,0
Росіяни 9 122 2,9
Аварці 2 793 0,9
Кумики 2 130 0,7

Адміністративний поділ[2]

Спочатку область мала поділ на 5 районів: Грозненський, Надтеречний (с. Нижній Наур), Урус-Мартановський, Шалінський, Шатоївський.

Станом на 1932 до складу області входили 1 місто, виділене в самостійну адміністративно-господарську одиницю,

і 12 районів:

  1. Веденський — с. Ведено
  2. Галанчозький район — с. Галанчож
  3. Гудермеський — с. Гудермес
  4. Ітум-Калінський — с. Ітум-Кале
  5. Надтеречний — с. Нижній Наур
  6. Ножай-Юртовський — с. Ножай-Юрт
  7. Петропавлівський район — с. Петропавлівське
  8. Сунженський — ст-ця Слепцовська
  9. Урус-Мартановский — с. Урус-Мартан
  10. Шалінський — с. Шалі
  11. Шаро-Чеберлоївський — с. Дай
  12. Шатоївський — сел. Шатой

Примітки

  1. ↑ Всесоюзная перепись населения 1929 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2015.
  2. ↑ Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 19 травня 2015.

Ресурси Інтернету

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).