Східна гінді
| Східна гінді | |
|---|---|
| Поширені: | Ауд, Багелханд, Чхаттісгарх |
| Класифікація: | Індоєвропейські Індоіранські Індоарійські Центральні індоарійські[1] Східна гінді |
| Групи: |
—
|
| |
Схі́дна гі́нді — група подібних діалектів гінді, що включає авадхі, багхелі і чхаттісгархі. Остання набула 2000 року статусу самостійної мови. Носії східно-гіндійських діалектів населяють широку смугу (до 400 км) на південь від кордонів Непалу до округу Бастар (штат Мадг'я-Прадеш), що включає центр штату Уттар-Прадеш, схід штату Мадг'я-Прадеш, північ і центр штату Чхаттісгарх.
Особливості
Діалекти східної гінді мають низку особливостей, які іноді відбиваються у стандартній гінді письменників, для яких є рідними діалекти східної гінді. Насамперед це:
- нерозрізнення прямої та непрямої форми в однині незалежно від закінчення;
- тенденція до нерозрізнення чоловічого та жіночого роду;
- специфіка утворення майбутнього часу в 1 особі множини (-ib(ā)), що зближує східну гінді з бігарськими мовами;
- номінативний лад речення (у стандартній гінді використовується ергативна конструкція)[2].
Парадигми
Особові займенники[3]
| Число | Особа | Діалект | Авадхі | Багхелі | Чхаттісгархі | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Форма | Прям. | Непрям. | Присв. | Прям. | Непрям. | Присв. | Прям. | Непрям. | Присв. | ||
| Однина | 1 | maĩ | mo | mor | mãy | mwā̃ | mwār | mẽ, maĩ | mo | mor | |
| 2 | taĩ, tũ | to | tor | tãy' | twā̃ | twār | tẽ, taĩ | to | tor | ||
| 3 | ī, ū | e, o | — | yā, wah | yā, wahi | — | ye, wo | ye, wo | — | ||
| Множина | 1 | ham | ham | hamār | hamh | hamh | hamhār | ham (hamman) | ham | hamār | |
| 2 | tum | tum | tumār | tumh | tumh | tumhār | tum (tumman) | tumh | tumār | ||
| 3 | e, o | in, un (unh) | — | e (enh), o (onh) | yan (yanh), un (unh) | — | ye (yeman), wo (woman) | in (inh), un (unh) | — | ||
Примітки
- ↑ Згідно з Катре, Нігамом, Кардоном, Тернером, Каузеном та Коганом. Однак інші також класифікують її як східно-центральну, західно-східну, проміжну або східну.
- ↑ Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 42.
- ↑ Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 110.
Література
- Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : Наука, ГРВЛ, 1969. — 144 с.
- Зограф Г. А. Языки Южной Азии. — М. : Наука, 1990. — 212 с.
Див. також
- Гінді
- Західна гінді
- Стандартна гінді
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).