Сура Юнус
 | |
| Мова | Quranic Arabicd  |
|---|---|
| |
Сура Юнус (араб. سورة يونس) — десята сура Корану. Мекканська сура, що містить 109 аятів. Її названо за іменем пророка Йони (Юнуса)
Сура цілковито присвячена ствердженню принципів єдинобожжя та засудженню багатобожжя. Окрім того, вона містить докази посланницької місії, воскресіння мертвих та відплати, відкидаючи будь-які сумніви у цьому. Хронологічно ця сура пов’язана з наступними (11, 12, 13 та 14) сурами мекканського періоду, виголошеними незадовго до хіджри.
Головна ідея сури полягає у тому, що люди не повинні розглядати творіння Аллаха як миттєвий закінчений акт сотворіння матеріальних речей. У чудесний спосіб він відкриває себе людині через посланців та писання; посланців не приймали, писання відкидали; та навіть неприйняття не перешкоджало дії благодаті та милості Аллаха, якщо відбувалося розкаяння, як це відбулося з Юнусом та його народом.
Короткий зміст
Чудесна дія духу Аллаха на людину через одкровення здається людям магією, та вони можуть знайти знамення та одкровення Аллаха у сонці та місяці, що постійно змінюються і не підпорядковуються законам природи. Через це люди мусять зробити висновки, які сприятимуть стійкості у вірі (1-20).
Усе добре і прекрасне, що бачить людина навколо себе впродовж життя, походить від Аллаха. Та людина, попри все, поводить себе як сліпець, і не хоче нічого зрозуміти (21-40).
Оскільки Аллах створив усі речі та істоти, вони повертаються до нього, і він істинний вічно. Чому ж невдячні люди створюють для себе хибні примари замість того, щоб радіти посланій благій новині? (41-70).
Аллах відкривав себе через Нуха, та народ Нуха відкинув його і був знищений. Він звертався через Мусу до Фірауна, та той лишався впертим і пихатим, а коли все зрозумів було вже запізно (71-92).
Брак віри постійно губить людей. Та народ Юнуса отямився, й Аллах порятував його зі своєї милості. Так Аллах рятує тих, хто вірує. Коли приходить істина від Аллаха, потрібно прямувати за нею й бути стійким, бо Аллах — найсправедливіший суддя (93-109).
Див. також
Джерела
- Сура Юнус / пер.: Михайло Якубович. Київ, 2017
| Попередня сура: Сура Ат-Тауба |
Сура 10 | Наступна сура: Сура Гуд |
| Арабський текст | ||
|
1. Аль-Фатіха (Відкриваюча) • 2. Аль-Бакара (Корова) • 3. Аль-Імран (Родина Імрана) • 4. Ан-Ніса (Жінки) • 5. Аль-Маїдда (Трапеза) • 6. Аль-Анам (Худоба) • 7. Аль-Араф (Загорожі) • 8. Аль-Анфаль (Військова здобич) • 9. Ат-Тауба (Каяття) • 10. Юнус • 11. Гуд • 12. Юсуф • 13. Ар-Рад (Грім) • 14. Ібрагім • 15. Аль-Хіджр • 16. Ан-Нахль (Бджоли) • 17. Аль-Ісра (Нічна подорож) • 18. Аль-Кагф (Печера) • 19. Мар'ям • 20. Та Га • 21. Аль-Анбія (Пророки) • 22. Аль-Хаддж (Паломництво) • 23. Аль-Мумінун (Віруючі) • 24. Ан-Нур (Світло) • 25. Аль-Фуркан (Розрізнення) • 26. Аш-Шуара (Поети) • 27. Ан-Намль (Мурахи) • 28. Аль-Касас (Розповідь) • 29. Аль-Анкабут (Павук) • 30. Ар-Рум (Ромеї) • 31. Лукман • 32. Ас-Саджада (Земний уклін) • 33. Аль-Ахзаб (Військові загони) • 34. Саба (Савське царство) • 35. Фатир (Творець) • 36. Я Сін • 37. Ас-Саффат (Вишикувані) • 38. Сад • 39. Аз-Зумар (Натовпи) • 40. Гафір (Той, хто дарує прощення) • 41. Фуссілат (Роз'яснені) • 42. Аш-Шура (Рада) • 43. Аз-Зухруф (Прикраси) • 44. Ад-Духан (Дим) • 45. Аль-Джасійя (Схилена на коліна) • 46. Аль-Ахкаф • 47. Мухаммад • 48. Аль-Фатх (Перемога) • 49. Аль-Худжурат (Кімнати) • 50. Кяф • 51. Аз-Заріят (Розсіюючі) • 52. Ат-Тур (Гора) • 53. Ан-Наджм (Зоря) • 54. Аль-Камар (Місяць) • 55. Ар-Рахман (Милостивий) • 56. Аль-Вакіа (Подія) • 57. Аль-Хадід (Залізо) • 58. Аль-Муджаділя (Суперечка) • 59. Аль-Хашр (Зібрання) • 60. Аль-Мумтахана (Випробування) • 61. Ас-Сафф (Лави) • 62. Аль-Джумуа (Соборна) • 63. Аль-Мунафікун (Лицеміри) • 64. Ат-Тагабун (Взаємний обман) • 65. Ат-Талак (Розлучення) • 66. Ат-Тахрім (Заборона) • 67. Аль-Мульк (Влада) • 68. Аль-Калям (Тростина для письма) • 69. Аль-Хакка (Невідворотне) • 70. Аль-Марідж (Сходи) • 71. Нух • 72. Аль-Джинн (Джини) • 73. Аль-Муззамміль (Загорнутий) • 74. Аль-Муддассир (Закутаний) • 75. Аль-Кияма (Воскресіння) • 76. Аль-Інсан (Людина) • 77. Аль-Мурсалят (Відіслані) • 78. Ан-Наба (Звістка) • 79. Ан-Назіат (Висмикуючі) • 80. Абаса (Він насупився) • 81. Ат-Таквір (Згортання) • 82. Аль-Інфітар (Розколювання) • 83. Мутаффіфін (Міряючі несправедливо) • 84. Аль-Іншикак (Розривання) • 85. Аль-Бурудж (Сузір'я) • 86. Ат-Тарік (Подорожній) • 87. Аль-Аля (Всевишній) • 88. Аль-Гашія (Вкриваюче) • 89. Аль-Фаджр (Зоря) • 90. Аль-Балад (Місто) • 91. Аш-Шамс (Сонце) • 92. Аль-Лайл (Ніч) • 93. Ад-Духа (Ранок) • 94. Аш-Шарх (Розкриття) • 95. Ат-Тін (Смоківниця) • 96. Аль-Аляк (Згусток) • 97. Аль-Кадр (Величність) • 98. Аль-Байїна (Ясний доказ) • 99. Аз-Зальзаля (Землетрус) • 100. Аль-Адіят (Ті, що скачуть) • 101. Аль-Карійя (Лихо) • 102. Ат-Такасур (Примноження) • 103. Аль-Аср (Час) • 104. Аль-Гумаза (Насмішник) • 105. Аль-Філь (Слон) • 106. Курайш (Курайшити) • 107. Аль-Маун (Милостиня) • 108. Аль-Каусар (Достаток) • 109. Аль-Кафірун (Невірні) • 110. Ан-Наср (Допомога) • 111. Аль-Масад (Пальмові волокна) • 112. Аль-Іхляс (Чистота) • 113. Аль-Фаляк (Світанкова зоря) • 114. Ан-Нас (Люди) • | ||
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).