YaChudo

Султан-Базар

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Султан-Базар
Сімферополь
Султан-Базар
Султан-Базар

Ріка Салгир в районі Султан-Базару, 2021 рік
Загальна інформація
44°56′48″ пн. ш. 34°07′15″ сх. д. / 44.94671° пн. ш. 34.12077° сх. д.
Країна Україна Україна
Район Київський район
Карта
Султан-Базар. Карта розташування: Сімферополь
Султан-Базар
Султан-Базар
Султан-Базар (Сімферополь)

Султа́н-База́р (крим. Sultan bazar), пізніше Султа́н-Сара́й (крим. Sultan sarayı)[1] — історична місцина в Сімферополі, у Київському районі, займає територію на лівому березі Салгиру до скель Дженакай-Кир (Петрівські скелі), від сучасного готелю «Москва» та площі Радянської Конституції на сході до Сходів кохання та Азизу Салгир-Баба на заході.[2]

Опис

Отримала назву від Палацового комплексу калги-султана, що розташовувався у Петрівської балки, сучасна вулиця Воровського, 19-23. Далі на схід знаходилися житлові будинки, а на захід від палацу — дубовий гай, де усамітнювався Салгир-Баба, і де тепер знаходиться його поховання.[3]

За свідченнями Евлія Челебі, палац калги-султана перебував у передмісті Акмесджита, Султан-Базарі, що налічував —

«Триста сімдесят будівель, критих черепицею, з викладеними з каменю стінами.»

Сам палац налічував приблизно 200 споруд —

«…Двоповерхових, складених з каменю, з кероюнюшами (приміщеннями для проведення заседаний дивана), зі світлими та роскішними кімнатами. Але все це влаштовано та прикрашено не настільки чудово, як у ханському палаці в Бахчисараї. Поруч знаходятьсякімнати секбанів та кей-кавусова кухня. На широкої площі цього палацу <…> соборна мечеть Менґлі Ґерай-хана. Це маленька мечеть, крита черепицею, з одним кам'яним мінаретом старої конструкції.»

У зв'язку з цим можна припустити, що Менґлі Ґерай міг мати відношення до будівництва й самого палацового комплексу калги-султана.

На протилежному березі Салгиру знаходилися гаремні сади, приблизно від сучасного Проспекту Кірова на заході до вулиці Київської на сході, їхніми залишками є Дитячій парк та сквер Миру.[4]

Далі, в районі сучасного бульвару Франка, знаходився султанський луг, оточений стайнями.[5]

Історія

Імовірно, палацовий комплекс був побудований наприкінці XV — на початку XVI століття, і був зародком Акмесджита. Пізніше місто складалося з двох частин — Султан-Базар на березі Салгиру, та власне місто на пагорбі, сучасне Старе місто.[6]

Палац калги-султана було зруйновано наприкінці XVIII століття після анексії Криму Російською імперією. На тому місці, де він розташовувався, у XIX столітті був побудований завод з виготовлення пива — броварня Вайсборда. Наразі споруди пивного заводу знесено.[7]

Територія, де розташовувався палац, археологічно не досліджена.[8]

Можливо, до палацових будівель відносяться підземні споруди в основі скель Дженакай-Кир (Петрівські скелі).

Петрівська слобідка

Далі на схід у 1784 році з'явилася Петрівська слобідка, що була заснована російськими солдатами. На вулиці Воровського, по непарній стороні № 29-39, збереглося кілька будинків, що були побудовані в серпні-вересні 1784 звільненими з російської армії за ордером Г. О. Потьомкіна солдатами. Місце було вибрано з розумом: на території зруйнованого палацового комплексу було вдосталь будівельних матеріалів, земля тут була заплавна, заливна, з річковими наносами, а вода — поруч. Незабаром з південних губерній привезли молодих селянок, майбутніх дружин. Заснована слобода одержала назву Петрівської — мабуть, на ім'я наглядача поселення капітана Вятського піхотного полку Петра Ванникова, що писав у рапорті від 28 жовтня 1784 року:

«Поблизу цього міста Ак-Мечеті побудовано поселеними солдатами двадцять мазанок, в яких вони житимуть …».

Навесні 1785 р. у слободі вже мешкало близько 500 колишніх солдатів і солдатських сімей. Згодом слобода переросла у село Підгородне-Петрівське, що за постановою губернського правління 30 квітня 1865 року було приєднано до міста.[9]

Фабрика Товариства А. І. Абрикосових синів, близько 1900 року.

У 1879 році у районі була введена в дію кондитерсько-консервна фабрика Абрикосова.

Джерела

  • Абдульвапов Нариман Ремзиевич: Дворец калги-султана Крыма в Акмесджите
  • Дюбуа де Монпере Ф. Путешествие по Кавказу, к черкесам и абхазам, в Колхиду, в Грузию, Армению и в Крым: в 6 томах. Париж, 1843. Т. 5, 6. Симферополь: Бизнес-Информ, 2020. 368 с.
  • Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма. Ч. 14. СПб., 1875.
  • КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ № 5/2021
  • Некрасов А. М. Возникновение и эволюция Крымского государства в XV—XVI веках // Отечественная история. 1999. No 2. С. 48–58.
  • Паллас П. С., Третья учебная экскурсия.— С. 118.
  • Риза Сейид Мухаммед. Ассебь о-ссейярь или Семь планеть, содержащій Исторію крымскихь хановь от Менгли-Гирей хана 1-ro до Менгли-Гирей хана 2-го / Казань: изд.: М. Казембек, 1832.
  • Сейдалиев Э. И. Разведки на месте предполагаемого местонахождения дворца калги-султана в Симферополе // История и археология Крыма. 2018. No 8. С. 110—113.
  • Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области: Извлечение из сочинения турецкого путешественника XVII века. Издание 3-е исправленное / пер. и коммент. Е. В. Бахревского. Симферополь: ГАУ РК «Медиацентр им. И. Гаспринского», 2017. 312 с.

Примітки

  1. ↑ Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (російською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Універсум». с. 407.
  2. ↑ КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №5/2021 – Кримська світлиця (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
  3. ↑ Адміністратор (5 липня 2020). «Неканонічна» каплиця на ймовірному місці палацу, або «Бермудський трикутник» посеред Сімферополя. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
  4. ↑ Русанов, Игорь (3 січня 2016). Симферополь: история формирования застройки и туристическая перспектива. www.tour.crimea.com (рос.). Процитовано 25 вересня 2023.
  5. ↑ Сколько на самом деле лет Симферополю. avdet.org (рос.). 6 червня 2021. Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  6. ↑ З генплану Сімферополя. Султан-Сарай та Ак-Мечеть - історико-архитектурні райони. maidan.org.ua. Процитовано 25 вересня 2023.
  7. ↑ Redaktor (26 серпня 2020). Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
  8. ↑ Палац калги — ще один камінь спотикання у Криму. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
  9. ↑ Петровская слободка (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 25 вересня 2023.
Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).