YaChudo

Дженакай-Кир

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Джєнакай-Кир, Петрівські скелі
крим. Canakai Qır
Джєнакай-Кир, 2012
Джєнакай-Кир, 2012
Джєнакай-Кир, 2012
44°56′33″ пн. ш. 34°07′21″ сх. д. / 44.942428° пн. ш. 34.122452° сх. д.
ВисотаСари-Балчик — 464 м
КраїнаУкраїна Україна
РегіонАРК
СистемаКримські гори
CMNS: Дженакай-Кир у Вікісховищі

Джєнака́й-Кир (крим. Canakai Qır), також Петрі́вські скелі (рос. Петровские скалы) — скельний масив в Сімферополі, північно-східна частина хребта Беш-Тепе, знаходиться між Петрівською балкою та Мар'їним.[1]

Назва

Назва з кримськотатарської мови перекладається як «Пагорб Джен ага», від can — душа, чоловіче ім'я, aka (діалектне, літературне ağa) — форма звернення до старшого, qır — пагорб, гора, зазвичай плоска або полога, частіше гола, ніж лісиста.

Північний пагорб називається Кєрмєнчик, зі скелями:

  • Кан-Кая́ (крим. Qan Qaya, «Кривава скеля») чи Хан-Кая́ (крим. Han Qaya, «Ханська скеля»)
  • Джан-Кая́ (крим. Can Qaya, «Скеля Джена», «Скеля душі») чи Кая́-Асти́ (крим. Qaya Astı, «Під скелєю»).

Південні пагорби:

  • Алі́м-Коба́ (крим. Alim Qobası, «Алімова печера»)
  • Сари́-Балчи́к (крим. Sarı Balçıq, «Жовта глина», пізніше Киловська гора — на схилах добували кил, мильну глину)[2]

Назву «Петрівські скелі» масив отримав після анексії Кримського ханства Російською імперією, на честь поселення Підгородне-Петрівське.

Панорама з Керменчика, 2006 рік

Загальні дані

Висота скель від 10 до 30 метрів, площа сягає 15 гектарів.

Кам'янистий стрімкий край невисокого плато на лівому березі Салгира в південній частині міста.

Завдовжки лише 500 і завширшки 300 метрів. Однак, це, по суті, ключове місце кримської столиці. Ще й тому, що звідси відкривається вид майже на всі старі та нові масиви міста до самих околиць. І тут можна уявити, оцінити масштаби та тенденції подальших змін.[3]

У межах плато на північній частині кілька століть, починаючи з III століття до нашої ери і закінчуючи III століттям, існувало городище Неаполь Скіфський. Те саме, руїни якого після першої анексії Криму Росією наприкінці XVIII століття, перетворилися на підручний матеріал для містобудування.

Сьогодні на скелях заборонена будь-яка забудова — це місце для велосипедних і піших прогулянок містян. Також скелі — це своєрідний оглядовий майданчик, звідки відкривається краєвид на житлові масиви, об'єкти інфраструктури та пам'ятки Сімферополя.[4]

У північній частині масиву, що виходить до Салгиру, знаходяться декілька альпіністських маршрутів.[5]

Під урвищами скель в південній частині масиву знаходиться Алім-Коба, названа на честь «шляхетного розбійника» Аліма Азамат-оглу.[6]

Популярне місце для скелелазіння[7], що має 3 скелелазні сектори. Є 45 пробитих маршрутів, де ще збереглися радянські шлямбура. Маршрути складно від 5b до 7b.[8]

Історія

28 червня 2024 року у рамках флешмобу «Це — Україна» активісти руху Жовта Стрічка підняли український прапор на вершині гори.[9]

Галерея

  • Вид з північної частини скель
    Вид з північної частини скель
  • 2012 рік
    2012 рік
  • 2012 рік
    2012 рік
  • 2012 рік
    2012 рік
  • Панорама з Алім-Коби на Мар'їне, 2013 рік
    Панорама з Алім-Коби на Мар'їне, 2013 рік
  • Вид з південного пагорба Сари-Балчик, 2013 рік
    Вид з південного пагорба Сари-Балчик, 2013 рік
  • Джерело під скелями
    Джерело під скелями

Примітки

  1. ↑ Шпаков, Алексей. Геологические памятники окрестностей Симферополя. От нуммулитовых банок Кирпичного до лавового потока Петропавловского палеовулкана. Discover Crimea — Откройте для себя Крым (рос.). Процитовано 22 вересня 2023.
  2. ↑ Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Універсум». с. 407.
  3. ↑ Что видно в Симферополе с Петровских скал?. Крым.Реалии (рос.). 2 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2025.
  4. ↑ Сімферополь як на долоні: краєвиди з Петровських скель. Крым.Реалии (укр.). 16 квітня 2020. Процитовано 22 вересня 2023.
  5. ↑ alpinist (10 грудня 2017). Район Петровская балка (Крым, Симферополь). Скалолазные маршруты. Альпинист (рос.). Процитовано 22 вересня 2023.
  6. ↑ Алимова пещера (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 22 вересня 2023.
  7. ↑ Петровские скалы в Симферополе. Vkrim.info (рос.). Процитовано 12 лютого 2025.
  8. ↑ Петровські скелі - Сімферополь. wikimapia.org (укр.). Процитовано 12 лютого 2025.
  9. ↑ У Криму на вершині Петрівських скель підняли прапор України. www.ukrinform.ua (укр.). 28 червня 2024. Процитовано 30 червня 2024.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).