Судзукі Кіїцу

Судзукі Кіїцу
鈴木其一
Народився	1795/1796 Едо
Помер	16 жовтня 1858 Японія[1] або Едо, Японія[2]  ·холера
Поховання	цвинтар храму Асакуса
Підданство	Японія
Національність	японці[2]
Діяльність	малярство
Галузь	малярство
Вчителі	Сакаї Хоїцу[3]
Відомі учні	Murakoshi Kieid
Знання мов	японська
Заклад	Himeji Domaind
Напрямок	Школа Рін[2][4]
Жанр	пейзаж[5]
Діти	Судзукі Сюїцу
Медіафайли у Вікісховищі

Судзукі Кіїцу (1795/1796 —16 жовтня 1858) — японський художник періоду Едо, представник художньої школи Рін. Творчість отримало нову хвилю популярності 2008 року, що призвело до організації низки великих виставок робіт цього художника протягом 2016—2017 років в Токіо, Хіого і Кіото

Походження достеменно невідоме: за одними відомостями належав до стану самураїв, за іншими — до фарбувальників. Ці суперечності намагаються розв'язати наступним трактуванням раннього життя митця: Кіїцу належав до виробників фарб, зокрема винахідників фарби мурасакі (вид пурпуру) з провінції Омі. Надалі опинився в родині самураїв Сакаї, тому Кіїцу зараховувалися до самурайського роду.

Народився в 1795 або 1796 році в Едо. Був учнем відомого художника Сакаї Хоїцу. Після раптової смерті учня останнього Судзукі Рейтан оженився на його сестрі, взявши прізвище Судзукі.

У 1828 році після смерті вчителя не зміг очолити школу Рін в Едо. У 1833 році відправився до кіото, девчився у тамтешніх майстрів живопису, насамперед школи Тоса. У 1841—1846 роках відтворив і опублікував книгу про Огата Коріна — «Корін Хякузу», яку ще 1815 року створив Сакаї Хоїцу. З цього часу беретворче натхнення з робіт Огата Коріни.

Мав декількох учнів, серед яких був власний син Судзукі Сюїцу. Деякі мистецтвознавці називають їх творчість школою Кіїцу. Помер у 1858 році, ймовірно під час епідемії холери.

Досконало копіював роботи Сакаї Хоїцу. З плином часу художник виробив свій власний стиль. Роботам Судзукі притаманний декоративний стиль, але з 1800 року вони стали більш натуралістичними, але їх дизайн залишився пласким і формалізованим. Став відомий завдяки розпису японських ширм (бьобу). Часто його роботи були інтерпретаціями відомих робіт на ширмах інших представників школи Рін. В цьому стилі створено «Ширма зі зграєю журавлів». Чудовими є також ширми із зображенням хризантем. Проте, найпопулярнішими стали його власні твори, зокрема «Іпомеї» і «Гірський потік влітку і восени». Втім тривалий час його картини вважалася вульгарними і суто описовими, він довго залишався нежостатньо оціненим і нехтуваним істориками японського мистецтва.

Він також малює моделі гравіювання (хансіта).

• Kobayashi Tadashi (Hrsg.): Rimpa Painting. Volume I und II. Shikosha, 1994. ISBN 4-87940-510-8
• Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 7, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 2700030176), p. 794.
• Kōno Motoaki, Kiitsu Suzuki, Tokyo Bijutsu, 2015

1. ↑ https://www.artic.edu/artists/35252/suzuki-kiitsu
2. ↑ ^{а б в} Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
3. ↑ Database of Japan Arts Thesaurus : Paintings — Цукубський університет, 1995.
4. ↑ https://www.suntory.com/sma/exhibition/2016_4/index.html
5. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.